Справа № 477/1069/21

Провадження № 1-кп/477/188/21

УХВАЛА

22 вересня 2021 року м.Миколаїв

Жовтневий районний суду Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

під час судового засідання в залі суду Жовтневого районного суду Миколаївської області по розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021152230000150 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Під час судового засідання прокурором було заявлене клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 26.09.2021 року.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, не має офіційно підтверджених джерел доходу та істотних соціальних зав`язків, які б належним чином утримували його за наявним місцем проживання. Має незняту та непогашену судимість за злочини проти власності та проти життя та здоров`я, відбував покарання у місцях позбавлення волі у зв`язку з чим, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Також прокурор вважає, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим ризикам. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам.

Обвинувачений та його захисник проти даного клопотання заперечували, просили змінити обраний запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження з приводу зазначеного клопотання прокурора, судом встановлено наступне.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду від 23.11.2017 року у справі № 1-р/2017, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують передбачене частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частиначетверта статті 176 Кодексу).

Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 331 КПК України, під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченомуглавою 18цього Кодексу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

Як скеровує практика ЄСПЛ тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).

Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 спливає 26.09.2021 року.

Наразі кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, об`єктивно закінчити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення до закінчення строку обраного запобіжного заходу неможливо. В зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає невідкладному розгляду.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 09.04.2021 року обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений.

Під час проведення підготовчого судового засідання 07.06.2021 року обвинуваченому також був обраний, а в подальшому продовжений, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 26.09.2021 року.

Приймаючи рішення щодо міри запобіжного заходу, суд керується тим, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Як убачається з досліджених матеріалів існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні ним особливо тяжкого злочину проти життя і здоров`я, що спричинило смерть потерпілого, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років.

Обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому під час досудового розслідування.

Крім цього, відповідно до вимог статті 178 КПК України, суд враховує дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Як вбачається з матеріалів провадження обвинувачений не має постійного джерела доходу, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб також не має, до затримання проживав один, постійного доходу не мав, існував за рахунок періодичних заробітків. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість, злочин, у вчиненні якого обвинувачується, був вчинений через незначний проміжок часу після звільнення обвинуваченого за відбуттям покарання.

У разі доведеності вини обвинуваченого, покарання за такий злочин передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, з урахуванням характеру і тяжкості висунутого обвинувачення, усвідомлюючи можливість постановлення обвинувального вироку щодо нього, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду.

Крім цього, в судовому засіданні не допитані свідки, а з огляду на те, що обвинувачений обізнаний про їх місце проживання існує ризик впливу на свідків.

Таким чином, оскільки злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є насильницьким, в результаті якого настала смерть людини, в сукупності з усвідомленням останнім тяжкості та невідворотності покарання, існування ризику впливу на потерпілу та свідків, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недоцільними, так як такі заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували щодо продовження раніше обраного запобіжного заходу, проте клопотань у встановленому законом порядку щодо зміни чи обрання запобіжного заходу не подавали.

Керуючись ст. 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів по 20 листопада 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1