Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 31 березня 2020 року

у справі № 815/6160/17

Адміністративна юрисдикція

Щодо підстав для звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення

Фабула справи: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада) звернулась до суду з позовом до ТОВ «ТРК «Реноме плюс», в якому просила анулювати ліцензію на мовлення відповідача, у зв`язку з несвоєчасним поданням заяви про переоформлення ліцензії.

Рішенням окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ «ТРК «Реноме плюс» вважає, що анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією і ліцензія на мовлення може бути анульована лише якщо доведено систематичність порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. В такому разі звернення до суду про анулювання ліцензії можливе не раніше того, як до телерадіоорганізації вживались санкції у вигляді попереджень або штрафів.

Правова позиція Верховного Суду: підставами для переоформлення ліцензії на мовлення визначались ч. 3 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Так, п. «а» ч. 3 ст. 35 цього Закону визначено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення може бути зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата (організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата - редакція, що була чинною на час зміни прізвища керівника (8 серпня 2008 року) та власника (20 березня 2009 року) відповідача).

За ч. 4 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов’язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну.

Попередня редакція ч. 4 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачала, що при виникненні підстав для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата він зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи або їх нотаріально засвідчені копії, які підтверджують зазначені зміни.

Аналізуючи наведені норми у постанові від 20 листопада 2019 року (справа №812/362/16) Верховний Суд дійшов висновку, що суб`єкт інформаційної діяльності, у цьому випадку відповідач, має обов`язок подавати інформацію про будь-які зміни в структурі власності, тобто повідомляти позивача про будь-які зміни в своїй структурі власності. Вибуття або зміна власника свідчить про настання певних організаційних змін в товаристві.

На підставі положень ч. 4 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» з моменту вчинення реєстраційних дій, якими змінено власника товариства, у відповідача виник обов’язок звернення до позивача з заявою про переоформлення ліцензії на мовлення з дотриманням 10 - денного строку.

Отже, як редакція ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», що була чинною на час зміни прізвища керівника (8 серпня 2008 року) та власника (20 березня 2009 року) відповідача, так і редакція, що була чинною на час звернення Нацради до суду з цим позовом та прийняття нею відповідного рішення, передбачала обов’язок ліцензіата звертатись до Нацради з заявою про переоформлення ліцензії на мовлення у 10 денний (до 28 липня 2013 року) чи 30 денний строк (починаючи з 28 липня 2013 року) у разі настання таких змін. Наведене свідчить про безпідставність відповідних доводів відповідача про відсутність у нього обов`язку зазначати про такі зміни та подавати до Нацради заяву про переоформлення ліцензії у зв`язку з цим.

Висновки: встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата є самостійною підставою для звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення відповідно до п. «б» ч. 5 ст. 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Ключові слова: порядок анулювання ліцензії на мовлення, переоформлення ліцензії на мовлення, ліцензування інформаційної діяльності, повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення