open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 724/905/20
Моніторити
emblem
Справа № 724/905/20

Справа № 724/905/20 Провадження № 1-кп/724/12/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

обвинувачених: ОСОБА_5

ОСОБА_6

адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин кримінальне провадження № 12019260160000226 за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колінківці, Хотинського району, Чернівецької області, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , маючого повну загальну середню освіту, не працюючого, не одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Недобоївці, Хотинського району, Чернівецької області, громадянина України, паспорт № НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , маючого повну загальну середню освіту, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2019 року, приблизно о 16:30 годині, водій ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем марки «Mersedes-Benz-Vito-113-CDI», номерний знак НОМЕР_5 , рухався по автодорозі Н-03, сполученням «Житомир-Чернівці», поза межами населеного пункту, зі сторони м. Чернівці, в напрямку м. Хотин, Чернівецької області, на швидкості приблизно 93.2 (99.6) км/год., що перевищує допустиму 90 км/год. на даному відрізку дороги.

Наближаючись до 313 кілометру + 900 м. вказаної автодороги, водій ОСОБА_5 , не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, ігноруючи дорожню розмітку 1.1 ПДР (вузька суцільна лінія), яка забороняє виїзд на неї, виїхав на смугу зустрічного руху, де виконував маневр обгону попутного автомобіля марки «Ваз-21061», номерний знак НОМЕР_6 , що рухався поза межами населеного пункту зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Хотин, Чернівецької області, під керуванням водія ОСОБА_6 , який в свою чергу не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не впевнившись у безпечності виконання маневру повороту ліворуч, здійснив маневр повороту вліво виїхавши на зустрічну смугу руху із увімкненим сигналом покажчика лівого повороту, змінив напрямок руху ліворуч, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, перебуваючи на смузі зустрічного руху, допустив зіткнення з вказаним автомобілем.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля марки «ВАЗ-21061», номерний знак НОМЕР_6 , ОСОБА_4 , у відповідності до висновку СМЕ № 105 екс Н, від 23.08.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден на чолі справа, скалкового перелому вертлюгової западини та повного вивиху стегнової кістки дозаду та донизу, перелому 8-9 ребер зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася у результаті:

- порушення та невиконання водієм ОСОБА_5 вимог п. 12.6 (ґ)ПДР України та вимог дорожньої розмітки 1.1, які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б), які лише сприяли порушенню «Правилам дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

- п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не

повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти,, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

(ґ)іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах не більше 90 км/год.;

дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування, і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

- Порушення та невиконання водієм ОСОБА_6 вимог п. 10.1ПДР України, які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б), які лише сприяли порушенню «Правилам дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

- п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не

повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. При цьому пояснив суду, що 22 липня 2019 року, близько 17 години, рухався на власному автомобілі в напрямку м. Хотин. Під час руху, побачив перед собою автомобіль марки ВАЗ, якого вирішив обігнати, тому включивши лівий поворот почав виконувати маневр обгону. Свою вину у вчиненні даного злочину визнає в тому, що не дотримався дистанції руху, обганяючи автомобіль ВАЗ, який в свою чергу не ввімкнув сигнал повороту, повертаючи ліворуч. Зазначив, що рухався зі швидкістю близько 90 км/год., перебуваючи в тверезому стані. Крім того, вказав, що здійснюючи маневр обгону, приблизився до автомобіля ВАЗ близько 70 метрів, включив сигнал повороту, виїхавши на смугу зустрічного руху, він помітив, що автомобіль ВАЗ також виїхав перед ним на дану смугу, намагаючись повернути ліворуч, в результаті чого відбулося зіткнення. Він не очікував, що ВАЗ буде повертати ліворуч, оскільки останній рухався посередині своєї смуги руху та не зміщувався ліворуч, також були відсутні сигнали повороту та стопсигнали. При цьому уточнив, що коли він починав обгін, то була переривчаста, а не суцільна лінія. На запитання прокурора, не заперечував, відносно встановленої експертом його швидкості у висновку експерта № 36-А, яка становила приблизно 92-99 км./год. Щодо цивільного позову зазначив, що добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду в сумі 17-18 тисяч. Крім того, на момент ДТП в нього був наявний страховий поліс і він відразу повідомив страхову компанію про ДТП.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав, при цьому пояснив суду, що в липні 2019 року у сонячну та суху погоду, він відвозив людей у сад, що в с. Недобоївці, рухаючись у напрямку м. Хотин, доїжджаючи до початку суцільної лінії, яка розділяє два напрямки руху, він ввімкнув лівий поворот, проїхавши близько 110-120 метрів, доїжджаючи до частини дороги із переривчастою лінією, він почав зміщення із правого боку до центру дороги, щоб здійснити маневр ліворуч. Подивився в дзеркало заднього виду, ніяких транспортних засобів не було, однак подивившись у ліве бокове дзеркало, він побачив дивний рух дерев, а тому наклонившись ближче до руля він побачив, що позаду на зустрічній смузі рухається Мерседес на швидкості 150 км/год. Удар відбувся за 20 метрів до повороту на польову дорогу. Видимість перед поворотом була 70 метрів. І саме на цій відстані приблизно 70 метрів від його автомобіля він побачив автомобіль Мерседес. До того, як побачив Мерседес, він зміщення ліворуч не здійснював, а перебував на своїй смузі руху, хоча припускає, що одне колесо його автомобіля могло перебувати на осьовій лінії. Побачивши, що позаду нього на величезній швидкості мчить білий бус, він відразу зупинився, бо якщо б продовжував розпочатий маневр, то в його автомобілі ніхто би не вижив, тому удар від буса був у задню частину його автомобіля. Від даного удару, його автомобіль відкинуло в ліву канаву, а бус у праву. Зазначив, що білий бус рухався зі швидкістю близько 130-150 км./год., і рухався на зустрічній смузі руху. На момент зіткнення, його автомобіль перебував на центрі дороги, а переднє ліве колесо було біля осьової лінії. Крім того, зазначив, що своїх пасажирів попросив триматися, оскільки напевно відбудеться зіткнення.

Вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується показами потерпілого, свідків, експерта, допитаних в судовому засіданні:

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив суду, що близько 17 години 22 липня 2019 року він, разом із іншими людьми їхали до ОСОБА_11 , щоб допомогти йому в саду, при цьому рухалися на його автомобілі, під його керуванням. Рухаючись в напрямку м. Хотин, водій ОСОБА_6 здійснював поворот із головної дороги ліворуч у сад, ззаду в них заїхав білий бус. На момент зіткнення, він знаходився на задньому сидінні, разом із своєю дружиною та ОСОБА_12 , а спереду сиділа ОСОБА_13 . Під час виконання маневру повороту, була переривчаста смуга дорожнього руху. Перед поворотом водій ОСОБА_14 зменшив швидкість руху до 20 км./год. і включив лівий поворот, а також почав викручувати руля вліво. Зазначив, що в результаті зіткнення отримав численні тілесні ушкодження, тому просить суд задовольнити заявлений ним цивільний позов у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив суду, що в липні 2019 року, рухаючись на власному автомобілі зі сторони м. Хотин, у напрямку с. Недобоївці, Хотинського району помітив пилюку, із якої було помітно, що сталося ДТП за участі автомобілів марки Мерседес Віто та ВАЗ, які як згодом стало відомо, рухалися зі сторони с. Недобоївці. Так, вийшовши із автомобіля, він намагався підбігти до автомобіля марки ВАЗ, який знаходився у кюветі, однак, хтось крикнув, щоб він не підходив, бо в автомобілі був балон із газом, який міг вибухнути, тому повернувся до свого автомобіля та набрав у швидку допомогу. При цьому, зазначив, що погано бачив саму дорожню пригоду, а саме момент зіткнення, так як сонце світило йому в очі. Після того, як він набрав швидку, то поїхав додому, оскільки поспішав по справам. Крім того, рахує, оскільки би автомобіль Віто рухався із допустимою швидкістю, то зміг би зреагувати на маневр повороту, який здійснював автомобіль ВАЗ.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що 22 липня 2019 року вона рухалася в напрямку м.Хотин, в автомобілі, під керуванням водія ОСОБА_6 . При цьому, сиділа на задньому сидінні разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , а ОСОБА_18 сиділа попереду. Вона помітила, як водій призупинився, так як намагався повернути ліворуч. В подальшому, вона відчула зіткнення ззаду. В результаті ДТП, її чоловік знепритомнів, а вона отримала легкі тілесні ушкодження. При цьому, зазначила, що чула, як водій ОСОБА_6 включав сигнал повороту під час такого маневру, а на момент зіткнення не встиг перетнути лінію дорожньої розмітки.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила суду, що 22 липня 2019 року вона перебувала у автомобілі ВАЗ, під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в напрямку м. Хотин. При цьому, крім неї та водія, в автомобілі знаходилися також ОСОБА_18 , яка сиділа попереду, а разом із нею на задньому сидінні ОСОБА_4 та ОСОБА_16 . Вони їхали на роботу в сад. Зазначила, що автомобіль рухався не швидко. Детальних обставин ДТП вона не пам`ятає, лиш пригадує, що повертаючи ліворуч, в них врізався інший автомобіль. В результаті пригоди їй не було спричинено тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що 22 липня 2019 року їхала разом із ОСОБА_6 на його автомобілі у сад на роботу, а на задньому сидінні знаходилися ОСОБА_17 , ОСОБА_4 та ОСОБА_16 . Рухаючись у напрямку м. Хотин, на допустимій швидкості, водій призупинився, щоб повернути ліворуч у сад, однак ззаду в них врізався мікроавтобус.

