Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 жовтня 2019 року

у справі № 401/898/17

Цивільна юрисдикція

Щодо особливостей спадкування за правом представлення, якщо особа, яку представляють, померла в один день зі спадкоємцем

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за правом представлення. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що в один і той же день померли його дід - ОСОБА_3 та батько - ОСОБА_4. Після смерті діда відкрилась спадщина на житловий будинку з господарським спорудами. За життя ОСОБА_3 заповіту складено не було, спадкоємцями першої черги є його діти, донька - відповідач ОСОБА_2 та син (батько позивача) ОСОБА_4, який помер до відкриття спадщини, що надає позивачу право на спадкування частини спадкового майна у порядку представлення.

Рішенням сужу першої інстанції, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що він має право успадкувати частину житлового будинку після смерті батька за правом представлення в порядку ст. 1266 ЦК України.

Правова позиція Верховного Суду: спадкування за правом представлення врегульовано положеннями ст. 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Застосування права представлення не може залежати від того, що особа, яку представляють, померла не раніше, а в один день зі спадкоємцем. Якщо презюмується, що дві особи померли одночасно, це унеможливлює перебування в живих особи, яку представляють, на час відкриття спадщини.

Визначення спадкових прав комморієнтів стосовно один одного необхідне для розмежування обсягу спадщини і спадкоємців кожного з них, проте жодним чином не обмежує прав онука спадкувати після одного з комморієнтів замість іншого, який був би покликаний до спадкування в разі, якби був живим на час відкриття спадщини.

Отже, фразу «належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю» не потрібно розуміти як можливість особи, яку представляють, отримати право на прийняття спадщини, оскільки в такому випадку йшлося б про інший інститут - спадкову трансмісію.

Якби особа, яку представляють, була б живою на час відкриття спадщини, то вона і була б спадкоємцем за законом, у даному ж випадку на її місце заступив спадкоємець за правом представлення, обсяг прав якого у праві представлення не залежить від фактичних прав особи, яка померла на час відкриття спадщини.

Отже, під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

Відповідно до п. 4 п. 1.8 наказу Міністерства юстиції України 11 листопада 2011 року № 3306/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування» передбачено, що якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.

Висновки: застосування права представлення не може залежати від того, що особа, яку представляють, померла не раніше, а в один день зі спадкоємцем. Якщо дві особи померли одночасно, це унеможливлює перебування в живих особи, яку представляють на час відкриття провадження. Визначення спадкових прав осіб, які померли одночасно стосовно один одного необхідне для розмежування обсягу спадщини і спадкоємців кожного з них.

Проте, вказане не обмежує прав спадкоємців успадкувати після одного з комморієнтів (особи, які померли одночасно) замість іншого, який був покликаний до спадкування в разі, якби був живим на час відкриття спадщини. Тобто, якби особа, яку представляють, була б живою на час відкриття спадщини, то вона і була б спадкоємцем за законом. Відтак, за умови одночасної смерті спадкодавця та його спадкоємця, спадщина відкривається одночасно щодо кожного померлого, а спадкоємці померлого призиваються до спадкування за правилом представлення.

Ключові слова: черговість спадкоємців, підстави спадкової трансмісії, правила закликання до спадкування, порядок визначення кола спадкоємців, процедура спадкування за законом, набуття права на спадщину