ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 2а-2657/11/1522

провадження № К/9901/39108/18, К/9901/39109/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Крусяна А.В.)

у справі №2а-2657/11

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. 26.06.2006 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням доповнень від 09.02.2012 просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 при призначенні та нарахуванні пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та щомісячного підвищення пенсії як інваліду 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в частині застосування постанови Кабміну України від 03.01.2012 № 1

- визнати за ним право на щомісячне підвищення до пенсії, як інваліда 2 групи, починаючи з 01.01.2006, у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області при призначенні та нарахуванні йому, як інваліду 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в частині застосування в період з 01 січня по 31 грудня 2007 року постанови Кабміну України від 03.01.2012 № 1 та в частині застосування в період з 01.01.2008 ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області, починаючи з 26.05.2004, здійснити йому як інваліду 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії призначення та перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячного підвищення пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком за період з 26.05.2004 по 31.12.2005, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та, починаючи з 01.01.2006, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

2. Справа розглядалась судами неодноразово.

3. Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову Приморського районного суду міста Одеси від 28.05.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 та повторно направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в ухвалі від 18.05.2016 зазначав, що судами неповно з`ясовані обставини справи, не виконані вимоги суду касаційної інстанції відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 09.12.2010 щодо встановлення дати звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, неповно досліджені та не проаналізовані положення законів України "Про Державний бюджет", положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за періоди, що охоплюються предметом спору.

4. Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 14.12.2016 позовні вимоги задоволені частково.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 судове рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, яким:

визнано протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату в частині застосування постанови Кабміну України від 03.01.2002 № 1 при призначенні та нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії за період з 26 червня 2005р. по 31 грудня 2005 року;

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині призначення та нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі, меншому ніж визначено у ст.50 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року та з 01 січня по 02 серпня 2014 року;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повести перерахунок призначеної ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 26 червня по 31 грудня 2005 року, з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року та з 01 січня по 02 серпня 2014 року з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині визнання за ним права на щомісячне підвищення пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком та зобов`язання виплатити таке підвищення за період з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року залишено без розгляду.

В решті позову відмовлено.

6. У поданій касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

7. У свою чергу позивач в поданій касаційна скарзі із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІ групи, віднесений до першої категорії.

9. З 26 травня 2004 року позивачу виплачувалось до пенсії по інвалідності щомісячне підвищення (надбавка), як інваліду війни 2-ої групи, у розмірі 69,69 грн. та з 01.01.2006 146,40 грн.

10. До 31.12.2006 року позивач перебував на пенсійному обліку в Одеському обласному військовому комісаріаті, а з 01.01.2007 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію інваліда 2-ї групи учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії.

11. Вважаючи, що розміри виплачуваних йому підвищень до пенсії не відповідають встановленим чинним законодавством розмірам, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким в цілому погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГУ ПФУ в Одеській області має перерахувати позивачу щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за періоди з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року та з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року, оскільки у зазначені періоди виплати слід було проводити на підставі норм зазначеного закону, а не відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

13. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Одеській області правомірно не здійснювало перерахунок пенсії позивача виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком, як це передбачено статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач отримував та отримує пенсію на підставі Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

14. Окремо апеляційний суд зазначив про відсутність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ї групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, оскільки такі вимоги заявлені позивачем поза межами строку, встановленого ст. 99 КАС України (у редакції до 15.12.2017).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно визначив вид пенсії, яку отримує позивач, що призвело до помилкових висновків про нерозповсюдження на позивача дії статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

16. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що суди безпідставно вийшли за межі позовних вимоги і зобов`язали Пенсійний орган перерахувати розмір пенсії позивача за періоди, які він не просив у позові. Окремо зазначає, що пенсійний орган жодних прав позивача не порушив та виплачував йому пенсію у розмірах, встановлених законодавством (зокрема, відповідними постановами Кабінету Міністрів України).

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Колегія суддів, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходить з такого.

18.Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

19. Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

20. Колегія суддів звертає увагу, що справа розглядається в судах з 2006 року та двічі направлялась судом касаційної інстанції на новий розгляд, зокрема, через те, що судами були неповно досліджені та не проаналізовані положення Законів України "Про Державний бюджет" (за різні роки), положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за періоди, що охоплюються предметом спору.

21. Під час третього кола розгляду суд апеляційної інстанції виконав усі вказівки суду касаційної інстанції та дійшов висновку про часткове задоволення позову.

22. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

23. Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законами України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 09 квітня 1992 року. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", від 20 грудня 2005 року № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік", від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 23 грудня 2010 року № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік", від 06 грудня 2012 року № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік", рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", постановою Кабміну України від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

24. Відповідно до статті 11 Закону № 2262-XII умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-XII і Законом № 2262-XII.

25. Статтею 7 Закону № 2262-XII передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

26. Відповідно до статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

27. Частиною четвертою статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв`язку із втратою годувальника. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв`язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком. За змістом статті 54 Закону № 796-ХІІ державна пенсія, передбачена цією нормою, може призначатися лише за бажанням громадянина

28. Пенсія по інвалідності призначена позивачу відповідно до Закону № 2262-XII, із грошового забезпечення, до складу якого врахований посадовий оклад, військове звання, процентна надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення (т.1 а.с.8-13).

29. Враховуючи викладене, ГУ ПФУ в Одеській області правомірно не здійснювало перерахунок пенсії позивача виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком, як це передбачено статтею 54 Закону № 796-ХІІ, оскільки позивач отримував та отримує пенсію на підставі Закону № 2262-ХІІ. В цій частині рішення суду апеляційної інстанції відповідає закону, а наведені в касаційній скарзі доводи позивача ґрунтуються на невірному тлумаченні норм законодавства.

30. Щодо вимог позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону № 796-ХІІ, Верховний Суд зазначає таке.

31. Згідно зі статтею 50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема інвалідам ІІ групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

32. Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої відповідно до статті 28 Закону № 1058-ІV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

33. Надаючи оцінку правомірності дій пенсійного органу при визначенні додаткової пенсії позивача в розмірі, визначеному Кабміном України, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

34. Статтями 109 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 101 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст.70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" такі повноваження Кабінету Міністрів не надавались.

35. Визначаючи періоди, за які позивач має право на перерахунок додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону № 796-ХІІ, суд апеляційної інстанції правильно послався на ухвалу Приморського районного суду від 28 травня 2012 року, якою залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 , в т.ч. про перерахунок додаткової пенсії, за період з 26.05.2004 по 26.06.2005. Зазначена ухвала суду набрала законної сили.

36. Також, на вимогу касаційного суду апеляційним судом встановлено, що позивач, дізнавшись про порушене право на отримання пенсії в належному розмірі, звернувся одразу ж з даним позовом до суду. В досудовому порядку до Одеського обласного військового комісаріату та ГУ ПФУ в Одеській області позивач із заявами про здійснення перерахунку пенсії не звертався, так як не бачив в цьому сенсу.

37. Таким чином, вірним є обмеження позову в частині перерахунку додаткової пенсії періодом з 26.06.2005, тобто за рік до дня звернення з даним позовом до суду.

38. Оскільки на 2005 рік законом про держбюджет Кабінету Міністрів не надавались повноваження встановлювати розміри соціальних виплат, вірним ж висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність дій Одеського обласного військкомату в частині застосування постанови Кабміну України від 03.01.2002 № 1 при призначенні та нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії за період з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

39. З 01.01.2007 повноваження щодо призначення та перерахунку пенсій військовослужбовцям передані від обласних військкоматів до ГУ ПФУ в областях, тобто має місце адміністративно-правове правонаступництво - факт передачі адміністративних функцій одного державного органу іншим органам влади. Тобто, обов`язок здійснити перерахунок додаткової пенсії позивача за період з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року має бути покладений на ГУ ПФУ в Одеській області.

40. Виходячи з положень ст. 109 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" та ст. 101 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, та яка неконституційною не визнавалась, з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року пенсійний орган мав право при розрахунку пенсії позивачу виходити із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміру, що становить 19 грн. 91 коп.

41. При цьому, суди вірно врахували, що рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності), в т.ч., статті 101 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" припинено на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

42. Разом з цим, апеляційний суд вірно зазначив, що Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік» було обмежено виплату основної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-XII, а рішення Конституційного Суду України про визнання таких обмежень неконституційними постановлено 22 травня 2008 року відповідно.

43. За таких обставин вимоги позивача про перерахунок додаткової пенсії за 2008 рік підлягають частковому задоволенню, а саме з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, до часу дії Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік". В цій частині рішення суду апеляційної інстанції також відповідає закону.

44. У 2009, 2010 роках на законодавчому рівні жодних обмежень щодо виплати основної та додаткової пенсій встановлено не було. А тому вони підлягають виплаті в розмірах, установлених статтями 50, 54 Закону № 796-XII. До цього ж слід зазначити, що постанова Кабміну України від 03.02.2002 № 1, відповідно до якої пенсійним органом у попередні роки розраховувалась мінімальна зарплата в розмірі 19,91 грн., втратила чинність з 01.09.2008.

45. Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI) Прикінцеві положення Закону України від 28 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 2857-VI) доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік.

46. На виконання пункту 7 Закону № 3491-VI 6 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (далі - постанова № 745), яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

47. Таким чином, враховуючи що 23 липня 2011 року набрала чинності постанова № 745, якою встановлено інші розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то положення статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону № 2857-VI та постанови № 745. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 2 червня 2015 року (справа № 21-317а15).

48. Тобто, позов в частині перерахування додаткової пенсії, яка передбачена ст.50 Закону № 796-ХІІ, крім періоду у 2005 році, підлягає також з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року, про що вірно зазначено апеляційним судом.

49. Враховуючи тривалість розгляду даної справи, а також те, що позовні вимоги не містять обмеження терміну проведення перерахунку пенсії позивача, дату прийняття судом першої інстанції остаточного судового рішення по справі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та дослідив та проаналізував положення законів України "Про Державний бюджет" за 2012-2016 роки щодо обмеження дії ст. 50 Закону № 796-ХІІ. Доводи Пенсійного органу про безпідставність виходу за межі позовних вимог спростовуються зазначеним вище висновком апеляційного суду.

50. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України № 4282-VI від 22.12.2011 "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України № 5515-VII від 06.12.2012р. "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що відповідно у 2012 та 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2012 та 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2012 і 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.

51. Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

52. Тобто положення п.3 Прикінцевих положень Закону № 4282-VI та п.4 Прикінцевих положень Закону № 5515-VII діяли протягом бюджетного року та закінчилися відповідно 31 грудня 2012 та 31 грудня 2013 року. Тому відсутні підстави для визнання протиправними дій пенсійного органу та його зобов`язання здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу у 2012 - 2013 роках. У цей період щомісячна додаткова пенсія встановлювалась в розмірі, визначеному Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабміну України від 22.11.2011 №1210.

53. Законом України від 16.01.2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не були встановлені обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсій та не внесені зміни до Закону № 796-XII.

54. Отже, з 1 січня 2014 року діяли положення в т.ч. ст. 50 Закону № 796-XII, відповідно до якої розмір щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлений зв`язок із Чорнобильською катастрофою, і які віднесені до 1 категорії, становить 75 % мінімальної пенсії за віком.

55. Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 03.08.2014 року, надані повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри виплат державної та додаткової пенсії, передбачені ст. ст.50,54 Закону № 796-ХІІ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.

56. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

57. Отже, у період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року Кабінету Міністрів України не було надане право змінювати розміри пенсії, які визначені Законом № 796-XII.

58. Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, правовідносини щодо виплати основної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року регулювалися Законом № 796-XII, а з 03.08.2014 - Законом № 1622-VII та постановою Кабміну № 1210.

59. Враховуючи, що п.9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік", п.11 Прикінцевих положень Закону України від 25.12.2015 № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" надані повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри виплат державної та додаткової пенсії, передбачені, в т.ч. ст.50 Закону № 796-ХІІ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету, відсутні підстави для зобов`язання здійснювати перерахунок щомісячної додаткової пенсії позивачу у 2015 та 2016 роках.

60. Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області має перерахувати позивачу щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII, за періоди з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року та з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року. В іншій частині позову щодо перерахунку щомісячної додаткової пенсії апеляційний суд вірно відмовив.

61. Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим у справі обставинам та ґрунтуються на нормах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

62. Доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин та ґрунтуються на невірному тлумаченні скаржниками норм законодавства.

63. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав часткового задоволення позову.

64. Відповідно до статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 у справі №2а-2657/11 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачА.А. Єзеров

СуддяС.Г. Стеценко

СуддяС.М. Чиркін