Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 жовтня 2020 року
у справі № 592/11577/18[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо порядку реалізації прокурором права на відмову від апеляційної скарги
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
За вироком апеляційного суду скасовано вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
ККС змінено вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання, призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Положеннями ч. 4 ст. 36 КПК України встановлено, що Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з вироком місцевого суду, захисник, обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор, який подав апеляційну скаргу, оскаржили його в апеляційному порядку. Відповідно до журналу судового засідання прокурор, який брав участь у суді апеляційної інстанції, під час апеляційного розгляду в усній формі відмовився від апеляційної скарги прокурора, який подав апеляційну скаргу. Колегією суддів апеляційного суду було відмовлено прокурору, який брав участь у суді апеляційної інстанції у задоволенні такої заяви та продовжено апеляційний розгляд, за результатами якого суд постановив вирок, частково задовольнивши апеляційні вимоги сторони обвинувачення. Однак цей вирок апеляційного суду на підставах порушення вимог ст. 374 КПК було скасовано постановою ВС та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Під час нового судового розгляду в апеляційному суді прокурор, який подав апеляційну скаргу, підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі. Тому посилання сторони захисту на безпідставний розгляд апеляційної скарги прокурора та порушення апеляційним судом положень ст. 403 КПК є необґрунтованими.
ВИСНОВКИ: системне тлумачення ч. 4 ст. 36 та ч. 1 ст. 403 КПК дає підстави вважати, що право на відмову від апеляційної скарги має лише прокурор, яким було подано апеляційну скаргу, а також прокурори вищого рівня (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники). Крім того, прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції з урахуванням положень ст.ст. 36, 403 КПК не має права відмовлятися від апеляційної скарги прокурора, який її подав.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальні повноваження прокурора, підстави відмови від апеляційної скарги, порядок апеляційного оскарження, відмова від апеляції
