Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 лютого 2020 року
у справі № 659/1012/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов’язкової умови настання кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення
Фабула справи: за вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_1, достовірно знаючи про рішення суду та маючи реальну можливість його виконати, не здійснила жодної оплати на рахунок ТОВ «ОТП Факторинг Україна», чим умисно не виконала вищевказаного рішення суду, що набрало законної сили.
Ухвалою апеляційного суду вищевказаний вирок залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: захисник вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Правова позиція Верховного Суду: кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК України настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. З об`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, може бути вчинений як у формі невиконання судового рішення, так і шляхом перешкоджання його виконанню. Використання законодавцем у диспозиції ч. 1 ст. 382 КК України словосполучень «невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду» та «перешкоджання їх виконанню» вказує на необхідність у кожному конкретному випадку звертатися як до тексту самого судового рішення, так і до норм законодавства, які визначають порядок виконання вироків, рішень, ухвал та постанов суду.
Висновки: обов`язковою умовою настання кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення є встановлення у ньому вимоги зобов`язального чи забороняючого характеру, адресованої для виконання певним особам. Причому така вимога повинна стосуватися конкретного зобов`язаного суб`єкта, до відома якого своєчасно було доведено відповідний обов`язок про виконання рішення суду.
Залежно від характеру такої вимоги невиконання судового рішення може проявлятися у бездіяльності зобов`язаної особи щодо здійснення передбачених законом або визначених судом заходів, спрямованих на виконання цього рішення, або ж у вчиненні дій, які прямо заборонені у самому судовому рішенні. За умови, що невиконання судового рішення виявляється в формі бездіяльності, для притягнення особи до кримінальної відповідальності обов`язковим є з`ясування питання про наявність реальної можливості його виконати.
Ключові слова: склад злочину, злочин проти правосуддя, кваліфікація кримінального правопорушення
