Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 06 лютого 2020 року

у справі № 296/2335/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо правонаступництва у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання

Фабула справи: відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції звернувся до суду, заінтересована особа - Житомирський державний технологічний університет, із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Заява мотивована тим, що наказом Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» припинено шляхом приєднання до Житомирського державного технологічного університету, який є правонаступником всього майна, всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», в зв`язку з чим виникла необхідність заміни боржника.

Ухвалою суду першої інстанції заяву задоволено.

Постановою апеляційного суду скасовано ухвалу суду першої інстанції.

Мотивація касаційної скарги: відділ виконавчої служби зазначає, що судом апеляційної інстанції не у повній мірі досліджено матеріали справи, зокрема, наказ Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» та не враховано, що фактично Житомирським державним технологічним університетом прийнято майно боржника ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», а тому саме Житомирський державний технологічний університет має нести відповідальність перед кредиторами боржника.

Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Висновки: у цій справі суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державне підприємство з даного реєстру не виключено, а перебуває у стані припинення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для застосування положень ч. 1 ст. 442 ЦПК України є передчасними, оскільки Наказ Міністерства освіти і науки України про реорганізацію цього державного підприємства шляхом приєднання сам по собі таких правових наслідків не створює, оскільки ще не реалізований. Доводи в касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції не враховано того, що фактично державним університетом прийнято майно боржника державного підприємства, а тому саме державний університет має нести відповідальність перед кредиторами боржника є необґрунтованими.

Ключові слова: підстави припинення юридичної особи, правонаступництво юридичних осіб публічного права, підстави заміни сторони виконавчого провадження, заміна боржника, момент виникнення правонаступництва