Експерт ОСОБА_19 у судовому засіданні повністю підтримав складений ним висновок. При цьому зазначив, що під час експертизи керувався наданими йому вихідними даними, в тому числі слідчим експериментом. Так, вказав, що слідові інформація автомобіля ВАЗ повністю починається на зустрічній смузі руху, а автомобіля Мерседес тільки частково. Крім того, схематично поклавши врахування геометричних параметрів самого т/з., а також слідів, що залишилися від Мерседес, то можна встановити, що даний автомобіль частково перебував на зустрічній смузі, а виходячи із пошкодженого автомобіля ВАЗ, які були зазначені в матеріалах кримінального провадження, в тому числі відображені на фототаблиці та в Акті технічних обстежень ним було встановлено, що найбільш вірогідним є те, що автомобіль ВАЗ перебував на зустрічній смузі. Однак, зазначити під яким саме кутом автомобіль ВАЗ перебував до проїжджої частини, він не зміг вказати, враховуючи надані йому вихідні дані. Таким чином, вказав, що посилання про те, що автомобіль ВАЗ перебував на своїй смузі руху на момент зіткнення є неспроможними, оскільки він перебував на зустрічній смузі руху. Крім того відстань від місця зіткнення до обмеження видимості становила 150 метрів, а згідно показів ОСОБА_5 він розпочав маневр обгону на відстані 70 метрів до автомобіля ВАЗ. Також пояснив, що технічно неможливо встановити, що швидкість ВАЗ була 20 км/год, оскільки згідно його висновку така швидкість становить 46,3 км/год.

Крім показів потерпілого, свідків і експерта, вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується також іншими доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР від 22.07.2019 року по кримінальному провадженні №12019260160000226, з якого вбачається, що 22 липня 2019 року близько 16:50 години в результаті ДТП, за участю водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , пасажира ОСОБА_4 , із діагнозом: перелом ребра зліва і закритий перелом правої гомілки та ОСОБА_16 із діагнозом: забій шийного відділу хребта, забій правого колінного суглоба та гомілки було госпіталізовано до КНП Хотинська районна лікарня (Т.1, а.с. 111-112);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди із схемою до нього, із доданим до нього відеозаписом події та фото таблицями від 22.07.2019 року, де зафіксовано місце зіткнення автомобілів, місце розташування автомобілів після зіткнення, погодні умови, локалізація пошкоджень на транспортних засобах та інші обставини ДТП (Т.1, а.с. 117-137);

- протоколом додаткового огляду місця події від 11.03.2020 року із фототаблицями та схемою до нього, об`єктом додаткового огляду якого являвся відрізок автодороги Н-03, сполученням «Житомир-Чернівці», де 22.07.2019 року відбулося вказане ДТП. При цьому, під час даного додаткового огляду було виявлено подряпини на дорожньому покритті, які були зазначені у схемі до додаткового ОМП. Також зазначено умовну лінію, за яку взято крайню лінію повороту (з`їзду) з головної на польову дорогу. Також зазначено, що відстань від умовної лінії до дорожнього знаку 1.4.1 ПДР становить 111 метрів, відстань між дорожніми знаками 1.4.1 ПДР становить 56 метрів, а також в даному місці наявне заокруглення дороги при довжині хорди 100 метрів, найбільший сегмент складає 3 метра. Також позначено, що відстань від умовної лінії до дорожньої розмітки 1.1. ПДР становить 31 метр (Т.1, а.с. 138-145);

- постановою про визнання та прилучення до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 23 липня 2019 року, а саме: вантажного фургону малолітражний-В, марки «Mersedes-Benz», моделі «Vito 113 CD», реєстраційний номер НОМЕР_5 та автомобіля марки «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_6 (Т.1 а.с. 146);

- довідкою начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області ОСОБА_20 від 04.03.2020 року за № 235, із долученим до неї Актом обстеження дорожніх умов на ділянці, де скоєно ДТП, відповідно до якої, поздовжній ухил близький до нуля, поперечний ухил 20 проміле, покриття проїзної частини автодороги асфальтоване. Розмітка на даній ділянці в доброму стані (Т.1 а.с. 159-162);

