Справа № 579/1254/21

1-кп/579/200/21

-

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2021 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мутин Кролевецького району Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повного загальною середньою освітою, одруженого, не військовозобов`язаного, пенсіонера, раніше не судимого,-

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

У період часу з 10.05.2021 по 27.05.2021 року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 під час виконання сільськогосподарських робіт на тракторі марки «МТЗ 80» здійснював засіювання земельної ділянки, що межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 5922684400:04:003:0262, розташованої впритул до правого берега річки Сейм, поблизу с. Камінь Конотопського р-ну. Перебуваючи на вищезазначеній земельній ділянці ОСОБА_4 , не маючи жодних дозволів від керівництва органів місцевого самоврядування, всупереч встановленому законом порядку, а саме в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, всупереч ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, умисно, самовільно зайняв земельну ділянку історико-культурного значення орієнтовною площею 6,2047 га, яка відноситься до господарської зони РЛП «Сеймський».

На підставі вищезазначеного, ОСОБА_4 , порушуючи законні вимоги, самовільно зайняв земельну ділянку орієнтовною площею 6,2047 га, яка нікому не надана у власність чи користування, розташовану на території Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, поблизу с. Камінь Конотопського району, у захисній зоні р.Сейм.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України, а саме, самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою щодо земельних ділянок, які перебувають в охоронній зоні.

До суду подано угоду про визнання винуватості від 09 липня 2021 року у кримінальному провадженні.

Відповідно до умов вищезазначеної угоди про визнання винуватості від 09 липня 2021 року підозрюваний у відповідності до ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклав дану угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, крім того, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 197-1 КК України на підставі ст.69 КК України нижче нижньої межі санкції, у виді штрафу 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. Також, у даній угоді зазначені та роз`яснені підозрюваному наслідки укладення угоди про визнання винуватості, а також наслідки її невиконання.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, передбачені ст.ст. 389-1 КК України та ст.476 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив суду, що угода про визнання винуватості ним укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений беззастережно визнав вину повністю в обсязі підозри.

Захисник підтримав угоду про визнання винуватості, вважав її такою, що відповідає вимогам закону, просив угоду затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості. Клопотав про приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів досудового розслідування №12021200510000191 від 09.07.2021, зокрема, Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, Повідомлення про сплату шкоди, Розрахунка розміру шкоди, квитанції від 09.07.2021 про сплату шкоди в розмірі 10484,25 грн, а також характеризуючих особу обвинуваченого даних, котрими підтверджується, що ОСОБА_4 дійсно уперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, не перебуває на військовому обліку, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, завдані злочином збитки у сумі 10484,25 грн відшкодував у повному обсязі.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2ч.1ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим.

Згідно з ч.4ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.197-1КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65КК України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню.

Суд вважає за необхідне запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 09 липня 2021 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12021200510000191 від 09.07.2021, міжпрокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, та призначити йому з застосуванням ст.69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Роз`яснити, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Матеріали досудового розслідування №12021200510000191 від 09.07.2021 в обсязі характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів, розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та квитанції про оплату шкоди приєднати та залишити у кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення:

-обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст.376КПК України отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1