Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 серпня 2020 року
у справі № 420/6332/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору стосовно реєстрації у квартирі місця проживання дитини
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту надання адміністративних послуг міської ради, третя особа - Орган опіки та піклування районної державної адміністрації міської ради, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Департаменту у реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2;
- зобов`язати Департамент зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2.
Окружний адміністративний суд рішенням, яке залишено без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив частково та зобов`язав Департамент надання адміністративних послуг міської ради зареєструвати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2.
Мотивація касаційної скарги: Департамент надання адміністративних послуг міської ради зазначає, що суди помилково розглянули цю справи за правилами адміністративного судочинства.
Правова позиція Верховного Суду: публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Висновки: спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядження майном, адже ініційований позивачем спір щодо реєстрації у належній позивачеві квартирі місця проживання дитини має цивільно-правову природу, оскільки спрямовані на зміну (виникнення) цивільних прав останньої.
Отже, цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ключові слова: зареєстроване місце проживання дитини, депортація