- довідкою начальника Чернівецького обласного центру з гідрометеорології ОСОБА_21 від 25 лютого 2020 року, відповідно до якої за даними спостережень метеостанції м. Чернівці, 22 липня 2019 року в період з 15 години до 17 години відмічалася мінлива хмарність, без опадів. При цьому, за даними гідро поста Жванець протягом 22 липня 2019 року опади не відмічалися (Т.1 а.с. 163);

- висновком експерта від 10.09.2019 року № 323-А за результатами судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого несправностей в автомобілі марки Mersedes Benz Vito 113 CDI, номерний знак НОМЕР_5 , які могли би спричинити ДТП не виявлено (Т.1 а.с. 167-176);

- висновком експерта від 10.09.2019 року № 322-А за результатами судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого гальмівна система автомобіля марки ВАЗ-21061, номерний знак НОМЕР_6 знаходиться в працездатному стані, при цьому в ній виявлено невідповідність вимогам п. 31.1 та 31.4 (а) ПДР, встановлення причинного зв`язку між виявленою в гальмівній системі невідповідністю вказаним вимогам ПДР та настанням ДТП потребує вивчення всіх матеріалів справи та виходить за межі експертизи технічного стану транспортного засобу. Несправностей рульового керування автомобіля, його ходової частини та зовнішніх світлових приладів, які б могли спричинити ДТП не виявлено (Т.1 а.с. 199-205);

-висновком судово-медичноїекспертизи №105екс-Нвід 23серпня 2019року,виявлені ушкодженняв ОСОБА_4 ,а саме:садна начолі справа;скалковий переломвертлюгової западинита повнийвивих стегновоїкістки дозадута донизу;перелом VIII-IXребер зліва.Виявлені ушкодженнявиникли врезультаті діїтупих предметівабо ударівоб такі,цілком можливовнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди,по строкуможуть відповідативказаному вобставинах імають ознакитілесних ушкодженьСЕРЕДНЬОГО ступенюважкості,як такі,що призвелидо тривалогорозладу здоров`я (Т.1 а.с. 225-226);

- протоколом проведення слідчого експерименту, планом-схемою до нього, фототаблицею від 17 жовтня 2019 року, за участю водія ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 в ході якого було відтворено обставини ДТП, яка мала місце 22.07.2019 року на 313 км. автодороги Н-03 «Житомир-Чернівці», де водій ОСОБА_6 показав місце розташування його автомобіля на відстані 17,3 метра від умовної лінії, коли він побачив автомобіль Мерседес, який від умовної лінії перебував на відстані 69,4 метра, а також місце розташування свого транспортного засобу на момент зіткнення, відстань якого до умовної лінії становила 7,3 метра, (Т.2 а.с. 3-9);

- протоколом проведення слідчого експерименту із планом-схемою до нього від 17 жовтня 2019 року, за участю водія ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 в ході якого було відтворено обставини ДТП, яка мала місце 22.07.2019 року на 313 км. автодороги Н-03 «Житомир-Чернівці», де показав місце розташування його автомобіля під час обгону, а саме на лівій смузі руху, розташування автомобіля ВАЗ під час обгону та його маневр повороту ліворуч (Т.2 а.с. 10-14);

-висновком експерта№ 36-Авід 06.02.2020року зарезультатами судовоїавтотехнічної експертизи,відповідно доякої,враховуючи слідовуінформацію тазібрані матеріаликримінального провадження,покази водіяMersedesBenzVito113CDI,номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_5 стосовно місцязіткнення,з технічноїточки зору,є спроможними,через вказаніу дослідницькійчастині причини,при цьомуйого показистосовно «…дочекавсяпоки закінчитьсясуцільна роздільналінія тапочинається переривчасталінія…» ташвидкісного режимуавтомобіля єтехнічно неспроможними. При цьому, покази водія автомобіля ВАЗ-21061, номерний знак НОМЕР_6 , ОСОБА_6 стосовно механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору є неспроможними, через вказані у дослідницькій частині причини. Крім того, швидкість руху автомобіля Mersedes Benz Vito 113 CDI на момент зіткнення склала не менше 92-99 км./год., а встановити експертним шляхом швидкість руху автомобіля ВАЗ 21061 на момент зіткнення із врахуванням пошкоджень, які отримав при зіткненні не виявилося можливим. Крім того, в даній дорожньо-транспортній обстановці, водію автомобіля Mersedes Benz Vito 113 CDI необхідно було діяти у відповідності до вимог осьової суцільної лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки, зміст яких приведено у дослідницькій частині. Крім того, в даній дорожньо-транспортній обстановці, водію автомобіля ВАЗ-21061 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 9.4, 10.1 ПДР України, при цьому невиконання ним вимог п. 10.1 ПДР перебуває у причинному зв`язку із настанням ДТП. Крім того, в даній обстановці, водій автомобіля Mersedes Benz Vito 113 CDI мав із технічної точки зору можливість своєчасним дотриманням вимог осьової суцільної лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки запобігти пригоді, через вказані у дослідницькій частині причини, а водій автомобіля ВАЗ-21061 мав із технічної точки зору можливість виконання вимог пункту 10.1 ПДР запобігти зіткнення, через вказані у дослідницькій частині причини (Т.2 а.с. 16-24).

