Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 березня 2019 року

у справі № 916/626/18

Господарська юрисдикція

Щодо моменту припинення неналежно виконаного зобов’язання

Фабула справи: ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" (далі - Залізниця в особі філії "ДВРЗ") звернулось до суду з позовом до ТОВ "Вантажна транспортна компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії з підстав неналежного виконання умов договору про надання послуг.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні напіввагони у кількості 152 одиниці, які є власністю Залізниці і були надані Товариству на виконання умов договору, після закінчення строку дії цього договору Товариство не повернуло. При цьому позивач зазначив, що 119 одиниць напіввагонів перебувають на тимчасово окупованій території України, а 33 одиниці напіввагонів продовжують залишатись у користуванні відповідача.

Товариство звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Залізниці в особі філії "ДВРЗ", в якій, посилаючись на неналежне виконання умов договору, просило:

1. зобов'язати Залізницю в особі філії "Центр транспортної логістики" повернути на станцію приписки напіввагонів порожні напіввагони для їх передачі за актами подачі/повернення вагонів Товариству та внесення даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів для проставлення ознаки "Оператор ТОВ "Вантажна транспортна компанія";
2. зобов'язати Залізницю в особі Філії "Центр транспортної логістики" в день прибуття порожніх напіввагонів на станцію приписки виключити з даних по власних вантажних вагонах автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів - ознаку курсування вагону - як власного під управлінням філії "Центр транспортної логістики";
3. зобов'язати Залізницю в особі філії "ДВРЗ" в день прибуття порожніх напіввагонів на станцію приписки передати Товариству за актами подачі/повернення 1 032 одиниці напіввагонів;
4. зобов'язати Залізницю в особі філії "ДВРЗ" з дня передачі Товариству за актами подачі/повернення 1 032 одиниць напіввагонів, для забезпечення здійснення перевезень вантажу згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, затвердженими Міністерством транспорту України від 20.08.2001 № 542, надати безперервно послуги з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб протягом одного року;
5. зобов'язати Залізницю в особі філії "ДВРЗ" в день прибуття порожніх напіввагонів на станцію приписки підтвердити через автоматизоване робоче місце "Вантажні вагони компаній-операторів" операцію "передача власних вагонів в оперативне управління" для проставлення ознаки "оператор Товариство";
6. зобов'язати Залізницю призупинити дію Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів на напіввагони на строк 1 (один) рік з дня початку надання Залізницею послуг з організації перевезень загальним обсягом 388 787 вагонодіб;
7. зобов'язати Залізницю своїм розпорядженням довести до відома всіх причетних співробітників порядок розрахунку плати за перевезення вантажу і плати за перевезення у порожньому стані у напіввагонах, стосовно яких призупинено дію Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів строком на один рік з дня початку надання послуг Товариству;
8. розпорядженням Залізниці зобов'язати філію "Головний інформаційно-обчислювальний центр" додати до переліку особливих умов таблиці "Вагони, які пересуваються в особливих умовах" умову "перевезення у власних вагонах філії "ДВРЗ" оператор Товариство на умовах власного рухомого складу за дозволом УЗ № _____від ______ " з завантаженням переліку напіввагонів (за номерами напіввагонів, визначеними у пункті 9 прохальної частини позову) в підсистему введення нормативно - довідкової інформації та підключенням в автоматизовану систему керування вантажними перевезеннями на залізничному транспорті України, внесення змін до програмного забезпечення щодо оформлення перевізних документів;
9. розпорядженням Залізниці зобов'язати Департамент комерційної роботи та філію "Головний інформаційно-обчислювальний центр" забезпечити внесення до складу Довідника штемпелів та відміток перевізного документа та їх відповідності особливим відміткам та приміткам вагонного листа і натурного листа вантажного поїзда нової відмітки "перевезення у власних вагонах філії "ДВРЗ" оператор Товариство на умовах власного рухомого складу за дозволом УЗ № ___ від ___".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Залізниця в особі філії "ДВРЗ" не виконала належним чином умови договору (не виконала заявки Товариства, які подавалися в період дії договору). На думку Товариства, саме у Залізниці в особі філії "ДВРЗ" існують зобов'язання перед Товариством в частині надання послуг за договором в обсязі невиконаних заявок та передачі під операторське управління Товариству додаткової кількості напіввагонів.

Рішенням господарського суду Залізниці в особі філії "ДВРЗ" у задоволенні позову відмовлено; зустрічний позов Товариства задоволено у повному обсязі.

Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано частково: позов Залізниці в особі філії "ДВРЗ" задоволено частково; зобов'язано Товариство повернути Залізниці в особі філії "ДВРЗ" напіввагони у кількості 33 одиниці з виключенням з операторського управління Товариства через АРМ "Вантажні вагони компанії-оператора"; в іншій частині рішення за первісним позовом залишено без змін; Товариству у задоволенні зустрічного позову до Залізниці в особі філії "ДВРЗ" про зобов'язання виконати умови договору в натурі відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: Залізниця вказує, що Товариство повідомило про форс-мажор з порушенням строків встановлених умовами договору, а тому не може бути звільнено від виконання зобов'язання.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ч. 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Висновки: зобов’язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

Ключові слова: підстави припинення зобов’язання, договірні зобов’язання, господарські зобов’язання