open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 160/1061/19
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 лютого 2020 року

у справі № 160/1061/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо особливостей оподаткування операцій із виплати фрахту на користь нерезидента

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Такт» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Окружний адміністративний суд рішенням відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що якщо нерезидент з метою виконання договору транспортного експедирування залучає до виконання третіх осіб, зокрема нерезидентів, які надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту-експедитору не вважається сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування.

Апеляційний адміністративний суд скасував рішення першої інстанції й ухвалив нове, яким задовольнив адміністративний позов.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що зміст положення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України необхідно розуміти таким чином, що об’єктом оподаткування є доходи нерезидента, отримані з джерела походження з України, якщо цей нерезидент здійснює господарську діяльність на території України.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, змінивши постанову суду апеляційної інстанції в частині мотивів задоволення позову.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до пункту 103.3 статті 103 ПКУ бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із доходів в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Резиденти-платники податку, які сплачують на користь нерезидентів доходи у вигляді фрахту, зобов’язані утримувати з таких доходів податок за ставкою 6%. Така ставка не визначається як «понижена» до ставки 15% і застосовується безумовно до будь-яких операцій з виплати фрахту на користь нерезидента.

Звільнення, передбачені міжнародним договором, надаються до будь-яких платежів, що здійснюються на користь посередника в контексті інтерпретації термінів «прибуток» або «дохід».

Коли виплата фрахту здійснюється на користь особи, яка є перевізником, то така виплата за своєю сутністю є доходом. Для експедитора отримана сума фрахту може відповідати або не відповідати ознакам доходу, що буде залежати від обставин укладання та виконання окремого договору (зокрема, того, чи здійснює експедитор перевезення чи лише організацію перевезення), а також від застосовуваного права.

Законодавство іншої держави може встановлювати інші, ніж законодавство України, правила визначення того, чи належить плата експедитора, до його прибутку (доходу).

ВИСНОВКИ: застосування концепції бенефіціарного власника до будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема, до фрахту, не відповідає положенням податкового законодавства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: оподаткування доходів нерезидента, порядок оподаткування при виплаті фрахту, правовий статус бенефіціарного власника, плата за договором перевезення

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: