open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 235/8504/15-к
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 листопада 2018 року

у справі № 235/8504/15-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено:

  1. за ч. 1 ст. 121 КК України - до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;
  2. за ч. 3 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років і 6 місяців.

Цим самим вироком засудженого ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Апеляційним судом вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Мотивація касаційної скарги: захисник засудженого ОСОБА_1 стверджує про неправильну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України та вважає, що його діяння слід кваліфікувати за ст. 128 КК України, оскільки отримане потерпілим тяжке тілесне ушкодження було отримано у зв`язку з падінням останнього й удару об тверду поверхню.

Правова позиція Верховного Суду: обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (непрямий умисел). При цьому питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Так, умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК України) з об'єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров'я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками.

Кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження (ст. 128 КК України) настає за наявності таких самих елементів об'єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України, за умови, якщо були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, а за суб'єктивною стороною цей злочин проявляється в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Висновки: розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст.121 КК України) і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ст. 128 КК України) здійснюється як за об'єктивною, так і суб'єктивною сторонами цих злочинів. Крім того, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які можуть бути визнані тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.

У цьому кримінальному провадженні засуджений, умисно завдаючи без будь-якого попередження не менше двох умисних ударів з силою в голову потерпілому, який цього не очікував і не спроможний був захищатися, розраховував на особливу силу удару і такі можливі наслідки, як різке падіння потерпілого й удар об тверду поверхню землі (асфальт), від чого його здоров'ю буде спричинена шкода. Після двох умисних ударів руками в голову, падінні та втрати потерпілим свідомості засуджений не тільки не припинив своїх дій, а навпаки продовжив навмисно спричиняти у життєво важливий орган - голову удари ногою, тобто бажав настання передбачуваних тяжких наслідків свого діяння, тобто діяв з прямим умислом. Таким чином, зазначені обставини вказують на наявність у діях засудженого складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України, що виключають можливість кваліфікації цього діяння за ознаками необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Ключові слова: злочини проти життя та здоров’я особи, суміжні склади злочинів, усвідомлення характеру вчиненого діяння, з’ясування спрямування умислу, наслідки нанесення тілесних ушкоджень, відмежування схожих злочинів

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: