Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 січня 2020 року
у справі № 335/11482/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку нарахування пені за договором банківського вкладу
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.
Рішенням районного суду ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу з процентами 3 277, 25 доларів США, 3 % річних у розмірі 3 141, 63 грн, пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3 277, 25 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день ухвалення рішення складає 91 435, 27 грн. У іншій частини вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення районного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу з відсотками 2 174, 86 доларів США, 3 % річних - у сумі 2 672, 30 грн, пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у сумі 53 000, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені згідно частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд апеляційної інстанції застосував неправильну формулу розрахунку. Банк вважає, що пеня підлягає нарахуванню на суму відсотків за вкладом.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних не є санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Висновки: виходячи з того, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, з відповідача підлягає до стягнення пеня, передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі, що відповідає правовій позиції, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
Ключові слова: факт знаходження грошових коштів на банківському рахунку, депозитний рахунок, заява про повернення вкладу