- висновком експерта № 114-А від 18.03.2020 року за результатами судової транспортно-трасологічної експертизи, приймаючи до уваги параметри проїзної частини дороги в місці пригоди, зафіксовану слідові інформацію, а також кут першопочаткового контактування транспортних засобів, слід дійти висновку, що зіткнення автомобілів Mersedes Benz Vito 113 CDI та ВАЗ-21061 відбулося на лівій смузі руху в місці, яке на схемі відображено міткою № 4 «місце зіткнення». Розташування транспортних засобів на проїзній частині в момент першопочаткового контактування, відображено у додатку № 3, що додається до висновку. При цьому, із врахуванням пошкоджень даних транспортних засобів, а також встановленого місця їх зіткнення, то слід який розташований на лівій смузі руху на відстані 1.0 м. від переривчастої лінії горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє смугу руху, довжиною 2.6 м., міг бути залишений диском та шиною заднього правого колеса автомобіля ВАЗ-21061, слід розташований на відстані 1.5 м. від переривчастої лінії горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє смуги руху довжиною 1.0 м., міг бути залишений фланцем-вилкою карданного шарніру автомобіля ВАЗ-21061, із-за причин, вказаних у дослідницькій частині (Т.2 а.с. 26-45);

- висновком експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи від 16.04.2020 року за № 36/19-29, водію Mersedes Benz Vito 113 CDI необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п. 12.6 (ґ) ПДР України та дотримуватися вимог дорожньої розмітки 1.1., перетинати яку забороняється, тому невідповідність даним вимогам ПДР з технічної точки зору у своїй сукупності перебуває в причинному зв`язку із настанням даної ДТП, з причин зазначених у дослідницькій частині цього висновку (Т.2 а.с. 50-59);

- протоколом огляду місця події від 06.12.2019 зі схемою до нього, де позначено пошкодження асфальту відносно до польової дороги та узбіччя.

Оцінюючи зібрані та досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Так, дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Щодо аргументів сторони захисту про відсутність можливості у водія ОСОБА_6 попередити настання даного зіткнення, шляхом виконання ним необхідних для даної дорожньої ситуації вимог пунктів Правил.

Законодавець, передбачивши у ч. 2 ст. 101 КПК право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим установив і обов`язок суду його розглянути у сукупності з іншими доказами. Верховний Суд неодноразово наголошує, що у кримінальних провадженнях, які стосуються ДТП, експертне дослідження може вплинути на остаточне рішення або позначитися на остаточному рішенні суду. Тому право захисту спростовувати висновки експертів, надані обвинуваченням, за допомогою іншого висновку, наданого захистом, має бути забезпечене судом.

Як убачається з матеріалів цього кримінального провадження, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін за клопотанням захисника суд долучив до матеріалів кримінального провадження висновок експерта, підготовлений за заявою захисника.

Так, на замовлення адвоката ОСОБА_8 під час розгляду справи в суді Львівським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром була проведена комплексна експертиза №СЕ-19/114/20-22944-ІТ від 25.01.2021, за висновком якої в умовах розвитку змодельованої дорожньої ситуації, дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п. 8.1, 12.6.г) та вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) розділу 34. «Дорожня розмітка» чинних ПДР і вказана невідповідність знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даного зіткнення. При цьому, в умовах розвитку змодельованої дорожньої ситуації, дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п. 31.1 та 31.4.1 а) чинних ПДР, однак вказана невідповідність не знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даного зіткнення; не суперечили вимогам п.п. 9.2.б), 9.4, 10.1 та 10.4.ч.1 чинних ПДР. З технічної точки зору, в умовах розвитку змодельованої дорожньої ситуації, причиною її настання стала невідповідність дій водія автомобіля «Mersedes Benz Vito 113 CDI» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_5 вимогам п.п. 8.1, 12.6 ґ) та вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) розділу 34. «Дорожня розмітка» чинних ПДР, котра проявилася в тому, що він керуючи вказаним автомобілем із перевищенням швидкісного режиму, у забороненому місці здійснював рух по смузі зустрічного руху в той час, коли автомобіль «ВАЗ-21061» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_6 здійснював рух через цю смугу, з метою з`їзду із проїзної частини на польову дорогу (Т2 а.с. 100-109).

