Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 жовтня 2019 року

у справі № 802/1020/14-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо умовного нарахування податкових зобов’язань із ПДВ у разі списання товарів, що втратили споживчі властивості

Фабула справи: ТОВ «Вінницька птахофабрика» звернулося до суду з позовом до об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.
Постановою суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Мотивація касаційної скарги: Інспекція вважає, що у разі здійснення операцій зі списання товарно-матеріальних цінностей, у тому числі зіпсованих, останні слід вважати витраченими на цілі, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків, а тому у податковому періоді, в якому відбулось таке списання, Товариство було зобов`язано здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ.

Правова позиція Верховного Суду: як визначено у п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов`язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

За змістом п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

П. 189.1 ст. 189 ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Висновки: використання платником податку товарів, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, поза межами його господарської діяльності зумовлює виникнення в нього обов`язку визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою згідно з п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України виходячи з бази оподаткування, обчисленої відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України. У свою чергу, у разі використання таких активів безпосередньо в господарській діяльності платника податку такий обов`язок в останнього не виникає.

Отже, при списанні товарів, що втратили споживчі властивості, зокрема непридатних для інкубації яєць, податкові зобов`язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об`єктом оподаткування ПДВ та пов`язані з отриманням доходів.

Ключові слова: встановлення даних податкової звітності, порядок здійснення податкового обліку, сума доходів звітного періоду, спір з податковим органом