Правова позиція

Верховного Суду України

згідно з Постановою

від 08 грудня 2015 року

у справі № 216/8987/14-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо виплати пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон

Фабула справи: ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України щодо відмови позивачу у поновленні виплати раніше призначеної пенсії та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу починаючи з 20 серпня 2014 року.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_8 проживав в Україні та отримував пенсію за віком до вересня 1998 року, а після виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю виплату пенсії йому було припинено.

20 серпня 2014 року ОСОБА_9 на підставі довіреності звернувся до управління ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_8. Проте відповідач своїм листом відмовив у поновленні виплати пенсії, посилаючись на те, що у позивача відсутній документ про реєстрацію, мешкає він за межами України, а угоди між Україно та Ізраїлем про співробітництво в галузі соціального забезпечення не укладено. Вважаючи відмову неправомірною, позивач просив зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії.

Районний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.

Мотивація заяви про перегляд: ОСОБА_8 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, встановлених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 237 КАС, в якій просить скасувати зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України, а справу направити на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

Правова позиція Верховного Суду: Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 липня 2015 року, на яку заявник посилається на обґрунтування своїх доводів, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції та змінюючи постанову суду першої інстанції, зобов'язав орган ПФУ поновити виплату пенсії позивачу з 7 жовтня 2009 року на підставі Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) з урахуванням прийнятого Конституційним Судом України Рішення від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 (далі ‒ Рішення № 25-рп/2009) щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення ст. 51 цього Закону. При цьому суд виходив зі змісту адміністративного позову та встановлених обставин порушених прав позивача.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копію рішення суду касаційної інстанції в якій додано до заяви.

Висновки: у постанові від 12 травня 2015 року у справі № 21-180а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З цього часу орган ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Колегія суддів зазначає, що виниклі у зв'язку з цим спори мають вирішуватися з урахуванням норм процесуального права, ‒ ст.ст. 99, 100 КАС.

Ключові слова: поновлення виплати пенсії