Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 травня 2018 року
у справі № 806/2676/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов пільгового оподаткування податком на нерухоме майно об’єктів промисловості (пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України)
Фабула справи: ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з мотивів безпідставності його прийняття.
Окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що нежитлова нерухомість, яка належить позивачу, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення. Судове рішення мотивоване тим, що позивач зареєстрована як ФОП та видами її діяльності за КВЕД-56.10 є діяльність ресторанів, надання послуг з мобільного харчування, а тому будівлі, як виробничі, так і допоміжні, які входять до складу комплексу та використовуються для цілей забезпечення діяльності позивача необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, що в свою чергу дає підстави для висновку, що належні позивачу виробничі приміщення підпадають під визначення "будівлі промисловості" зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, а тому вони не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу імперативних приписів закону.
Мотивація касаційної скарги: податковий орган просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Правова позиція Верховного Суду: пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлює, що не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Отже, використаний у ПК України термін "будівлі промисловості" має застосовуватися виключно відносно будівель промислових підприємств різних галузей.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, ототожнюючи будівлі, що належать позивачу (ФОП), який використовує їх у власній господарській діяльності із будівлями промислових підприємств, зазначивши, що умовою для застосування пільги з оподаткування відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є крім іншого фактичне її використання як об'єкта промисловості.
Системне тлумачення пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л») передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв'язок об'єкта нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пп.пп. «е» та «і», на відміну від пп. «є». Більш того, кожен з визначених пп. 266.2.2 буквених пунктів має привязку або до статусу суб'єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д»), суб'єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е»), сільськогосподарський товаровиробник («ж»), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з»), релігійні організації («и»), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ»), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і»), будівлі промисловості («є») тощо).
Буквальний аналіз пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як «будівлі промисловості промислових підприємств». При цьому законодавець використав прислівник «зокрема», який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб'єкта власності.
Таким чином, об'єкт нерухомості (комплекс), який на праві власності належить позивачу, навіть за наявності у неї статусу ФОП, не підпадає під дію пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Цим пунктом не охоплюється нерухомість, яка використовується ФОП у власній господарській діяльності.
Висновки: застосування пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.
Ключові слова: податкові спори, місцеві податки, правовий режим об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, право на пільги в оподаткуванні, оподаткування промислової нерухомості, умови пільгового оподаткування об’єктів промисловості