Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 січня 2020 року

у справі № 607/6254/15-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Укрветсанзавод» (далі - ДП «Укрветсанзавод»), у якому просив:

1. визнати незаконним наказ генерального директора ДП «Укрветсанзавод» «Про припинення трудового договору ОСОБА_1», яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора філії за одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівника філії (п. 1 ст. 41 КЗпП України), та зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на роботі;
2. стягнути з ДП «Укрветсанзавод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та за затримку виплати всіх сум при звільненні, зокрема невиплачену заробітну плату;
3. визнати недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з роботи на підставі наказу за п. 1 ст. 41 КЗпП України та зобов`язати ДП «Укрветсанзавод» внести відповідний запис у його трудову книжку;
4. стягнути з ДП «Укрветсанзавод» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати;
5. стягнути з ДП «Укрветсанзавод» на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в оспорюваному наказі про його звільнення не вказано, коли і яке саме одноразове грубе порушення допустив директор філії ОСОБА_1, що стало підставою для його звільнення.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, провадження у справі закрито, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз`яснено позивачу, що вказаний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства у господарському суді, який порушив провадження у справі про банкрутство ДП «Укрветсанзавод».

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що провадження у вказаній справі відкрито раніше, ніж господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство боржника ДП «Укрветсанзавод», тому зазначена справа не відноситься до виключної компетенції господарського суду і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (ч. 2 вказаної статті).

Висновки: розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Ключові слова: господарська юрисдикція, господарське судочинство, цивільна юрисдикція, цивільне судочинство, процедура банкрутства