Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 травня 2020 року
у справі № 699/213/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо набуття членом виборчої комісії статусу спеціального суб'єкта злочину, передбаченого ч. 4 ст. 158 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 158 КК України та виправдано за відсутністю в їхніх діях складу злочину.
ККС ВС залишив оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 158 КК України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за підписання протоколу про підсумки голосування чи результати виборів, або референдуму до його заповнення, або складення чи підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії чи комісії з референдуму, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців чи встановлення підсумків голосування чи результатів виборів або референдуму, вчинене членом виборчої комісії чи комісії з референдуму.
Спеціальним суб'єктом указанного злочину є член виборчої комісії.
ВИСНОВКИ: член виборчої комісії набуває повноважень від моменту підписання тексту присяги, яку він склав. Відтак, лише після цього особу можна вважати членом виборчої комісії та спеціальним суб'єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 158 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти виборчих прав громадян України, склад злочину за ст. 158 КК України, правила кваліфікації злочинів, правовий статус членів виборчих комісій, порушення виборчого законодавства