Справа № 364/704/21

Провадження № 1-кп/364/105/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченго ОСОБА_4 ,

представника Білоцерківського РС сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вселищі Володаркаобвинувальний акту кримінальномупровадженні щодообвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Веснянка,Володарського району,Київської області,українця,громадянина України,освіта базовасередня,невійськовозобов`язаний,на облікулікарів наркологата психіатране перебуває,на утриманнімалолітніх танеповнолітніх дітейне має,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачає кримінальну відповідальність ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 весною 2021 року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, маючи у власності наділи земельних угідь поля, які розташовані за межами с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківського району, Київської області з метою збільшення земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур та отримання прибутку за рахунок обробки землі та вирощування сільськогосподарської продукції, всупереч вимогам ст. 112, 116-126, 150 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, маючи корисливий мотив, діючи умисно, використовуючи сільськогосподарську техніку, вчинив самовільне зайняття земельної ділянки, у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах, шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури кукурудзи, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, загальною площею 0,5143 га, яка є пам`яткою археології місцевого значення курган та відповідно до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» перебуває під охороною держави.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складає 5135,29 гривень.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину увчиненні кримінальногоправопорушення визнавповністю,ствердив судуобставини вчиненнякримінального правопорушення,зазначені вобвинувальному акті,вказуючи прицьому,що вінщиро розкаюєтьсяу вчиненому,просив сувороне карати,та вказав,що вінвесною 2021року розоравземельну ділянку, яка є пам`яткою археології місцевого значення курган та посіяв на ній сільськогосподарські культури, не маючи на це відповідного дозволу.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому положенняст. 349 КПК Українипро те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченогост. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності дост. 349 КПК України.

За такихобставин судвважає,що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яка відноситься до земель історико-культурного призначення, що відноситься до особливо цінних земель.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характеризуючі дані його особи, який раніше не судимий, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має. Одночасно суд бере до уваги, що шкода завдана злочином обвинуваченим повністю відшкодована. Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 197-1 КК України, яке вчинив ОСОБА_4 відноситься до нетяжких злочинів.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриття злочину.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Отже при таких обставинах, одночасно враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також враховуючи досудову доповідь відносно ОСОБА_4 , згідно якої Білоцерківськийц РСсектору №1філії Державноїустанови «Центрпробації» вм.Києві таКиївській області вважаєза можливевиправлення обвинуваченогобез ізоляціївід суспільства, тому суд вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_4 призначити покарання у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Одночасно судвважає необхіднимпокласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені статтею 76 КК України.

Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_4 буде достатнім для виправлення, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Процесуальні витрати та речові доки по кримінальному провадженню відсутні.

Прокурором перед судом не ставилось питання та з учасниками процесу не обговорювалось щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, та враховуючи, що він не становить собою суспільної небезпеки, тому при таких обставинах, суд вважає, що до набрання вироком законної сили, запобіжний захід йому не доцільно обирати.

Керуючись ст.ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_4 ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно допунктів 1,2,ч.1ст.76КК Українита пункту2ч.3ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Володарський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1