Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 серпня 2020 року
у справі № 461/7657/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо застосування спеціальної конфіскації до мобільного телефону
Фабула справи: за вироком районного суду міста від 31 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 369 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Ухвалою апеляційного суду від 21 січня 2020 року вирок районного суду міста від 31 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник зазначає, що безпідставне застосування спеціальної конфіскації до належного засудженому мобільного телефону.
Правова позиція Верховного Суду: згідно ст.ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення (в ред. Закону № 889-VIIІ від 1 травня 2016 року).
Відповідно до положень п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються.
Висновки: суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про застосування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальної конфіскації до мобільного телефону, який було використано для схиляння особи до вчинення злочину.
Ключові слова: порушення органом досудового розслідування права на захист, протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, надання дозволу на проведення НСРД
