open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1405/21 Справа № 185/6754/21 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021041370000580 стосовно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.263 КК України,

за участю:

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчогосудді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2021 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 відмовлено та застосовано стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою місця проживання до 19 жовтня 2021 року включно з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі й носити електронний засіб контролю.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується долученими до клопотання, зібраними під час досудового розслідування процесуальними документами у їх сукупності.

Слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного та характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, проживає разом з матір`ю особою похилого віку та малолітньою донькою, які перебувають на його утриманні.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово з покладенням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде цілком достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що слідчий суддя не врахував тієї обставини, що ОСОБА_6 після скоєння кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, переховувався від органів досудового розслідування у м. Дніпро, вчинив інше кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, в тому числі й застосуванням зброї, а також поза увагою слідчого судді залишилась та обставина, що в провадженні суду перебуває інший обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 122 та ст. 296 КК України, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначене, на думку прокурора, свідчить про те, що запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде недостатньо для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_8 зазначила про обґрунтованість та вмотивованість ухвали слідчого судді, а також зазначила, що наразі досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено та обвинувальний акт скеровано до Павлогралського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду по суді, а підготовче судове засідання призначено на 22 вересня 2021 року на 16:00 годин.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 і з підстав, зазначених в скарзі, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не можуть бути підставою для її скасування.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року застосовано стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою місця проживання та носити електронний засіб контролю строком до 19 жовтня 2021 року включно.

Під час апеляційного провадження встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні направлений до суду і призначене підготовче судове засідання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта...

Враховуючи, що стадія досудового розслідування закінчена, а повноваження слідчого судді щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджуються тільки на цю стадію кримінального провадження, то апеляційний суд процесуально позбавлений можливості скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу про який просить прокурор.

Крім того, відповідно до правових висновків, викладених в пунктах 4 та 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

Таким чином, за обставин, встановлених в судовому засіданні в суді першої інстанції, питання про застосування запобіжного заходу про який просить прокурор в своїй апеляційній скарзі, на новій процесуальні стадії стадії судового розгляду, має вирішувати суд за відповідним клопотанням прокурора, у зв`язку з чим апеляційний суд не входить в обговорення інших доводів його апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргупрокурора ОСОБА_5 залишити беззадоволення.

Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошеннята касаційному оскарженнюне підлягає.

Судді:

____________________ ____________________ ____________________

Оксана ПІСКУН Олена ДЖЕРЕЛЕЙКО Наталія ОНУШКО

Джерело: ЄДРСР 99823635
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку