Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 лютого 2020 року
у справі № 520/1186/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо способів виправлення помилок у податковій звітності
Фабула справи: ТОВ "ІНДІГО ГРУП" звернулося з позовом до Головного управління ДФС (далі - ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Позов вмотивовано тим, що контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в порушення положень ПК України не враховано лист позивача про помилкове надання уточнюючого розрахунку та визнання такої звітності недійсною.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено в повному обсязі.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДФС вказує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що у ПК України не передбачено можливості для контролюючого органу визнати недійсною податкову звітність на підставі листа платника податків. Натомість, положеннями п. 50.1 ст. 50 ПК України чітко регламентовано, що виправлення помилок, що містяться у раніше поданій податковій декларації, здійснюється шляхом надсилання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 50 ПК України регламентує порядок внесення змін до податкової звітності. Так, відповідно до ч.ч. 1,2 пп. 50.1 цієї статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Аналогічні положення містяться і у п.п. 1-3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок №21).
Подання платниками податків податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою, встановленою ПК України та Порядком №21 (чинного на час спірних правовідносин). При цьому уточнюючий розрахунок слід вважати невід'ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених пп. 49.11 ст. 49 ПК України. Існування вимог, зокрема, до форми подання податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї спрямоване на забезпечення правильного відображення контролюючим органом задекларованих платником податків показників податкової звітності.
Висновки: ПК України передбачено лише два способи виправлення помилок у податковій звітності: подання уточнюючого розрахунку або відображення уточнених показників в податкових деклараціях наступних податкових періодів. Аналогічне правозастосування наведене і у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року (справа №822/1868/15).
Лист довільної форми, адресований контролюючому органу, з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю у розумінні вимог законодавства, а тому правомірно не був врахований ГУ ДФС при проведенні камеральної перевірки. Виправлення такої помилки має відбуватись шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до податкової декларації, з урахуванням показників попередньо поданого уточнюючого розрахунку (з помилками).
Ключові слова: наслідки проведення камеральної перевірки, наслідки самостійного виявлення помилок, документи податкової звітності з ПДВ