Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 червня 2020 року
у справі № 826/10717/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо невключення інформації про адвоката в Єдиний реєстр адвокатів
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України; зобов'язати відповідача відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України, шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації України.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Постановою апеляційного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-УІ чи Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 (зі змінами) не передбачено такої підстави для відмови у включенні до ЄРАУ чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у ЄРАУ як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України. Крім цього, рішення відповідача перешкоджає його професійній діяльності, хоча позивачем відповідно законодавства України та Закону №5076-VI виконані всі вимоги, щоб отримати право працювати адвокатом: сплачені необхідні платежі, успішно складено кваліфікаційний іспит (ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), пройдено стажування (ст. 10), прийнято присягу адвоката (ст. 11), отримано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст.12), адвокатську діяльність здійснює у формі адвокатського бюро з 29.09.2016 (ст.14). Позивач зазначає, що на час складання позивачем іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва не перебувала в процесі припинення була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей не документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні, а тому наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА м. Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії. Також позивач вважає, що відомості набувають статусу інформації з моменту збереження її на матеріальному носії, а електронний вигляд, розміщення на сайті, є формою відображення інформації. При цьому, до ЄРАУ підлягають внесенню відомості, а збиранню, зберіганню, обліку та наданню підлягає інформація, при тому, що відомості з метою їх внесення до ЄРАУ радою адвокатів регіону надходять у вигляді інформації (ч. 5 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При цьому згідно п.п. 2.8, 2.9, 2.13, 2.15 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України інформацією є тільки ті відомості, які були затверджені адміністратором ЄРАУ Другого рівня, в той час як положеннями ст. 1 Закону України "Про інформацію" та ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" для набуття відомостями статусу інформації жодного її затвердження не потрібно.
Правова позиція Верховного Суду: враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
Колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновками суду першої інстанції, яким правильно встановлено, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРАУ та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Рішенням Ради адвокатів України № 156 від 11.06.2016 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування Києва" Раді адвокатів м. Києва було заборонено вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12.10.2012. Цим рішенням Ради адвокатів України, яке у відповідності до ч. 1 ст. 57 Закону № 5076-УІ є обов'язковими до виконання всіма адвокатами, встановлено безпосередньо Раді адвокатів м. Києва відповідну заборону.
Разом із цим судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що Законом № 5076-УІ чи Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. № 26 (зі змінами), прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до ЄРАУ чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у ЄРАУ як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.
Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що позивач виконав усі вимоги Закону № 5076-VІ для набуття статусу адвоката та зайняття адвокатською діяльністю до прийняття рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 156, а отже мав законні сподівання на публічне відображення відомостей про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.
При цьому відповідно до п. 3.7 ст. 3 вказаного Порядку, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19.11.2012 у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Не містить таких підстав і ст. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 (зі змінами), що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в ЄРАУ.
Колегія суддів також врахувала, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва, не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було. При цьому на час складання позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.
Висновки: оскаржуване рішення відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката (позивача) з ЄРАУ фактично обмежило право позивача на здійснення адвокатської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ключові слова: правовий статус адвоката, підтвердження повноважень адвоката у суді, адвокатська діяльність
