Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 лютого 2020 року
у справі № 534/711/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо умов зміни строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором
Фабула справи: АТ «Правекс-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням міського суду позов АТ «Правекс-Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 39 959,98 доларів США.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення міського суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 39959,98 доларів США і ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22 331,79 доларів США.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА _1 вказує, що він прострочив сплату платежів за договором. Відповідно до п. 4.4 кредитного договорув разі виникнення заборгованості строк дії кредитного договору вказаний у пункту 1.2 припиняється достроково на 10 день місяця, наступного за місяцем, в якому виник факт прострочення заборгованість. Про припинення строку користування кредитом банк письмово повідомляє позичальника.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій здійснили невірне тлумачення п. 4.4 кредитного договору, який хоча і передбачає направлення банком письмового повідомлення, проте не пов`язує припинення строку кредитування із датою направлення банком такого повідомлення або отримання його позичальником.
Заявник вказує, що здійснивши невірне тлумачення вказаного пункту кредитного договору, суди попередніх інстанцій не врахували, що 11 травня 2006 року позичальник прострочив сплату платежів за кредитним договором, тому строк користування кредитом припинився достроково на 10 день наступного місяця від цієї дати, а звернувшись із позовом до суду в квітні 2016 року банк пропустив строк позовної давності.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
- зміна умов зобов`язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
П. 4.4 кредитного договору передбачено, що шляхом підписання даного договору сторони дійшли згоди проте, що у разі виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом або/та сплати процентів за користування кредитом, строк користування кредитом, зазначений в п. 1.2 даного договору, припиняється достроково на 10 день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом банк письмово повідомляє позичальника.
Надаючи оцінку вказаним доводам заявника, апеляційний суд встановив, що АТ «Правекс-Банк» вимоги п. 4.4 кредитного договору щодо направлення позичальнику повідомлення про припинення строку користування кредитом не виконував, а таке повідомлення складено банком лише у серпні 2018 року.
Висновки: строк користування кредитом за п. 4.4 кредитного договору вважається припиненим, у випадку прострочення погашення заборгованості за кредитом або/та сплати процентів за користування кредитом та за наявності письмового повідомлення банком позичальника про припинення такого строку, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що у 2006 році строк користування кредитом, за укладеним сторонами договором не припинився.
Ключові слова: обов`язок достроково погасити заборгованість за кредитом, прострочення платежів передбачених кредитним договором, припинення строку користування кредитом, дострокове повернення суми кредиту