Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 березня 2020 року
у справі № 636/1514/19
Цивільна юрисдикція
Щодо права військовослужбовця на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу (далі - КЕВ) про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення сім’ї постійним житлом.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є військовослужбовцем та разом з сім`єю: сином ОСОБА_1 та дочкою ОСОБА_2 постійно проживають та зареєстровані в службовій квартирі КЕВ. В зазначену двокімнатну квартиру він разом з сім`єю вселився на підставі службового ордера, виданого виконавчим комітетом міської ради згідно рішення житлово-побутової комісії, у зв’язку з проходженням військової служби. На підставі клопотання КЕВ рішенням виконавчого комітету міської ради вказана квартира включена до числа службових КЕВ.
Позивач вказав, що він перебуває на військовій службі у в/ч А0501, яка входить до складу сил ООС на території Донецької та Луганської областей, бере безпосередню участь в бойових діях ООС. На квартирному обліку для отримання постійного житла із зазначеним складом сім’ї перебуває з 17 липня 2002 року, має календарну вислугу 21 рік.
Зважаючи на те, що службовий статус вказаної квартири значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством прав та на наявність права на отримання постійного житла шляхом зняття статусу «службове» з вказаної квартири, позивач звернувся до житлової комісії в/ч А0501 з відповідним проханням. Рішенням житлової комісії в/ч А0501 та наказом командира в/ч А0501 № 607 надано згоду для зняття статусу «службове» з житлового приміщення, в якій мешкає ОСОБА_1 з родиною. Позивач вказав, що на своє звернення з цього приводу до КЕВ отримав відмову, яка мотивована тим, що відсутні підстави для розгляду питання про виключення житлового приміщення з числа службових, оскільки вислуга проходження військової служби позивачем становить менше 25 років. Тобто, КЕВ м. Харкова не визнає його права на виключення займаного ним житла з числа службових.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: КЕВ вказує, що порядок перебування на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, і порядок забезпечення їх житлом для постійного проживання визначений Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», ЖК УРСР, Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністра оборони України № 380 від 31 липня 2018 року. Виходячи зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку про те, що обов’язковою передумово для отримання житла будь-яким з чотирьох способів, передбачених законодавством, є настання черги на отримання житла. При вирішення спору судами попередніх інстанцій не взято до уваги довідку від, відповідно до якої позивач перебуває на квартирному обліку в гарнізоні у загальній черзі з 03 серпня 2007 року, та першочерговій (УБД (АТО)) з 26 червня 2015 року. Позивач не відноситься до категорії осіб, які отримують житло поза чергою (ст. 46 ЖК УРСР).
Правова позиція Верховного Суду: ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів ЗСУ, як в воєнний, так і в мирний час. Учасникам бойових дій надаються зокрема, такі пільги, як першочергове забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених п. 10 цієї статті.
Ст. 125 ЖК УРСР передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 3 серпня 2006 року, а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
У п. 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно- експлуатаційного органу.
П. 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному п.п. 3-7 цього розділу.
Висновки: оскільки позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, мав на момент звернення до суду вислугу на військовій службі 20 років 3 місяці 19 діб, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, перебуває на квартирному обліку у загальній черзі та першочерговій (УБД (АТО)), а отже має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.
Ключові слова: житлові спори, право на житло, житлові права військовослужбовців
