Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 березня 2020 року
у справі № 924/1107/18
Господарська юрисдикція
Щодо умови компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги
Фабула справи: ТОВ "Агросем" звернулося з позовом до Фермерського господарства селянське (фермерське) господарство Повха Миколи Володимировича (далі - ФГ Повха Миколи Володимировича) про стягнення 613 495,01 грн, з яких 582 768,00 грн - основного боргу, 12 895,99 грн - пені (загалом за період з 11.04.2017 по 22.11.2018), 16 740,00 грн - нарахувань за встановленим індексом інфляції (загалом за період квітня 2017 - листопада 2018), 1 091,02 грн - 3% річних (загалом за період з 11.04.2017 по 22.11.2018).
ФГ Повха Миколи Володимировича звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "Агросем" про визнання Договору неукладеним.
Рішенням господарського суду первісний позов задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду, рішення господарського суду скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог. В цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного позову. Рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог залишено без змін.
ТОВ "Агросем" подало заяву з процесуальних питань (щодо судових витрат). У зазначеній заяві ТОВ "Агросем" просить врахувати її при ухваленні рішення за результатами розгляду касаційної скарги та зазначає, що суду будуть подані відповідні докази загального розміру витрат, які воно понесло або очікує понести у зв`язку з розглядом касаційної скарги протягом п`яти днів після ухвалення відповідного рішення суду.
Постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ "Агросем" задоволено. Постанову апеляційного господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог. Рішення господарського суду в частині задоволення первісних позовних вимог залишено в силі.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Агросем", у якій воно просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнути з ФГ Повха Миколи Володимировича на користь ТОВ "Агросем" судові витрати, пов`язані з розглядом справи у Верховному Суді у розмірі 16 108,60 грн.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Висновки: положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Такі правові позиції викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 і постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16.
Ключові слова: договір про надання правової допомоги, гонорар, винагорода адвоката, порядок обчислення гонорару, встановлення розміру гонорару, складність справи, кваліфікація адвоката, фінансовий стан клієнта
