Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 25 лютого 2021 року

у справі № 826/16008/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо невключення інформації про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові

від 02.06.2020 в справі № 826/10717/18

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, в якому просив:

1. визнати протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України щодо непідтвердження та невнесення відомостей щодо адвоката ОСОБА_1 до Єдиного реєстру адвокатів України за заявою (далі - ЄРАУ);
2. зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України внести відомості для публічного доступу про адвоката ОСОБА_1 до ЄРАУ шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у березні 2016 року він отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяг з ЄРАУ, виданий Радою адвокатів міста Києва на підтвердження внесення до електронної бази даних ЄРАУ необхідних відомостей щодо нього як адвоката. Проте, під час здійснення адвокатської діяльності позивач, перевіривши свій профайл на офіційному сайті ЄРАУ за посиланням на офіційний вебсайт Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», виявив, що запис про нього відсутній. Зазначене, на думку позивача, за умови виконання ним усіх передбачених вимог для набуття статусу адвоката, вказує на грубе порушення права на доступ до професії адвоката та створення перешкод у здійсненні професійної діяльності.

Рішенням окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено повністю:

Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного адміністративного суду, прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ОЦІНКА СУДУ

Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, колегія суддів Верховного Суду зазначає про те, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції, яким правильно встановлено, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРАУ та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Рішенням Ради адвокатів України №156 від 11.06.2016 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядуванням. Києва" Раді адвокатів м. Києва було заборонено вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12.10.2012. Цим рішенням Ради адвокатів України, яке у відповідності до частини першої статті 57 Закону № 5076-VI є обов'язковими до виконання всіма адвокатами, встановлено безпосередньо Раді адвокатів м. Києва відповідну заборону.

Разом з цим судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що Законом № 5076-VI чи Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 (зі змінами) прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до ЄРАУ чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у ЄРАУ, як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що ОСОБА_1 виконав усі вимоги Закону № 5076-VI для набуття статусу адвоката та зайняття адвокатською діяльністю до прийняття рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 156, а саме 26.02.2015 склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, пройшов стажування і 25.02.2016 захистився на засіданні Ради адвокатів м. Києва, у зв`язку із чим, Радою адвокатів м. Києва прийнято рішення від 26.05.2016 №49 про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того 17.03.2016 позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а отже мав законні сподівання на публічне відображення відомостей про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На час складання позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні

При цьому, відповідно до пункту 3.7 статті 3 вказаного Порядку якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

Не містить таких підстав і стаття 4 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. № 26 (зі змінами), що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в ЄРАУ.

Колегія суддів Верховного Суду також враховує, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було.

ВИСНОВКИ: наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА м. Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії. Крім того, у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлено випадків, в яких відповідач звільняється від обов'язку оприлюднення інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на професію адвоката, правовий статус адвоката, підтвердження повноважень адвоката у суді, адвокатська діяльність