Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 лютого 2020 року

у справі № 580/3262/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - відділ ДВС), в якій просив:

1. визнати протиправною та скасувати постанову за виконавчим провадженням, що винесена старшим державним виконавцем відділу ДВС про стягнення з позивача штрафу;
2. визнати протиправною та скасувати постанову за виконавчим провадженням, що винесена старшим державним виконавцем відділу ДВС стягнення з позивача витрат виконавчого провадження Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, закрито провадження в адміністративній справі та роз'яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального справа, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Правова позиція Верховного Суду: до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - ч. 2 ст. 74 цього Закону закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання всіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Висновки: до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18).

Ключові слова: розмежування предметної юрисдикції, порядок оскарження рішень державного виконавця, підсудність справ адміністративному суду, адміністративне судочинство