Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 березня 2018 року
у справі № 820/11570/15
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в області (далі - ГУМВС України), Міністерства внутрішніх справи України (далі - МВС України), в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ та зобовязати МВС України поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в органах МВС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з серпня 2012 року ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ, обіймаючи посаду слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку СВ РВ ХМУ ГУМВС, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції. Однак, 06 листопада 2015 року ГУМВС України видано наказ, яким ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пп. "г" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, через скорочення штатів.
Позивач вказує, що ГУМВС України, звільняючи за скороченням штатів, не вчинено заходів для забезпечення працевлаштування на службу в органах внутрішніх справ України при скороченні штатів, яке відбулось внаслідок ліквідації одного органу внутрішніх справ та створення іншого органу, не з'ясував намір позивача подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та не було запропоновано, а ні аналогічну посаду, а ні нижчу, ніж ту, на якій вона проходила службу.
Позивач стверджує, що, індивідуально не попередивши про звільнення у порядку визначеному законом та, не запропонувавши їй продовжувати службу на іншій посаді, відповідачем порушено норми чинного законодавства України щодо можливості подальшого використання позивача на службі в органах внутрішніх справ України.
Крім того, позивач зазначає, що ГУМВС України порушено вимоги ч. 3 ст. 184 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 на момент звільнення перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про що відповідач був обізнаний.
Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
Апеляційним адміністративним судом постанову окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано те, що Закон України "Про Національну поліцію", який набув чинності 07 листопада 2015 року, не містить положень щодо гарантій працевлаштування жінок, які мають дітей віком до трьох років, а тому до спірних правовідносин повинні бути застосовані конституційні принципи і загальні засади права, тобто норми КЗпП України, які передбачають обов'язкове працевлаштування зазначеної категорії осіб.
Правова позиція Верховного Суду: питання вивільнення працівників, які мають певні пільги, зокрема вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда спеціальним законом не врегульовано, тому згідно із ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
За приписами ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Висновки: норма ч. 3 ст. 184 КЗпП України чітко встановлює гарантію обмеження звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох років та передбачає можливість такого звільнення лише у випадку повної ліквідації підприємства й за умови обов'язкового працевлаштування.
Ключові слова: трудові спори, спори про поновлення на роботі, незаконне звільнення, обов'язкове працевлаштування внаслідок ліквідації підприємства, гарантії працівників у разі ліквідації підприємства, служба в органах поліції