Так судом встановлено, що до вказаних висновків експерт дійшов на підставі вихідних даних, які були надані стороною захисту, в тому числі, що з місця зіткнення видимість транспорту, який рухається зі сторони м. Чернівці у напрямку руху м. Хотин, через наявний поворот дороги наступає з відстані 111 метрів, при цьому довжина хорди становить 100 м, а висота сегменту 3 м.

Разом з цим, відповідно до схеми до протоколу додаткового огляду від 11.03.2020 вбачається, що відстань від умовної лінії (якою є крайня лінія повороту на польову дорогу) до дорожнього знаку 1.4.1 ПДР становить 111 метрів, а відстань між цим знаками 56 метрів.

Тобто звідси вбачається, що стороною захисту для проведення відповідної експертизи були надані неповні вихідні дані, що могло призвести до невірного розрахунку видимості дороги, а також в заяві про призначення експертизи зазначено про те, щоб інші вихідні дані експерт прийняв із представлених на дослідження матеріалів.

В пункті 1.6. (розділ ІІ Інженерно-технічні експертизи) Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ №53/5 від 08.10.1998 зазначено, що орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла)експерта), не має прававимагативідексперта, щоб той самостійновибиравзі справи вихідні дані для проведення експертизи.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 стверджував, що побачив транспортний засіб Мерседес, який рухався на швидкості 150 км/год за 20 метрів до початку повороту на польову дорогу, і вирішив не зміщуватися ліворуч, щоб уникнути зіткнення, при цьому Мерседес був від його автомобіля на відстані 70 метрів.

Разом з цим, згідно матеріалів справи, водій ОСОБА_6 здійснив маневр ліворуч, оскільки місце зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху.

З протоколу слідчого експерименту від 17.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_6 побачив автомобіль Мерседес на відстані 17,3 метра до умовної лінії, а через 10 метрів, тобто на відстані 7,3 метра від умовної лінії відбулося зіткнення. В той час, коли ОСОБА_6 побачив автомобіль Мерседес, то останній перебував на відстані 69,4 метра від умовної лінії.

Враховуючи те, що покази ОСОБА_6 в тій частині, що зіткнення відбулося на правій смузі руху є неспроможними, то з врахуванням даних слідчого експерименту можна зробити висновок, що ОСОБА_6 побачив автомобіль Мерседес і розпочав маневр ліворуч, після цього відбулося зіткнення.

За таких обставин, в діях ОСОБА_6 вбачається не відповідність вимогам п. 10.1. ПДР, оскільки останній перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди транспортному засобу, який здійснював обгін.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що для водія ОСОБА_6 не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які б перешкоджали йому виконати вищевказані вимоги ПДР.

Крім того, суд відхиляє аргументи адвоката ОСОБА_8 , що коли автомобіль марки Мерседес появився в полі зору ОСОБА_6 , то автомобіль останнього ВАЗ вже перебував на місці зіткнення.

Дані твердження спростовуються, протоколом слідчого експерименту від 17.10.2019 за участю водія ОСОБА_6 , де зафіксовано місце, коли ОСОБА_6 побачив Мерседес, а також місце зіткнення (через 10 метрів).

Враховуючи вищенаведене, судврахувавши принцип внутрішнього переконання та взаємоз`язок сукупності інших доказів у справі, не бере до уваги та не визнає доказом відсутності в діях водія ОСОБА_6 невідповідностей вимогам ПДР, яку встановлено вказаним висновком експерта №СЕ-19/114/20-22944-ІТ від 25.01.2021.

Доводи сторони захисту, що водій ОСОБА_5 не здійснював маневр обгону, а на швидкості входив в поворот, у зв`язку з чим рухався по лівій смузі руху, є лише припущеннями адвоката, а тому судом до уваги не приймаються.

Доводи захисника ОСОБА_8 , що протокол слідчого експерименту від 17.10.2019 не можна вважати належним доказом оскільки він проведений за участю водія ОСОБА_6 , який перебував у статусі свідка, судом відхиляються з врахуванням такого.

Відповідно доч.1ст.240КПК Українизметою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Тобто мета експерименту цілком зрозуміла з його змісту, а саме встановити місце розташування автомобілів в момент руху до їх зіткнення, місце в якому водій автомобіля ВАЗ побачив автомобіль Мерседес та розташування автомобіля ВАЗ в момент зіткнення.

Крім того, суд не може погодитися з тим, що сам факт проведення слідчого експерименту за участю водія, який на той момент перебував у статусі свідка, може бути достатньою підставою не брати цей доказ до уваги.

Разом з цим судом враховується, що водій ОСОБА_6 добровільно показав на місці всі обставини та вказав на розташування автомобілів, слідчий експеримент був проведений за участю захисника ОСОБА_8 , від учасників будь-яких зауважень не надходило.

Що стосується відсутності у висновку експерта №36-А від 06.02.2020 відомостей щодо того хто перший розпочав маневр, судом враховується, що згідно показів експерта ОСОБА_19 таке дослідження не проводилось, оскільки відсутня будь-яка слідові інформація до моменту зіткнення автомобілів. Разом з цим, експерт керувався вихідними даними, які йому були надані, в тому числі ним було враховано покази ОСОБА_6 , згідно яких останній подивився в дзеркало заднього виду, що на водійських дверях та побачив, що позаду нього, на відстані близько 70 метрів по зустрічні смузі руху, в напрямку м. Хотина, тобто в попутному із ним напрямку, рухається білий мікроавтобус.

Такі ж покази надав ОСОБА_6 в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту.

Мотиви призначеного покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого. Обставин, які би обтяжували покарання судом не встановлено. Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає відшкодування завданої шкоди на стадії досудового розслідування, а також щире каяття. Скоєне кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочину невеликої тяжкості (на момент вчинення кримінального правопорушення). На момент розгляду справи до нетяжких злочинів.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь із інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_5 .

Так, із досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого, а саме Хотинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернівецькій області від 30 червня 2020 року, вбачається, що ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства також середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

З урахуванням усього вищевикладеного, досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого, особи обвинуваченого, який є молодою особою, депутатом Топорівської громади, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є студентом 3-го курсу Подільського державного аграрно-технічного університету, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами

Такий вид покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, цілям виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, при призначенні додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами, суд враховує вік особи, її фізичний та психологічний стан після ДТП, відсутність обставин, які б вказували на виключну необхідність ОСОБА_5 користуватися транспортним засобом, а саме керувати ним.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого. Обставин, які би обтяжували чи пом`якшували покарання судом не встановлено. Скоєне кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочину невеликої тяжкості (на момент вчинення кримінального правопорушення). На момент розгляду справи до нетяжких злочинів Обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь із інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_6 .

Так, із досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого, а саме Хотинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернівецькій області від 01 липня 2020 року, вбачається, що ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства також середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

З урахуванням усього вищевикладеного, досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого, особи обвинуваченого, який є пенсіонером, думки потерпілого, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Саме такий вид покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, цілям виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами, суд враховує вік особи, її фізичний та психологічний стан після ДТП, відсутність обставин, які б вказували на виключну необхідність ОСОБА_6 користуватися транспортним засобом, а саме керувати ним.

Крім того, позбавлення права керування транспортним засобом досвідченого водія, на думку суду, є суттєвим для останнього, однак не є надмірним і відповідає встановленим судом обставинам.

Вирішуючи питання заявлених потерпілим ОСОБА_4 позовних вимог до обвинувачених про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, а саме: 1874,00 грн. матеріальної шкоди та по 50000,00 грн. моральної шкоди з кожного обвинуваченого, суд виходить приходить до наступного.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що неправомірними діями обвинувачених йому було завдано майнової шкоди в розмірі 1874,00 грн.

Крім того, йому була завдана моральна шкода, наявність якої він обґрунтовує фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я. На даним момент ще не одужав повністю, за словами лікарів перенесе ще не одну операцію. Це дає підстави побоюватись, що його нога вже не буде функціонувати як до аварії.

У відзиві на цивільний позов захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_7 просив в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки після вчинення ДТП ОСОБА_5 добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду в розмірі 17002,16 грн.

В судовому засіданні потерпілий позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив, що ОСОБА_5 добровільно відшкодував йому приблизно 17000,00грн., однак вказані кошти він не включив в суму позову.

ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просили в задоволенні цивільного позову відмовити, оскільки кошти вже сплачені. Крім того, на момент ДТП в ОСОБА_5 був чинний страховий поліс, а тому потерпілий не позбавлений можливості отримати страхове відшкодування.

ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні проти цивільного позову заперечували, оскільки ОСОБА_6 не вважає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення.

Заслухавши цивільного позивача та цивільного відповідача, їхніх представників, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив, що внаслідок ДТП, яке мало місце 22.07.2019 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на чолі справа, скалкового перелому вертлюгової западини та повного вивиху стегнової кістки дозаду та донизу, перелому 8-9 ребер зліва, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

На підтвердження понесених витрат на лікування цивільним позивачем було додано копії чеків на придбання ліків (а.с.60-61, том 1).

Одночасно судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 відразу після ДТП надавав матеріальну допомогу потерпілому, що підтверджується копіями чеків про придбання ліків та розписками дружини потерпілого (а.с.71-74, том 1).

Судом встановлено, що відповідно до страхового полісу № АО/0718270 страховиком обвинуваченого (відповідача) ОСОБА_5 із страховим лімітом за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю 200 000 грн., на момент вчинення ДТП, було АТ «ПРОСТО-страхування».

Крім того, згідно страхового полісу № АО/0552788 страховиком обвинуваченого (відповідача) ОСОБА_6 із страховим лімітом за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю 200 000 грн., на момент вчинення ДТП, було АТ «СК «УНІКА».

За положеннямистатті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі по тексту Закон) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно з пунктами 22.1 ст. 22, 23.1 ст. 23Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першоїстатті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Так, підпункт 33.1.4 пункту 33.1статті 33 вказаного Законупередбачає, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно достатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди, в тому числі моральної, особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, покладання обов`язку з відшкодування шкоди, до якої віднесена і моральна, у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями3і5вказаногоЗаконуреалізує право вимоги, передбаченестаттями 993ЦК України та 27Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Наведена правова позиція, яка є обов`язковою для врахування, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц.

За таких обставин, в задоволенні цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1847,00 грн. слід відмовити, оскільки саме на страховика покладено обов`язок щодо відшкодування такої шкоди. Однак потерпілий будь-яких вимог до страховиків не пред`являв.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом враховується, що цивільним позивачем заявлено до стягнення з обвинувачених по 50000,00 грн. моральної шкоди, що значно перевищує 5 відсотків страхової виплати.

За змістом ч.ч.1, 2ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичної болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що потерпілий ОСОБА_4 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в результаті протиправних дій обвинувачених було заподіяно моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом враховується, що страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків у колективі, сім`ї, втрату роботи, можливості зробити кар`єру, втрату довіри близьких людей тощо.

З огляду на обставини справи, беручи до уваги вищевказані засади, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що дану позовну вимогу слід задовольнити частково, виходячи з обставин справи, матеріального становища обвинувачених, реальності відшкодування даної шкоди, та стягнути з обвинувачених на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 30000,00 грн., тобто по 15000,00 грн. з кожного, що об`єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів Чернівецького НДЕКЦ МВС України, у зв`язку із проведенням експертиз: судової автотехнічної № 323-А від 10.09.2019 року на суму 1256,08 грн.; судової автотехнічної № 322-А від 10.09.2019 року на суму 1256,08 грн.; судової автотоварознавчої № 16-АТ від 06.03.2020 року на суму 1570,10 грн.; судової автотоварознавчої № 17-АТ від 10.03.2020 року на суму 1570,10 грн.; судової комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної № 36-А від 06.02.2020 року на суму 2512,16 грн.; судової транспортно-трасологічної № 114-А від 18.03.2020 року на суму 3925,25 грн., на загальну суму 12089,77 гривень, а також на залучення експертів Чернівецького відділення Київського НДІСЕ Міністерства Юстиції України, у зв`язку із проведенням судової інженерно-транспортної експертизи № 36/19-29 від 16.04.2020 року на суму 6537,60 грн., а всього на загальну суму 18627,37гривень підлягаютьстягненню зобвинувачених.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду від 24.07.2019 року на автомобіль марки «Mersedes Benz Vito 113 CDI» д.н.з. НОМЕР_5 , а також арешт накладений ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду від 26.07.2019 року на автомобіль марки «ВАЗ-21061», д.н.з. НОМЕР_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн. (п`ять тисяч сто гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн. (п`ять тисяч сто гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в дохід держави витрати за проведення експертиз в розмірі9313,69грн.(дев`ятьтисяч тристатринадцять гривень69коп.)

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) в дохід держави витрати за проведення експертиз в розмірі9313,69грн.(дев`ятьтисяч тристатринадцять гривень69коп.)

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду від 24 липня 2019 року на транспортний засіб вантажний фургон малолітражний-В, марки «Mersedes-Benz», моделі «Vito 113 CD», реєстраційний номер НОМЕР_5 скасувати, а вантажний фургон малолітражний-В, марки «Mersedes-Benz», моделі «Vito 113 CD», реєстраційний номер НОМЕР_5 , який зберігається на території спеціального майданчику центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів речових доказів у кримінальних провадженнях (м. Чернівці, вул. Комунальників, 4В) повернути власнику ОСОБА_5 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду від 26 липня 2019 року на транспортний засіб легковий автомобіль марки «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_6 , який зберігається на території спеціального майданчику центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів речових доказів у кримінальних провадженнях (м. Чернівці, вул. Комунальників, 4В) повернути його користувачу та фактичному власнику ОСОБА_6 .

Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

В решті частині цивільного позову - відмовити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, потерпілому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 99823146
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку