Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 липня 2019 року

у справі № 820/11541/13-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо строку застосування штрафних (фінансових) санкцій до платників податків

Фабула справи: Державне підприємство "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)" звернулось до суду з позовом до об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення, яким позивачу нараховано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20% у сумі 411 903,32грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з огляду на те, що камеральна перевірка податкових декларацій позивача з ПДВ та податкові повідомлення - рішення проведена контролюючим органом з порушенням норми ст. 102 ПК України, тобто, після спливу 1095 днів, які надаються законодавством контролюючому органу для визначення суми грошових зобов`язань платників податку, а відповідно і застосування штрафних санкцій.

Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову окружного адміністративного суду залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: Державне підприємство "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)" зазначає, що відповідачем застосовано фінансові санкції поза межами 1095 днів.

Правова позиція Верховного Суду: на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених ПК України.

Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п. 126.1 ст. 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Норми визначені п.п. 126.1 ст. 126 ПК України поширюються також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбувається і в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, чи ухваленого на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який регулював аналогічні правовідносини до 01.01.2011.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 ПК України, тобто штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів.

Висновки: оскільки граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 ПК України, то відповідно штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Ключові слова: податкові спори, сплата податку, ухилення від сплати обов’язкових платежів