Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 квітня 2018 року
у справі № 678/80/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією)
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та виправдано за недоведеністю в його діянні складу злочину.
Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції скасовано. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Мотивація касаційної скарги: засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Зазначає, що повістка була вручена йому з порушеннями вимог закону, умислу на ухилення від мобілізації не мав, не з'явився до комісаріату з поважних причин.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 336 КК України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Висновки: об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчиняється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобовязаного до такого місця.
Отже, кримінальна відповідальність за вказаною статтею КК України настає за діяння, яке безпосередньо пов’язане з ухиленням від призову за мобілізацією, та не покладає на особу обов'язок вчиняти будь-які дії після вчинення такого діяння.
Ключові слова: військові злочини, порушення військового обов’язку, протиправна поведінка призовника, обов’язковість мобілізації
