Справа № 991/5976/21

Провадження № 1-кс/991/6066/21

УХВАЛА

21 вересня 2021 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

детектива ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 23.03.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000136 від 18.03.2021 за ч.3 ст.209, ч.1 ст.255 Кримінального кодексу України.

(1)Короткий виклад змісту скарги

01.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 23.03.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000136 від 18.03.2021.

Адвокатом у скарзі зазначається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000136 від 18.03.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.209, ч. 1 ст.255 ККУкраїни.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_6 , погодженою прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_8 , від 23.03.2021 досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні було зупинено.

Адвокатом ОСОБА_3 вказується, що постанова була винесена із грубим порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) із кількох причин. Так, по-перше, адвокат вказує, що ОСОБА_7 не було повідомлено про підозру у встановленому КПК порядку, а отже він не має процесуального статусу підозрюваного та не може бути оголошений в розшук. По-друге, процесуальне рішення детективом прийнято після закінчення строків досудового розслідування. По-третє, місцезнаходження ОСОБА_7 відоме стороні обвинувачення, оскільки останній неодноразово надавалася інформація про адресу місця проживання ОСОБА_7 із підтверджуючими документами.

У зв`язку з цим, адвокат зазначає, що винесена постанова детектива від 23.03.2021 про зупинення досудового розслідування не відповідає нормам КПК, тому просить її скасувати.

(2)Позиції учасників, висловлені в судовому засіданні

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 вказав, що подану скаргу він підтримує, просив її задовольнити. Надав додаткові матеріали на підтвердження своєї позиції. Додатково зазначив, що детектив при винесенні постанови грубо порушив норми процесуального закону, оскільки ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного, не існувало підстав для зупинення досудового розслідування, пов`язаних із розшуком особи, до того ж на той час закінчився строк досудового розслідування. Повідомив, що стороні обвинувачення відоме місце перебування ОСОБА_7 . Крім цього, сторона обвинувачення приховала обставину зупинення досудового розслідування від сторони захисту.

Адвокат ОСОБА_5 звернув увагу на закінчення строків досудового розслідування на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування. Зосередив увагу на основних двох датах: 06.12.2019 та 14.05.2020, коли ухвалами слідчого судді було скасовано постанову про зупинення строків досудового розслідування. При цьому, стороною обвинувачення було винесено окремі постанови про відновлення строків досудового розслідування через значні проміжки часу. На підставі саме цих постанов і вносились відомості до ЄРДР, а не самого судового рішення.

Адвокат ОСОБА_3 зазначив, що фактично підставою для зупинення досудового розслідування стало те, що ОСОБА_7 ухилявся від органу досудового розслідування, що не відповідає дійсності. Так, ОСОБА_7 проживає на території Князівства Монако, де він проживав задовго до того, як постало питання про повідомлення йому про підозру. Неодноразово адвокатами направлялись правоохоронним органам листи, у яких повідомлялось про точну адресу місця проживання ОСОБА_7 , водночас цю обставину детективи не брали до уваги. При цьому, ОСОБА_7 не проживає на території України, зокрема у м. Харкові, тому він не міг отримати повістки, які надсилались йому за цією адресою. Крім того, стороною обвинувачення не здійснені слідчі (розшукові) та процесуальних дії у кримінальному провадженні, які, серед іншого, були зазначені у постанові керівника САП ОСОБА_9 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні. Тому, на думку адвоката, оскаржувана постанова є незаконною, а отже підлягає скасуванню.

Окремо у цьому пункті ухвали варто зупинитися на питанні забезпечення стороні обвинувачення можливості висловити свої заперечення щодо скарги.

Так, у ході розгляду скарги призначено п`ять судових засідань: 03.09.2021, 07.09.2021, 13.09.2021, 16.09.2021 та 21.09.2021.

У перше судове засідання щодо розгляду скарги ні детектив, ні прокурор, який погоджував своїм підписом постанову, не прибули. Натомість детектив ОСОБА_6 направив заяву, у якій просив про відкладення судового засідання, обґрунтовуючи це необхідністю надати слідчому судді додаткові матеріали на підтвердження своєї позиції. Прокурор ОСОБА_8 , не надсилаючи будь-яких письмових заяв на адресу суду із необхідними підтвердженнями, у телефонному режимі повідомив секретаря судового засідання про неможливість прибути до суду у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні. У цьому засіданні захисником ОСОБА_3 було заявлено клопотання про витребування в САП матеріалів кримінального провадження, що мають значення для розгляду скарги. Це клопотання слідчим суддею було задоволено та направлено відповідний запит до САП.

У наступному судовому засіданні детектив надав слідчому судді документи на підтвердження вжиття стороною обвинувачення заходів, спрямованих на вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 та щодо оголошення його в міжнародний розшук. В той же час, прокурор, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, у нього не прибув, жодних заяв на адресу суду не направив.

Наступне судове засідання, призначене на 13.09.2021, було зняте з розгляду у зв`язку із зайнятістю слідчого судді у іншому провадженні, що розглядається ним по суті. При цьому, у зв`язку з ненаданням стороною обвинувачення усіх матеріалів, які попередньо витребовувались слідчим суддею, відповідний запит було повторно надіслано до САП та НАБУ.

У судове засідання, яке відбулось 16.09.2021, знову ні детектив, ні прокурор не прибули. В той же час, детектив НАБУ ОСОБА_6 направив лист, у якому, серед іншого, вказав, що не в змозі прибути у судове засідання з огляду на необхідність брати участь у слідчих та процесуальних діях, запланованих раніше, на підтвердження чому надав відповідні документи. Прокурор жодних заяв щодо розгляду справи не направив.

У наступне судове засідання знову ні детектив, ні прокурор не прибули. В той же час, від прокурора ОСОБА_8 в день засідання надійшла заява, у якій він просить відкласти призначене судове засіданні на іншу дату, обґрунтовуючи це його зайнятістю 21.09.2021 у проведенні ряду процесуальних дій, а також потребою у додатковому часі для опрацювання доводів скарги, підготовки та надання суду витребуваних матеріалів. До заяви додано лише копію постанови про визначення групи прокурорів.

В цьому контексті, слідчий суддя констатує систематичну неявку у судові засідання з боку прокурора без поважних причин. Попри те, що у ході розгляду справи було призначено 5 судових засідань (одне з них було знято слідчим суддею), про кожне прокурор повідомлявся належним чином, однак лише в останнє він направив письмову заяву про відкладення, зазначаючи про обставини участі у інших процесуальних діях, не підкріплюючи ці твердження жодними документами, та необхідністю підготуватися до розгляду справи. При цьому, слідчий суддя звертає особливу увагу на те, що з часу надходження скарги адвоката ОСОБА_3 до суду минуло 20 днів, що надавало можливість стороні обвинувачення сформувати свою позицію щодо доводів скарги та зібрати повний перелік документів, якими прокурор хоче відстоювати свою позицію. Тому вказану підставу для відкладення слідчий суддя вважає необґрунтованою.

Щодо останньої неявки детектива, то варто зазначити, що він не надіслав до суду листа чи заяви, у якій би просив відкласти розгляд справи з поважних причин. Крім того, детектив надав слідчому судді необхідні, на його думку, документи, під час судового засідання, яке відбулось 07.09.2021, про що він також зазначив у листі слідчому судді від 16.09.2021.

Зважаючи на засаду диспозитивності, що закріплена положеннями ст.26 КПК, процесуальну поведінку сторони обвинувачення під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 , відсутність обґрунтованих та підтверджених належним чином обставин, що не дозволяли прокурору ОСОБА_8 прибути в останнє судове засідання, беручи до уваги вимоги ч.3 ст.306 КПК, яка визначає, що неприбуття слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість здійснення розгляду скарги у відсутність детектива, прокурора.

Слідчий суддя вважає за необхідне також вказати, що, зважаючи на положення ст.22 та 26 КПК, сторона обвинувачення повинна проявляти особливу активність та професійність у питаннях відстоювання своєї правової позиції перед судом. Недопустимим є вжиття заходів щодо необґрунтованого затягування процесу, що, в свою чергу, вбачається із процесуальної поведінки прокурора та детектива у цій справі.

(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час розгляду поданої скарги

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органом досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

На досудовому провадженні може бути оскаржене, зокрема, рішення слідчого (детектива), прокурора про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні (п.2 ч.1 ст.303 КПК).

Зупинення досудового розслідування це вимушена перерва у кримінальному провадженні за наявності передбачених законом підстав і дотримання умов з метою припинення перебігу строків досудового розслідування.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою, зокрема, слідчого, за погодженням з прокурором (ч. 4 ст. 280 КПК).

Підстави зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру визначені у ч.1 ст.280 КПК, пункт другий якої визначає можливість зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті (ч.2 ст.280 КПК).

Відповідно до ч.4 ст.280 КПК досудове розслідування зупиняється вмотивованою, зокрема, постановою слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

У своїй скарзі сторона захисту зупиняється на трьох основних аспектах, які, на її думку, свідчать про незаконність постанови від 23.03.2021: (1)відсутність у ОСОБА_7 процесуального статусу підозрюваного, (2)закінчення строків досудового розслідування на момент винесення постанови, (3)відсутність підстав для оголошення ОСОБА_7 в розшук.

Відтак, вказані обставини слідчому судді слід перевірити в межах судового контролю.

Згідно з витягом з ЄРДР детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000136 від 18.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.2 ст.256 КК України.

Так, відповідно до змісту витягу у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Водночас, захисниками ОСОБА_7 заперечується цей факт. Вони зазначають, що сторона обвинувачення, серед іншого, не вжила всіх необхідних заходів, що передбачені КПК, для повідомлення особи про підозру.

Незважаючи на те, що предметом оскарження у даному випадку є постанова про зупинення досудового розслідування, чинний КПК безальтернативно пов`язує можливість зупинення досудового розслідування із такою процесуальною дією як повідомлення особи про підозру. Це випливає з наступного.

Так, належне повідомлення особи про підозру є невід`ємною частиною права особи на захист. Воно являє собою систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. У підозрюваного з`являється можливість впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість реалізовувати функцію захисту.

Очевидно, що без належного повідомлення особи про підозру остання обмежується в можливості користуватися гарантованим їй правом на захист, що полягає у наданні їй можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені процесуальним законом.

Частина перша ст.42 КПК визначає, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру (1), особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (2), або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (3).

Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст.276 КПК).

Стаття 278 визначає порядок вручення особі повідомлення про підозру. Частина перша цієї статті визначає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.4 ст.278 КПК).

Згідно з ч.1 ст.111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої, серед іншого, слідчий, прокурор, повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч.3 ст.111 КПК).

Глава 11 КПК включає у себе положення, що стосуються здійснення, серед іншого, виклику слідчим, прокурором.

Стаття 135 КПК передбачає, що особа викликається до слідчого, прокурора, шляхом вручення їй повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.6 ст.135 КПК).

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст.136 КПК).

Згідно з ч.2 ст.136 КПК якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Таким чином, функціональний та системний способи з`ясування змісту норм права, що регламентують зупинення кримінального провадження після повідомлення особі про підозру, дають підстави слідчому судді дійти висновку, що короткі строки вручення повідомлення про підозру, а також вжиття стороною обвинувачення усіх можливих заходів щодо доведення його змісту до особи, спрямовані зокрема на забезпечення особі якнайшвидше можливості захищатися у кримінальному провадженні.

Вручення повідомлення не повинно носити лише формальний характер, а мають бути достатні відомості, що належним чином підтверджують виконання такого обов`язку. І лише у разі наявності доказів вжиття слідчим чи прокурором заходів по доведенню змісту повідомлення особі про підозру, дає підстави вважати про належне його здійснення, набуття особою статусу підозрюваного і в подальшому, в разі її відсутності, оголошення її в розшук та зупинення справи.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що Генеральною прокуратурою України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013. Це кримінальне провадження стосувалось можливих фактів створення злочинної організації ОСОБА_10 та її структурних підрозділів у різних сферах економіки, у тому числі структурного підрозділу під керівництвом ОСОБА_11 , а також вчинення у її складі тяжких та особливо тяжких злочинів у паливно-енергетичному секторі економіки, сфері оподаткування та інших за ознаками ч.1 ст.255, ч.2 ст.256, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 та іншими статтями КК України.

Слідчому судді надано копію повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у чиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.256, ч.3 ст.209 КК України, підписаного прокурором ОСОБА_12 , від 28.03.2019. Вказане повідомлення про підозру складене в межах кримінального провадження №12013220540000400, з якого пізніше було виділено провадження №52021000000000136, у якому адвокатом ОСОБА_3 оскаржується процесуальне рішення детектива НАБУ про зупинення досудового розслідування.

Варто вказати, що на 75 стор. копії повідомлення про підозру відсутній підпис підозрюваного. Детективом чи прокурором слідчому судді не було надано копії іншого повідомлення про підозру із підписом ОСОБА_7 про його отримання чи відомостей про те, що особа відмовилась від підписання останнього. Відтак, повідомлення про підозру не було вручено ОСОБА_7 особисто.

Зважаючи на це, слідчому судді слід перевірити, чи були вжиті органом досудового розслідування всі передбачені КПК заходи щодо вручення повідомлення про підозру в день її складення, тобто 28.03.2019.

Згідно з відомостями, наданими Державною міграційною службою України на запит сторони обвинувачення від 18.04.2019, ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на момент надання відповіді на запит мав у користуванні два паспорти для виїзду за кордон.

Відповідно до наданої копії супровідного листа від 28.03.2019 №14/2/1-22342-15 прокурором ОСОБА_13 було направлено 28.03.2021 текст повідомлення про підозру ОСОБА_7 поштою за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, як вбачається із конверту, у якому було надіслано супровідний лист та повідомлення про підозру, останній був повернутий до Генеральної прокуратури України із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній».

Окрім надсилання листа із текстом повідомлення про підозру за місцем реєстрації ОСОБА_7 у м.Харкові, органом досудового розслідування не було вжито жодних інших заходів щодо забезпечення вручення ОСОБА_7 , повідомлення про підозру. Інших передбачених КПК заходів для вручення повідомлення про підозру, передбачених ст.136, стороною обвинувачення вжито не було.

Зокрема, слідчому судді не надано відомостей стосовно вручення повідомлення про підозру під розписку дорослому члену сім`ї чи іншій особі, яка проживає разом із ОСОБА_7 . Із наданих документів не вбачається, що текст повідомлення про підозру було залишено житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_7 або адміністрації за місцем його роботи.

Слідчому судді під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 не надано відомостей стосовно вжиття стороною обвинувачення жодних заходів задля встановлення місця роботи ОСОБА_7 тощо.

Більше того, згідно з доданими до скарги відомостями Державної прикордонної служби України, наданими на запит Генеральної прокуратури України від 18.04.2019 №14/2/2-36811-16 ОСОБА_7 часто перетинав кордон України впродовж 2014-2019 років. Він, зокрема, перетнув державний кордон України повітряним шляхом 27.03.2019 о 01:48 год. (аеропорт Жуляни) та покинув територію України 28.03.2019 о 10:37 год (аеропорт Бориспіль). Тобто ОСОБА_7 пробув на території України майже цілий день 27.03.2019 та декілька годин 28.03.2019.

Також, з матеріалів доданих до скарги, вбачається, що останній кілька разів був на території України і після направлення на адресу його реєстрації прокурором повідомлення. При цьому він неодноразово брав участь у публічних заходах, про що здійснював публікації на своїй сторінці у соціальній мережі.

Є очевидним, що зважаючи на публічний статус ОСОБА_7 , його попередню роботу на посаді Глави Адміністрації Президента України, оперативні можливості органів досудового слідства, прокурору ОСОБА_12 було відомо, що ОСОБА_7 не проживав за місцем реєстрації.

Неналежне повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальній справі неодноразово встановлювалось рішеннями слідчих суддів постановленими за скаргами його захисників, копії яких додано до клопотання.

Зважаючи на те, що органом досудового розслідування задля повідомлення ОСОБА_7 про підозру було лише формально направлено текст повідомлення за місцем його реєстрації, не здійснюючи інших можливих дій, визначених главою 11 КПК, слідчий суддя констатує, що ОСОБА_7 не було повідомлено про підозру, отже він не набув статусу підозрюваного у провадженні №52021000000000136.

Відтак, подальші дії сторони обвинувачення, пов`язані із зупиненням досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000136 у зв`язку з розшуком ОСОБА_7 є неможливими, з огляду на положення ст.280 КПК, яка дозволяє зупиняти досудове розслідування виключно після повідомлення особі про підозру.

Оскільки, як встановлено, особі не повідомлено належним чином про підозру, інші аргументи адвокатів, які звернулися зі скаргою, слідчим суддею не досліджувалися.

Отже, зважаючи на викладене, постанова детектива про зупинення строків досудового розслідування є незаконною, а відтак підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити;

- скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 23.03.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000136 від 18.03.2021 за ч.3 ст.209, ч.1 ст.255 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 27.09.2021 о 17:30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1