Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 лютого 2020 року

у справі № 826/20212/16

Адміністративна юрисдикція

Щодо неналежного повідомлення суб’єктів господарювання про проведення перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності

Фабула справи: ТОВ «Рекультивація» звернулося до з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Мінприроди «Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «Рекультивізація».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не мав право включати ТОВ «Рекультивізація» до плану-графіку планових перевірок додержання ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на IV квартал 2016 року, оскільки планова перевірка позивача Державною екологічною інспекцією проводилась з 17 по 21 березня 2016 року. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем порушено строки повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу визначені, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), у зв`язку з чим не було допущено посадових осіб Міністерства екології та природних ресурсів України до здійснення планового заходу, що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Окружним адміністративним судом рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

Мотивація касаційної скарги: Мінприроди зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. За позицією скаржника, Мінприроди, як орган ліцензування, виконало обов`язок щодо повідомлення ліцензіата за десять днів до початку проведення перевірки визначений ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V, а перевірка позивача відбувалась лише раз у 2016 році, тому відповідачем не було порушено заборони перевірки ліцензіатів двічі в один рік.

Правова позиція Верховного Суду: ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом.

П. 8 ч. 2 ст. 16 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Висновки: оскільки відповідачем не було вчасно повідомлено ліцензіата про проведення позапланової перевірки, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що невжиття контролюючим органом передбачених законом заходів щодо повідомлення ліцензіата про проведення перевірки, не може розцінюватись як недопуск суб`єктом господарювання до проведення перевірки, оскільки законодавець чітко передбачив, що відмова у проведенні перевірки передбачає або активні дії службових осіб ліцензіата по недопущенню органу ліцензування до перевірки, невиконання їх законних вимог, або ж усвідомлену умисну бездіяльність ліцензіата з метою переховування від членів комісії.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 815/5420/17 та від 17 вересня 2019 року у справі № 826/7786/18.

Ключові слова: неодержання повідомлення про здійснення планового заходу, правові підстави анулювання ліцензії, план комплексних планових заходів державного нагляду