КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2021 року
справа № 757/10963/20-ц
провадження № 22-ц/824/7758/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Музичко С.Г.
суддів: Болотова Є.В., Олійника В.І.
при секретарі Русинчук І.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк »
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року, постановленого під головуванням судді Остапчук Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним одностороннього правочину,
В С Т А Н О В И В :
В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк», в якому просив визнати недійним односторонній правочин АТ КБ «ПриватБанк» щодо розірвання договору із банківського обслуговування, що був укладений між сторонами, а також просив стягнути із відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 840,80 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суб`єкти фінансового моніторингу здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнта до або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунка. Вказує на порушення права позивача з боку банку у зв`язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризиковості. Також зазначає, що законодавством не передбачено відмову банку від договору в односторонньому порядку без належного обґрунтування. Стверджує, що позивач не вчиняв будь-яких протиправних дій, що могли б стати підставою для відмови у банківському обслуговуванні. Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, що підтверджують існування реальної чи потенційної загрози використання позивачем банку для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом чи фінансування ним тероризму.
Вважає, що суд першої інстанції не сприяв встановленню фактичних обставин справи відмовляючи у задоволенні заяв позивача про витребуванні доказів.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник АТ КБ «ПриватБанк » в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи 09.01.2020 р. банк повідомив позивача про розірвання всіх договорів та закриття рахунків на підставі ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та роз`яснено можливість щодо перерахування коштів на інших рахунок, відкритий відповідачем в іншому банку.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ( в редакції, що діяла на момент повідомлення банком про розірвання договорів та закриття рахунків) на банки покладено обов`язок щодо проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до вказаної статті банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Розділом 3.1. Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» передбачені умови щодо розрахунково-касового обслуговування, зокрема, порядок відкриття та обслуговування рахунків юридичних осіб у Банку - підрозділ 3.1.1.
Відповідно до п. 3.1.1.2.1. Умов та правил Банк зобов`язаний здійснювати ідентифікацію, верифікацію Клієнта (представника Клієнта), вивчення Клієнта та уточнення інформації про Клієнта у випадках, встановлених законом.
Банк зобов`язаний па підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій верифікувати Клієнтів - власників рахунків/представників власників рахунків/осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, установленому чинним законодавством України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та нормативно- правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу. Рахунок Клієнту відкривається лише після його ідентифікації та верифікації Банком.
Банк має право витребувати, а Клієнт (особа, представник Клієнта) зобов`язаний подати інформацію та/або офіційні документи, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує Банк з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
Банк може відмовити Клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку і Договором банківського обслуговування (п.3.1.1.6.2.1. Умов та правил).
Відповідно до п. 2.1.8.7.2. Умов та правилБанк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин з Клієнтом (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції:
-якщо фінансова операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу;
-в разі встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику відповідно до законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
-якщо Клієнт не надав Банку інформацію та/або офіційні документи, визначені п.2.1.8.7.1. (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).
Враховуючи наведені положення законодавства, а також Умови та правила, АТ КБ «ПриватБанк» під час аналізу діяльності позивача на підставі наявних документів та відомостей встановив позивачу неприйнятно високий ризик, у зв`язку із чим прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин із Позивачем.
Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено порушення його прав, інтересів з боку АТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивачем подано до банку заяву про перерахування залишків коштів на рахунках АТ КБ «ПриватБанк» на реквізити іншого банку, та вимог про стягнення коштів позивачем не заявлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що здійснення ідентифікації та верифікації клієнта відбувається до або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунка, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене не позбавляє права банка в подальшому відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не вчиняв будь-яких протиправних дій, що могли б стати підставою для відмови у банківському обслуговуванні та розірванні договірних відносин, колегія суддів також відхиляє, оскільки положеннями Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» передбачено, що Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин з Клієнтом (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) в разі встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику відповідно до законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Доводи апеляційної скарги про те, що законодавством не передбачено відмови банком від договору в односторонньому порядку, судом також відхиляється, оскільки законодавством відповідної заборони не встановлено та правилами банку така можливість передбачена при настанні окремих обставин.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач встановив позивачу неприйнятно високий ризик без проведення фінансового моніторингу є безпідставним, оскільки відповідно до Умов та Правил Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Положеннями ч. 1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді
