КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року 320/437/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними дій та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України під час здійснення державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов ТОВ "Укрекологістика" та порядку складання актів перевірки та розпоряджень за їх результатами;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.12.2020 №384 про повне зупинення дії ліцензії ТОВ "Укрекологістика" на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану на підставі наказу Мінприроди від 19.03.2018 №93 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка з приводу додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності ТОВ "Укрекологістика" проведена з порушеннями вимог чинного законодавства України, а тому вказаний наказ підлягає скасуванню у судовому порядку.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перевірку ТОВ "Укрекологістика" з питань додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності проведено у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені нормами чинного законодавства, за результатами якої встановлено ряд порушень, які не були усунуті позивачем. У зв`язку з вказаним, відповідач вважає, що наказ про повне зупинення дії ліцензії ТОВ "Укрекологістика" прийнято правомірно, оскільки позивачем не було виконано вимог розпорядження №12/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 забезпечено позов шляхом зупинення дії наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.12.2020 №384 про повне зупинення дії ліцензії ТОВ "Укрекологістика" на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану на підставі наказу Мінприроди від 19.03.2018 №93 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення) - до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 виправлено описку в ухвалах Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 15.01.2021 та про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання від 16.01.2021 в адміністративній справі №320/437/21, а саме вважати правильний номер наказу Мінприроди від 19.03.2018 "№93" замість "№98".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 та постановлено нову ухвалу, якою заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" про збільшення позовних вимог у справі №320/437/21.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними дій та скасування наказів.

Первинні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними дій та скасування наказу, - вирішено розглядати в межах провадження адміністративної справи №320/437/21.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.03.2018 №93 "Про видачу ліцензії ТОВ "Укрекологістика" позивач має право на провадження виду господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення).

На підставі доручення Прем`єр-міністра України від 20.08.2020 №33985/16/1-20 щодо перевірки дотримання вимог ліцензійних умов суб`єктами господарювання, що мають відповідні ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними (медичними) відходами та розділу 2 протоколу №69 засідання Кабінету Міністрів України від 17.08.2020, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 09.11.2020 №255 було прийнято рішення про утворення комісії з проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" з питань додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

10.11.2020 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України видане посвідчення (направлення) №18/20 щодо проведення позапланової перевірки та надано письмову вимогу щодо надання інформації та документів.

Відповідно до вказаного направлення №18/20 предметом перевірки є додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами в частині: клінічні та подібні їм відходи, а саме - відходи, що виникають у результаті медичного огляду, ветеринарної чи подібної практики, і відходи, що утворюються в лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні дослідницьких робіт.

У період з 10.11.2020 по 11.11.2020 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України на виконання наказу від 09.11.2020 №255 та згідно направлення від 10.11.2020 №18/20 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Укрекологістика" вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.11.2020 №18/20, згідно висновків якого встановлено наступні порушення ТОВ "Укрекологістика" вимог законодавства, а саме:

- абзац 10 пункту 11 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - ліцензіат не провадить господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами виключно в межах місць провадження господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією відповідно до вимог Ліцензійних умов;

- абзац 11 пункту 11 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - ліцензіат не провадить господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами виключно з використанням засобів їх провадження, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування згідно з вимогами Ліцензійних умов;

- абзаци 1, 2 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - ліцензіатом у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій не забезпечено працівників засобами колективного захисту (огородження, вентиляція, герметизація тощо) і ефективне їх використання;

- абзаци 1, 3 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - ліцензіатом у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій не забезпечено здійснення заходів, спрямованих на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього природного середовища;

- абзаци 1, 4 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - ліцензіатом у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій не забезпечено здійснення заходів, спрямованих на екологічну безпеку людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання вимог природоохоронного законодавства;

- абзац 5 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - ліцензіатом безоплатно не забезпечено працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

- абзац 1 пункту 13 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - у ліцензіата відсутнє окреме приміщення для розміщення персоналу, що обслуговує спеціально відведені, відповідно обладнані місця (майданчики, складські приміщення) та споруди, обладнання, устаткування для оброблення, знешкодження, захоронення, утилізації небезпечних відходів;

- пункту 14 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - місця зберігання (майданчики та складські приміщення), виробничі приміщення не забезпечують запобігання забрудненню відходами навколишнього природного середовища;

- абзац 2 пункту 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - промислові майданчики для тимчасового зберігання не забезпечено зливовідводом;

- абзац 2 пункту 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - промислові майданчики для тимчасового зберігання відходів не мають ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру;

- абзац 9 пункту 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446 - для збирання та тимчасового зберігання відходів на підприємстві відсутні спеціально відведені та обладнані спеціальні майданчики, встановлена промаркована тара, відсіки, бункери тощо з чітким позначенням виду відходів та їх класу небезпеки.

Також, за результатами проведеної перевірки та на підставі акту перевірки від 11.11.2020 №18/20 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України прийнято розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов від 17.11.2020 №12/20, яким вирішено ТОВ "Укрекологістика" у термін до 27.11.2020 усунути порушення ліцензійних умов та подати в письмовій формі до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України інформацію про їх усунення.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21.12.2020 №379 прийнято рішення про утворення комісії з проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" з питань виконання розпорядження від 17.11.2020 №12/20.

У період з 21.12.2020 по 20.12.2020 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України на виконання наказу від 21.12.2020 №378 та згідно направлення від 21.12.2020 №43/20 проведено позапланову перевірку виконання ТОВ "Укрекологістика" розпорядження від 17.11.2020 №12/20.

За результатами такої перевірки Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України складено акт від 22.12.2020 №43/20-1, згідно висновків якого встановлено невиконання ТОВ "Укрекологістика" розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов від 17.11.2020 №12/20.

24.12.2020 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та на підставі акта від 22.12.2020 №43/20-1 про невиконання ТОВ "Укрекологістика" розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами прийнято наказ №384 "Про повне зупинення дії ліцензії", згідно яким вирішено зупинити повністю дію ліцензії ТОВ "Укрекологістика" на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану на підставі наказу Мінприроди від 19.03.2018 №93 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення), строком на один місяць з дня набрання чинності цим наказом.

Вважаючи, що перевірка проведена з грубим порушенням Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Про ліцензування видів господарської діяльності", а акти та розпорядження складені з грубими порушеннями законодавства, а також не погоджуючись з наказом про повне зупинення дії ліцензії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо тверджень позивача про неправомірність проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування, шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як було встановлено судом, підставою для здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов в посвідченні (направленні) зазначено:

доручення Прем`єр-міністра України від 20.08.2020 №33985/16/1-20 щодо перевірки дотримання вимог ліцензійних умов суб`єктами господарювання, що мають відповідні ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними (медичними) відходами;

розділ 2 протоколу №69 засідання Кабінету Міністрів України від 17.08.2020, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2.

Як зазначає позивач, з даним дорученням представника товариства не було ознайомлено та не було надано копії для його ознайомлення.

Водночас, предметом перевірки відповідно до направлення від 10.11.2020 №18/20 було додержання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами в частині: клінічні та подібні їм відходи, а саме - відходи, що виникають у результаті медичного огляду, ветеринарної чи подібної практики, і відходи, що утворюються в лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконання дослідницьких робіт.

Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №446 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, в яких зазначено, що у цих Ліцензійних умовах терміни вживаються в такому значенні, а саме: небезпечні відходи визначені розділом А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2020 №1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів" (надалі - Постанова №1120).

Розділом А Жовтого переліку Постанови №1120 передбачено, що небезпечні відходи, які підлягають ліцензуванню це - клінічні та подібні їм відходи, а саме - відходи, що виникають в результаті медичного догляду, ветеринарної чи подібної практики, і відходи, що утворюються у лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні.

Суд звертає увагу на те, що підставою для здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов зазначено саме медичні відходи, а ніяким чином не клінічні, що свідчить про безпідставність проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов ТОВ "Укрекологістика".

Разом з тим, згідно вимог абзацу 9 частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, членами комісії було перевірено всю матеріально-технічну базу ТОВ "Укрекологістика" за письмовою вимогою Міндовкілля. При цьому, ТОВ "Укрекологістика" на усну вимогу були надані додаткові документи, письмові пояснення, а також повторно надіслано пакет документів, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303513239907 від 16.11.2020.

Суд наголошує, що право щодо перевірки надано тільки в межах додержання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами в частині: клінічні та подібні їм відходи, а саме - відходи, що виникають у результаті медичного догляду, ветеринарної чи подібної практики, а також відходи, що утворюються у лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні дослідницьких робіт.

Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що у Мінприроди були відсутні підстави для здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов, оскільки підставою для здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов зазначено саме медичні відходи, а ніяким чином не клінічні.

Щодо тверджень позивача про неправомірність дій відповідача щодо складання актів перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні позапланового заходу з державного нагляду (контролю) щодо перевірки дотримання вимог ліцензійних умов представниками Мінекології використовувався Акт, форма якого затверджена Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.03.2019 №100 "Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів щодо додержання суб`єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та поводження з небезпечними відходами".

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 Міненерго було реорганізовано шляхом приєднання до Мінприроди, яке в свою чергу було перейменовано в Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №425 Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України та утворено нове Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Отже, наведене свідчить, що наразі відсутні форми уніфікованих актів, які затверджені новим Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, а отже при проведенні перевірки посадовими особами Міндовкілля порушено статтю 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а акти складені за її результатами не відповідають вимогам законодавства та не можуть використовуватись органом ліцензування.

Таким чином, враховуючи вказане, суд вважає, що Міндовкіллям допущено грубі порушення при здійснені заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов ТОВ "Укрекологістика", а акти складені за результатами здійснення таких заходів є незаконними.

Окремо суд звертає увагу на те, що в посвідченні (направлені) зазначено особи, які направляються на перевірку, а саме: Анциферова Анна Олександрівна - головний спеціаліст відділу контролю за дотриманням ліцензійних вимог Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки; Голова Комісії; Корюк Роман Олександрович - начальник відділу контролю за дотриманням ліцензійних вимог департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки; Шемяткін Микола Олександрович - головний спеціаліст відділу контролю за дотриманням ліцензійних вимог Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки; Чуян Борис Володимирович - головний спеціаліст відділу екологічної безпеки Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки.

Водночас, як вказує позивач та не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, по приїзду на перевірку було тільки три особи, що підтверджується записом в журналі реєстрації перевірок №1/2019 ТОВ "Укрекологістика".

Так, згідно запису в журналі реєстрації перевірок №1/2019, перевірку ТОВ "Укрекологістика" здійснювали такі особа, а саме: Анциферова Анна Олександрівна , Чуян Борис Володимирович та Шемяткін Микола Олександрович .

Отже, наведене свідчить, що перевірка проводилась комісією не в повному складі, та акти підписані тільки трьома представниками Міндовкілля, що не відповідає даним, які зазначені в направленнях на перевірку.

Щодо тверджень позивача про те, що розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видано з порушенням вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган ліцензування у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як зазначає позивач та не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, 24.11.2020 ТОВ "Укрекологістика" отримано розпорядження №12/20 від 17.11.2020 про усунення порушень Ліцензійних вимог, термін виконання якого до 27.11.2020, тобто термін виконання розпорядження становить 10 (десять) днів.

Разом з тим, під час проведення перевірки представником ТОВ "Укрекологістика" повідомлено та надано копії підтверджуючих документів щодо перебування частини обладнання на модернізації та відповідальному зберіганні у зв`язку з проведенням поточних ремонтних робіт на виробничому майданчику за адресою: 08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, 9.

Так, Утилізатор термічний УТ 3000 ДП з системою очистки димових газів переданий на відповідно до договору на модернізацію обладнання №1/29/10-20 від 28.10.2020 на модернізацію строком на 180 календарних днів. Відповідно до акту приймання-передачі обладнання було передане 02.11.2020.

Частина матеріально-технічної бази та МТБ, яка була заявлена згідно додатку 2 ліцензійних умов, передано на відповідальне зберігання відповідно до договору №02/11-20 про надання послуг відповідального зберігання від 02.11.2020.

Отже, розпорядження не містить розумного строку усунення порушень ліцензійних вимог, що унеможливлює його виконання ТОВ "Укрекологістика".

Водночас, досліджуючи правомірність прийняття вказаного розпорядження та зазначення в ньому виявлених порушень вимог ліцензійних вимог, суд зазначає наступне.

Так, у п. 1 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 вказано, що ліцензіат не провадить господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами виключно в межах місць провадження господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією відповідно до вимог Ліцензійних умов.

Відповідно до абзацу 10 пункту 11 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, ліцензіат здійснює операції у сфері поводження з небезпечними відходами за умови дотримання провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключно в межах місць провадження господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією відповідно до вимог цих Ліцензійних умов.

На підтвердження провадження господарської діяльності в межах місця провадження господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією ТОВ "Укрекологістика" було надано договір суборенди нерухомого майна від 30.11.2019 №2019-11-02.

У п. 2 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 зазначено, що ліцензіат не провадить господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами виключно з використанням засобів їх провадження, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування згідно з вимогами Ліцензійних умов.

Згідно абзацу 11 пункту 11 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, ліцензіат здійснює операції у сфері поводження з небезпечними відходами за умови провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключно з використанням засобів їх провадження, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування згідно з вимогами цих Ліцензійних умов.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №01-01/20 від 02.01.2020 позивач повідомив Міністерство енергетики та захисту довкілля України про направлення Утилізатора термічного УТ 3000 ДП з системою очистки димових газів на тимчасове зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №03035040220277 від 04.01.2020.

При цьому, судом встановлено, що наразі Утилізатор термічний УТ 3000 ДП з системою очистки димових газів передано на модернізацію відповідно до Договору №1/29/10-20 від 28.10.2020, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 02.11.2020.

Окрім того, матеріально-технічну базу відповідно до додатку 2 до Ліцензійних умов за виключенням Утилізатора термічного УТ 3000 ДП з системою очистки димових газів передано на відповідальне зберігання відповідно до Договору №02/11-20 від 02.11.2020.

Суд звертає увагу на те, що про дані факти було повідомлено Міндовкілля та членів комісії під час перевірки та додатково надано копії, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вхідним номером Міндовкілля №19664/10/20 від 12.11.2020.

У п. 3 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 вказано, що ліцензіатом у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій не забезпечено працівників засобами колективного захисту (огородження, вентиляція, герметизація тощо) і ефективне їх використання.

Так, згідно з абзацами 1, 2 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, ліцензіат у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій повинен забезпечувати працівників засобами колективного захисту (огородження, вентиляція, герметизація тощо) і ефективне їх використання.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з переобладнання виробничих приміщень, модернізацією обладнання, впровадження сучасних вентиляційних систем ТОВ "Укрекологістика" тимчасово на період ремонтних робіт було демонтовано вентилятори Домовент 150С та 125С.

У п. 4 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 зазначено, що ліцензіатом у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій не забезпечено здійснення заходів, спрямованих на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, ліцензіат у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій повинен забезпечувати здійснення заходів, спрямованих на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укрекологістика" забезпечено здійснення заходів, спрямованих на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього природного середовища, що підтверджується наступними документами, а саме: дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №3220888003-32 від 26.12.2017; висновком державної екологічної експертизи №7-11/17 від 07.11.2017; висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-2/38823 від 12.12.2017; видатковими накладними на закупівлю засобів індивідуального захисту №5639 від 04.10.2019, №4262 від 21.08.2019, від 21.08.2019, №ОТ-0006540 від 23.08.2019.

У п. 5 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 вказано, що ліцензіатом у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій не забезпечено здійснення заходів, спрямованих на екологічну безпеку людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання вимог природоохоронного законодавства.

Згідно абзаців 1, 4 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, ліцензіат у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій повинен забезпечувати екологічну безпеку людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання вимог природоохоронного законодавства.

Як зазначає позивач та не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, під час проведення перевірки членам комісії були надані документи, що стосуються додержання вимог природоохоронного законодавства, а саме: дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №3220888003-32 від 26.12.2017; висновок державної екологічної експертизи №7-11/17 від 07.11.2017; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-2/38823 від 12.12.2017.

Крім того, під час проведення перевірки членам комісії було надано документи на передачу Утилізатора термічний УТ 3000 ДП з системою очистки димових газів на модернізацію та іншої матеріально технічної бази на відповідальне зберігання.

Отже, на момент проведення перевірки членами комісії діяльність з поводження з відходами не проводилась, а тому висновок комісії щодо не забезпечення здійснення заходів, спрямованих на екологічну безпеку людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання вимог природоохоронного законодавства не відповідає дійсності.

У п. 6 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 зазначено, що ліцензіатом безоплатно не забезпечено працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Відповідно до абзацу 5 пункту 12 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, ліцензіат у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій повинен забезпечувати безоплатно працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укрекологістика" у повному обсязі забезпечено працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що підтверджується наступними документами, а саме: видатковою накладною №5639 від 04.10.2019; рахунком на оплату по замовленню №7176 від 02.10.2019; видатковою накладною №4262 від 21.08.2019; рахунком-фактурою на оплату №4898 від 19.08.2019; видатковою накладною від 21.08.2019; рахунком №4909 від 20.08.2019; видатковою накладною №ОТ-0006540 від 23.08.2019; рахунком-фактурою №ОП-0009391 від 23.08.2019.

Позивач у позовній заяві вказує, що вказані документи були надані членам комісії під час проведення перевірки. При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було спростовано дане твердження позивача.

У п. 7 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 вказано, що у ліцензіата відсутнє окреме приміщення для розміщення персоналу, що обслуговує спеціально відведені, відповідно обладнані місця (майданчики, складські приміщення) та споруди, обладнання, устаткування для оброблення, знешкодження, захоронення, утилізації небезпечних відходів.

Згідно з вимогами абзацу 1 пункту 13 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, суб`єкти господарювання для здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами повинні мати матеріально-технічну базу (разом з документами, що дають можливість її ідентифікувати), власні або орендовані виробничі площі, приміщення, у тому числі схему розташування спеціально відведених, відповідно обладнаних місць (майданчики, складські приміщення) та споруд, обладнання, устаткування для оброблення, знешкодження, захоронення, утилізації небезпечних відходів, а також окреме приміщення для розміщення персоналу, що обслуговує зазначені об`єкти. Матеріально-технічна база на праві власності або відповідно до договору оренди використовується лише одним суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами.

Як вказує позивач та не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, окреме приміщення наявне у ТОВ "Укрекологістика" та наразі також переобладнується.

При цьому, під час проведення перевірки виробничих приміщень членами комісії вказане приміщення не оглядалося, прохання щодо показу окремого приміщення для розміщення персоналу було, а тому висновок щодо його відсутності не відповідає дійсності.

У п. 8 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 зазначено, що місця зберігання (майданчики та складські приміщення), виробничі приміщення не забезпечують запобігання забрудненню відходами навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 14 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, місця зберігання (майданчики та складські приміщення), виробничі приміщення мають забезпечувати запобігання забрудненню відходами навколишнього природного середовища.

Як вказує позивач та не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, дане твердження є необґрунтованим, оскільки на момент перевірки виробничі приміщення готувалися до поточного ремонту, а зберігання відходів не проводилося.

У п. 9 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 вказано, що промислові майданчики для тимчасового зберігання не забезпечено зливовідводом.

У відповідності до вимог абзацу 2 пункту 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, промислові майданчики для тимчасового зберігання відходів повинні бути покриті неруйнівним та непроникним для небезпечних відходів матеріалом з автономним зливовідводом. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід не допускається. Необхідно передбачити ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру.

Як вказує позивач та не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, у зв`язку з поточним ремонтом виробничих приміщень та переданням відходів для подальшого поводження субпідрядним організаціям зливовідвід демонтовано до поновлення неруйнівного покриття.

У п. 10 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 зазначено, що промислові майданчики для тимчасового зберігання відходів не мають ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру.

Відповідно до абзацу 2 пункту 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, промислові майданчики для тимчасового зберігання відходів повинні бути покриті неруйнівним та непроникним для небезпечних відходів матеріалом з автономним зливовідводом. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід не допускається. Необхідно передбачити ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру.

Суд вважає даний висновок відповідача необґрунтованим, оскільки виробничий майданчик має захист від дії атмосферних опадів та вітру у вигляді крівлі.

У п. 11 розпорядження №12/20 від 17.11.2020 вказано, що для збирання та тимчасового зберігання відходів на підприємстві відсутні спеціально відведені та обладнані спеціальні майданчики, встановлена промаркована тара, відсіки, бункери тощо з чітким позначенням виду відходів та їх класу небезпеки.

Згідно вимог абзацу 9 пункту 16 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 13.07.2016 №446, для збирання і тимчасового зберігання відходів на підприємстві повинні бути відведені і обладнані спеціальні майданчики, встановлена помаркована тара, відсіки, бункери тощо з чітким позначенням виду відходів та їх класу небезпеки. Конструкція та розміри тари повинні забезпечувати легку заповнюваність та відвантаження відходів і унеможливлювати їх змішування, а також забруднення і псування відходів.

Суд вважає даний висновок відповідача необґрунтованим, оскільки, як вже зазначалося судом вищу, листом №01-01/20 від 02.01.2020 ТОВ "Укрекологістика" повідомляло Міністерство енергетики та захисту довкілля України про направлення обладнання на модернізацію та відповідальне зберігання.

Крім того, про дані факти було повідомлено Міндовкілля та членів комісії під час перевірки та додатково надано копії, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вхідним номером Міндовкілля №19664/10/20 від 12.11.2020.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що вказане розпорядження Міндовкілля видано з порушенням законодавства та є безпідставним.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що вказане розпорядження видане на підставі Акту, складеного за результатами здійснення позапланового заходу з державного нагляду (контролю) щодо перевірки дотримання вимог ліцензійних умов, який, як зазначалось судом вище, не має юридичної сили.

Щодо письмової вимоги відповідача про надання інформації та документів, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, письмовою вимогою голови Комісії від 10.11.2020 у ТОВ "Укрекологістика" витребувано перелік документів.

Так, пунктом 10 вимоги витребувано копії документів відповідно до вимог абзацу другого пункту 3 частини дев`ятої статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що на підставі Закону №139-ІХ від 02.10.2019 абзац другий пункту 3 частини дев`ятої статті 9 виключено, що свідчить про те, що вимога органу ліцензування законодавчо не обґрунтована та є незаконною.

При цьому, слід зазначити, що органом ліцензування не приведена у відповідність до вимог Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", зміни якого відбулися 02.10.2019, постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №446 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами", про що також свідчіть посилання у письмовій вимозі.

Щодо тверджень позивача про те, що наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.12.2020 №384 про повне зупинення дії ліцензії ТОВ "Укрекологістика" на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану на підставі наказу Мінприроди від 19.03.2018 №93 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення), не відповідає законодавству, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, 24.12.2020 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та на підставі акта від 22.12.2020 №43/20-1 про невиконання ТОВ "Укрекологістика" розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами прийнято наказ №384 "Про повне зупинення дії ліцензії", згідно яким вирішено зупинити повністю дію ліцензії ТОВ "Укрекологістика" на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану на підставі наказу Мінприроди від 19.03.2018 №93 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення), строком на один місяць з дня набрання чинності цим наказом.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Так, відповідно до посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки ТОВ "Укрекологістика", предметом перевірки було додержання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами в частині: клінічні та подібні їм відходи, а саме - відходи, що виникають у результаті медичного огляду, ветеринарної чи подібної практики, і відходи, що утворюються в лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконання дослідницьких робіт.

Отже, наведене свідчить, що під час проведення позапланової перевірки з`ясовувалися лише питання поводження з відходами, зазначеними у направленні на перевірку і у разі виявлення порушень має зупинятися дія ліцензії лише в частин поводження вказаними відходами.

Окрім того, підставою для видачі наказу став висновок Міндовкілля щодо невиконання виданого ним розпорядження та не враховано надані позивачем пояснення щодо його незаконності та неможливості виконати у встановлений строк.

Так, відповідно до наказу Мінприроди від 19.03.2018 №93 "Про видачу ліцензій ТОВ "Укрекологістика" позивач має право на здійснення таких операцій з небезпечними відходами як, збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення з наступними видами відходів:

1. Відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів, цілі чи розламані (збирання, зберігання, видалення, оброблення, знешкодження);

2. Відходи, які складаються або містять хімічні речовини, що не відповідають специфікації або мають прострочений термін придатності (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

3. Клінічні та подібні їм відходи, а саме - відходи, що виникають у результаті медичного догляду, ветеринарної чи подібної практики і відходи, що утворюються у лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні дослідницьких робіт (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

4. Відпрацьовані нафтопродукти, не придатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення, утилізація);

5. Відходи азбесту (пил та волокна) (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження);

6. Відходи виробництва, одержання і застосування фармацевтичних препаратів, за винятком відходів, зазначених у Зеленому переліку відходів (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

7. Відходи виробництва, одержання і застосування хімічних речовин для просочування деревини (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення, утилізація);

8. Відходи, що містять ртуть, сполуки ртуті (збирання, зберігання);

9. Відходи розчинів кислот чи основ (у тому числі іншим чином не зазначені у відпрацьований електроліт),Зеленому переліку відходів (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

10. Відходи упаковок та контейнерів, забруднені (у т.ч. тара з-під пестицидів) (збирання, зберігання, видалення);

11. Відпрацьоване активоване вугілля, крім включеного до Зеленого переліку відходів; відходи упаковок і контейнерів, які містять сполуки в кількості, достатній для виявлення небезпечних властивостей (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

12. Відходи та брухт електричних та електронних вузлів, що містять компоненти, такі як акумуляторні батареї або інші батареї, включені до Жовтого переліку відходів, ртутні вмикачі, скло від електро-променевих трубок або інше активоване скло (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

13. Відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода, емульсії (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

14. Гальванічний шлам (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

15. Відходи негалогенованих органічних розчинників за винятком відходів, зазначених у Зеленому переліку відходів(збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

16. Розчини після травлення металів (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

17. Відходи, речовини або вироби, які містять, складаються або забруднені ПХБ, поліхлорованими герфенілами (Г1ХТ), полі хлорованими нафталінами (ПХН) або полібромованими біфенілами (ПББ), або будь-якими іншими полібромованими аналогами цих сполук, на рівні концентрацій 50 мг/кг або більше(б) (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

18. Відходи виробництва, одержання і застосування чорнила, барвників, пігментів, фарб, лаків, оліфи (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення).

19. Відходи виробництва, виготовлення і застосування смол, латексів, пластифікаторів, клеїв/зв`язуючих матеріалів, за винятком відходів, зазначених у Зеленому переліку відходів (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

20. Відходи хімічних речовин, отримані під час проведення науково-дослідних робіт чи навчального процесу, які ще не ідентифіковані, та/або які є новими, а їх вплив на людину та/або довкілля невідомий (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

21. Відходи фенолів, фенольних сполук, включаючи хлорфенол, у вигляді рідин або шламів (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

22. Відходи виробництва, одержання і застосування фотохімічних речовин чи матеріалів для обробки фото-хімікатів (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення);

23. Відпрацьовані каталізатори, за винятком зазначених у Зеленому переліку відходів (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення).

Як було вказано вище, під час проведення позапланової перевірки повинні з`ясовуватися лише питання поводження з відходами, зазначеними у направленні на перевірку і у разі виявлення порушень має зупинятися дія ліцензії лише в частині поводження вказаними відходами.

Однак, як вбачається з оскаржуваного наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.12.2020 №384, то вказаним наказом повністю зупинено дію ліцензії ТОВ "Укрекологістика" на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану на підставі наказу Мінприроди від 19.03.2018 №98 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення), в тому числі й на інші операції і види відходів, які не були предметом перевірки та в ході проведення позапланової перевірки не перевірялися.

При цьому, утилізація клінічних та подібних їм відходів, які були предметом позапланової перевірки, є лише частиною ліцензії виданої Позивачу.

Однак, не зважаючи на це, Міндовкілля дію ліцензії зупинено повністю, в тому числі і на інші операції (збирання, зберігання, оброблення, знешкодження, видалення) і види відходів, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відтак, враховуючи ряд процедурних порушень під час проведення перевірки ТОВ "Укрекологістика" та враховуючи все вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Наприклад, у пп. 70 - 71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) Європейський суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), №33202/96, п. 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, п. 128, "Мегадат проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, п. 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), №10373/05, п. 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74 від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.01.2021 №699Т002WIQ.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України під час здійснення державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог ліцензійних умов ТОВ "Укрекологістика" та порядку складання актів перевірки та розпоряджень за їх результатами.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.12.2020 №384 про повне зупинення дії ліцензії ТОВ "Укрекологістика" на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, видану на підставі наказу Мінприроди від 19.03.2018 №93 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекологістика" (код ЄДРПОУ 40246149) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ 43672853) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.