ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року Справа № 160/9462/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ДН461/507/П від 22.03.2021р.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН461/507/А-ФС/80 від 07.05.2021р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 09.03.2021 по 22.03.2021 відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю ТОВ «СТРОЙ ЮА» з питань виявлення неоформлених трудових відносин, за результатами якого складено Акт № ДН461/507/АВ від 22.03.2021р. Позивач зазначає, що перевіряючі не здійснили всіх залежних від них дій спрямованих на повідомлення керівника ТОВ «СТРОЙ ЮА» або уповноваженої керівником особи стосовно здійснення ними інспекційного відвідування та фактично провели інспекційне відвідування без присутності об`єкта відвідування, не записавшись у журнал перевірок. Також вказує, що територія за адресою м. Кривий Ріг, вул. Ангарська, будинок 3-А, використовується також іншими суб`єктами господарювання (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями), та відповідно на території діє вільний доступ для всіх найманих працівників від різних орендарів, отже, ТОВ «СТРОЙ ЮА» не може відповідати за осіб, які знаходяться на сторонній території, поза межами приміщень, які займає підприємство. Інформація про П.І.Б. особи, що представилась ОСОБА_1 , занесена в акт перевірки виключно зі слів особи, без її належного підтвердження особистими документами, відібрання письмових пояснень, тощо, а інформація про іншу невстановлену особу (ОСОБУ №1) взагалі відсутня. Також позивач посилається на відсутність підстав для проведення заходу державного нагляду (контролю), оскільки відповідач повинен був перевірити виключно факти зазначені в звернені фізичної особи, стосовно якої порушено правило оформлення трудових відносин. Позивач зазначає, що інспекторами передчасно складено оскаржуваний припис, оскільки інспектор праці виносить припис не раніше ніж керівник об`єкта відвідування підпише Акт, а у разі наявності зауважень до нього після розгляду цих зауважень та проведення аналізу матеріалів інспекційного відвідування, проте не зважаючи на зроблену директором помітку в акті перевірки про незгоду з актом та надання у встановлений термін зауважень, припис складено відразу після складання та вручення акту в той самий день та час.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що під час перевірки позивача встановлено, що керівництво ТОВ «Строй ЮА» використовувало працю двох працівників які працюють на підприємстві, а саме охоронника ТОВ «Строй ЮА» ОСОБА_1 та Невстановленої особи (ОСОБА №1) в робочому одязі яка на момент початку діалогу працювала з прутами арматури на промисловому майданчику ТОВ «Строй ЮА», яка представилась за ім`ям/прізвищем «Бандера». Позивачем не надано жодних документів щодо працевлаштування вказаних осіб, що вказує на порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України. Зазначене свідчить про фактичний допуск 2 працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку визначеному ст.287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 15.08.2021р. - вихідний день (неділя), а також припадає на перебування судді у відпустці (інший неробочий день), у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 30.08.2021р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого за результатами аналізу інформації (звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин від 26.01.2021р.), Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області видано наказ №291-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)».

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 03.03.2021 № 291-П та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 03.03.2021 № 157-Н, в період з 09.03.2021 по 22.03.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування, 22 березня 2021 року був складений Акт №ДН461/507/АВ, який підписаний із зауваженнями та один примірник якого отримано директором ТОВ «СТРОЙ ЮА» - Щука О.Ю., що підтверджується підписом останнього.

Під час проведення перевірки, 11.03.2021р. директору ТОВ «СТРОЙ ЮА» Щука О.Ю. було вручено вимогу про надання документів №ДН-461/506/НП, якою зобов`язано останнього у строк до 12.00год. 15.03.2021р. надати для проведення заходу державного контролю додаткові документи за переліком у т.ч.: Надати письмові пояснення та завірені копії Заяв працівників на прийом на роботу, Наказів про прийом на роботу, Повідомлень до органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (Державна податкова служба) про прийом на роботу працівників та квитанції до них, копії сторінок трудових книжок з відміткою про прийняття на роботу) та інших документів стосовно працевлаштування наступних осіб: 1) Диспетчера ТОВ "Строй ЮА" за прізвищем " ОСОБА_2 " (Ім`я та По батькові не відомо); 2) Охоронника ТОВ "Строй ЮА" ОСОБА_1 ; 3) Особи за прізвищем "Бандера" (Ім`я та По батькові не відомо), яка виконувала роботу на підприємстві ТОВ "Строй ЮА" (а саме заливала чушки (дослівно)); 4) Кладівщиці ТОВ "Строй ЮА" ОСОБА_3 ; 5) ОСОБА_4 ; 6) ОСОБА_5 ; 7) Електрогазозварювальник ОСОБА_6 ; 8) Грейдерист ОСОБА_7 ; 9) ОСОБА_8 (Повне ім`я та по батькові не відомо); 10) ОСОБА_9 (Повне ім`я та по батькові не відомо); 11) ОСОБА_10 (Повне ім`я та по батькові не відомо); 12) Водій ОСОБА_11 ; 13) Водій ОСОБА_12 ; 14) Водій ОСОБА_13 ; 15) Водій ОСОБА_14 ; 16) ОСОБА_15 ; 17) ОСОБА_16 .

У листі ТОВ «СТРОЙ ЮА» №5 від 15.03.2021р. зазначено, що: «На виконання вимоги про надання документів №ДН-461/506/НБ від 11.03.2021р., складеної головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області Ковиня М.О., Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», разом з даним листом, надає запитувані документи, а також письмово пояснює, що ТОВ «СТРОЙ ЮА» не використовує найману працю осіб, окрім тих, документи на працевлаштування яких надаються Вам разом з даним листом».

У розділі V «Опис виявлених порушень вимог законодавства» вказаного Акту інспекційного відвідування зазначено, що 09 березня 2021 року о 10 годині 40 хвилин під час проведення інспекційного відвідування за місцем провадження господарської діяльності ТОВ «Строй ЮА», Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Збагачувальна, будинок 95 (КПП хвостосховища) з питань виявлення неоформлених трудових відносин було в усній формі під відеозапис опитано з питань працевлаштування наступних осіб: водія автотранспортного засобу ОСОБА_17 , який повідомив що він є найманим працівником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_18 та диспетчера ТОВ «Строй ЮА» Самойленко (ім`я та по батькові не відомо), яка повідомила, що вона є диспетчером ТОВ «Строй ЮА», на що підприємство надало завірену копію договору «про надання послуг» № 01/02-2020 між ТОВ «Строй ЮА» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_19 .

09 березня 2021 року о 10 годині 55 хвилин під час проведення інспекційного відвідування за юридичною адресою ТОВ «Строй ЮА», Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ангарська, будинок 3-А (офісна будівля з промисловим майданчиком) з питань виявлення неоформлених трудових відносин було в усній формі під відеозапис опитано з питань працевлаштування у ТОВ «Строй ЮА» наступних осіб:

1)Охоронника ТОВ «Строй ЮА» ОСОБА_1 який знаходився у воріт поряд з «прохідною», який повідомив, що працює охоронником у ТОВ «Строй ЮА» приблизно один рік, та про те, що між ним та ТОВ «Строй ЮА» укладені трудові відносини. Проте, підприємство не надало жодних документів щодо працевлаштування охоронника ОСОБА_1 , що вказує на порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України;

2)Невстановлена особа (ОСОБА №1) в робочому одязі яка на момент початку діалогу працювала з прутами арматури на промисловому майданчику, яка повідомила, що вона не працевлаштована у ТОВ «Строй ЮА» та представилась за прізвищем/ім`ям « ОСОБА_20 ». Про те, підприємство не надало жодних документів щодо працевлаштування цієї особи, а ні за прізвищем « ОСОБА_20 », а ні за ім`ям « ОСОБА_20 », що вказує на порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України;

3)Комірник ТОВ «Строй ЮА» ОСОБА_3 яка знаходилась на промисловому майданчику ТОВ «Строй ЮА» біля ОСОБИ №1, яка повідомила, що працює у ТОВ «Строй ЮА» комірником, та про те що між нею та ТОВ «Строй ЮА» укладені трудові відносини, на що підприємство надало завірені копії документів щодо працевлаштування комірника ОСОБА_3 , а саме: Наказ (розпорядження) №26 від 26.10.2016 про прийняття на роботу до ТОВ «Строй ЮА» ОСОБА_3 з 27.10.2016; Повідомлення «про прийняття працівника на роботу» яке подано до ДПС 26.10.2016 о 15 годині 13 хвилин;

4) Електрозварювальник ТОВ «Строй ЮА» ОСОБА_21 який знаходився на промисловому майданчику ТОВ «Строй ЮА» разом із ОСОБА_3 та ОСОБА №1, який повідомив, що працює у ТОВ «Строй ЮА» електрозварювальником, на що підприємство надало завірені копії документів щодо працевлаштування електрозварювальника ОСОБА_21 , а саме: Наказ (розпорядження) №10 від 26.01.2021 про прийняття на роботу до ТОВ «Строй ЮА» ОСОБА_21 з 01.02.2021; Повідомлення "про прийняття працівника на роботу" яке подано до ДПС 28.01.2021 о 9 годині 55 хвилин.

22.03.2021р. головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , було складено та вручено директору ТОВ «СТРОЙ ЮА» припис №ДН461/507/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю. Відповідно до змісту припису, було виявлено порушення: не укладені трудові відносини між ТОВ «СТРОЙ ЮА» та наступними особами: охоронником ОСОБА_1 та невстановленою особою (ОСОБА №1) в робочому одязі яка на момент початку діалогу працювала з прутами арматури на промисловому майданчику, яка повідомила що вона не працевлаштована у ТОВ «СТРОЙ ЮА» та представилась за прізвищем/ім`ям « ОСОБА_20 », що порушує вимоги частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України, абзац перший постановляючої частини Постанови КМУ №413 від 17.06.2015р. Строк усунення виявлених порушень до 29.03.2021р.

Позивачем було подано до відповідача зауваження від 25.03.2021р., в яких зазначено, що ТОВ «СТРОЙ ЮА» не має в своєму штатному розкладі охоронників, оскільки їхніх послуг не потребує та відповідно не укладало жодних трудових договорів з ОСОБА_1 . А самі лише показання так званих осіб, які нібито виконують трудові обов`язки і отримані інспектором безпосередньо під час перевірки, не можуть бути підставою для складання акту і накладення штрафу. В користуванні ТОВ «СТРОЙ ЮА», знаходиться лише частина офісних приміщень за даною адресою, а інша частина будівлі, прилегла територія та будівлі КПП, тощо, займають інші суб`єкти господарювання. Вважають викладені в акті обставини необґрунтованими та заперечуємо проти зроблених висновків.

Вказані зауваження були направлені засобами поштового зв`язку (кур`єрською службою) 25.03.2021р., що підтверджується накладною кур`єрської компанії «Welt Express Worldwide Ltd.», копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивачем було подано до відповідача скаргу від 31.03.2021р. на припис про усунення виявлених порушень, в якій зазначено, що інспектори праці директору ТОВ «СТРОЙ ЮА» або уповноваженій особі службові посвідчення не пред`являли, перевірка проведена без їх участі, інспектори фактично не здійснили відвідання об`єкту перевірки, інспектори належним чином не ідентифікували осіб зазначених в акті, інспекторами не було доведено факт використання найманої праці зазначених в акті перевірки та приписі осіб, також позивачем зазначено, що не зважаючи на зроблену директором помітку в акті перевірки про незгоду з актом та надання у встановлений термін зауважень, інспектори не стали дотримуватись вимог чинного законодавства та винесли припис відразу після складання та вручення акту в той самий день та час, чим грубо порушили п. 21 Порядку №823.

Вказана скарга була направлена засобами поштового зв`язку (кур`єрською службою) 31.03.2021р., що підтверджується накладною кур`єрської компанії «Welt Express Worldwide Ltd.», копія якої наявна в матеріалах справи.

07.05.2021 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській областібула винесена постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН461/507/А-ФС/80, згідно до якої за порушення ст.ст.21,24 КЗпП України до позивача застосовано штраф у розмірі 120 000,00 грн.

Розмір штрафу за постановою №ДН461/507/А-ФС/80 від 07.05.2021 визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме: 10 * 6000,00 грн. * 2 = 120 000,00 грн., де: 10 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір); 6000,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2021 року; 2 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю.

Дослідивши обставини по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідност. 259 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпунктів 5, 8 пункту 4 наведеного Положення передбачено, що Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірку виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворені територіальні органи Держпраці, зокрема і Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V.

Стаття 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V(далі - Закон № 877-V) вказує, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4ст. 2 Закону № 877-Vзаходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною першою статті 6 Закону № 877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.5 ст.7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок № 823).

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (частина 2статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При вирішенні даної спору суд вважає за необхідне дослідити кожний аргументи позивача окремо у його співвідношенні до змісту заперечення відповідача, та виходячи із фактичних обставин справи, підтверджених належними доказами.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.08.2021р. по справі №280/795/19 зазначено, що колегія суддів звертає увагу на висловлену Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 (справа №804/2956/17) позицію, відповідно до якої, даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.

Тобто з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності з`ясування судом дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) також підтримана Верховним Судом у постановах від 07.06.2021 у справі № 520/1814/19, від 04.08.2021 у справі № 814/409/18, від 18.08.2021 у справі №280/2855/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

Стосовно проведення інспекторами праці інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» з питань виявлення неоформлених трудових відносин,за відсутностіДиректора або уповноваженої особи та без пред`явлення їм посвідчення (направлення) та службового посвідчення,що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), слід відзначити наступне.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці в силу вимог пункту 6 Порядку №823 може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема, шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

За змістом пункту 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (пункт 9 Порядку №823).

Згідно із підпунктами 1, 3, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, які стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року, ратифікованоїЗаконом України №1985-IV від 08.09.2004(надалі по тексту також - Конвенція №81), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, а також наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, суд зазначає про відсутність обов`язку у відповідача повідомляти об`єкт відвідування заздалегідь до проведення такого відвідування. Зазначене правило є логічним, оскільки сенс інспекційного відвідування у багатьох випадках і полягає у раптовості та несподіваності перевірки, завдяки чому у випадку об`єктивної дійсності і можливо виявити певні порушення законодавства про працю, зокрема, і фактичний допуск особи до роботи без укладення трудового договору.

Підпункт 1 пункту 10 Порядку №823 надає безумовне право інспектору праці за наявності службового посвідчення та з підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку (рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації), проводити інспекційне відвідування без попереднього повідомлення об`єкта відвідування.

Як свідчать наказ про проведення інспекційного відвідування від 03.03.2021р. №291-П та направлення на перевірку від 03.03.2021р. №157-Н інспекційне відвідуванняТОВ «СТРОЙ ЮА» за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Ангарська, будинок 3-А проводилося на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого за результатами аналізу інформації (звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин від 26.01.2021р.).

Представником відповідача надано суду звернення фізичної особи, стосовно якої позивачем порушено правила оформлення трудових відносин від 26.01.2021р., яке слугувало для прийняття рішення керівником органу контролю про відвідування інспекційних відвідувань, яке було підставою для прийняття наказу та направлення, отже, інспекційне відвідування призначено та проведено за наявності правових підстав, визначених пп.3 п.5 Порядку № 823.

Слід відмітити, інспектори праці під час проведення інспекційного відвідування самостійні у реалізації своїх повноважень щодо здійснення такого відвідування.

Інспекційне відвідування, в разі його проведення з питань виявлення неоформлених трудових відносин, як уже відмічалось судом, мають несподіваний характер, що обумовлено специфікою вказаних порушень.

Зважаючи на викладене, інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці може здійснювати без попереднього повідомлення об`єкта відвідування у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. При цьому інспектор праці не зобов`язаний пред`являти об`єкту відвідування направлення на інспекційне відвідування.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 360/1687/19.

Отже інспекторами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було виконано умови діючого законодавства, що встановлюють порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання.

Щодо позовних вимог в частині оскарження пунктів припису та постанови про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі Наказу та Направлення. За результатами інспекційного відвідування складається Акт і в разі виявлення порушеньвиноситься припис.

Щодо процедурних питань прийняття оскаржуваного припису суд зазначає наступне.

Згідно із нормами п.16 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно п.18 Порядку №823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пункт 21 Порядку №823 визначає, припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

З аналізу наведених норм слідує, що інспектор праці у разі надходження зауважень зобов`язаний відреагувати на них шляхом надання суб`єкту господарювання відповіді з приводу таких зауважень. Нормативно визначена можливість суб`єкта господарювання надати свої пояснення, міркування та претензії шляхом подання зауваженьце гарантія законності прийнятого посадовою особою державного органу рішення і невід`ємне право надане законом.

Судом встановлено, що не погоджуючись з висновками Акту інспекційного відвідування від 22.03.2021р., позивачем, у встановлений Законом триденний термін, були подані до відповідача зауваження від 25.03.2021р., які направлені засобами поштового зв`язку (кур`єрською службою) 25.03.2021р., що підтверджується накладною кур`єрської компанії «Welt Express Worldwide Ltd.», копія якої наявна в матеріалах справи. Буд-якої відповіді на вказані зауваження відповідачем не надано, доказів протилежного відповідачем не надано.

Таким чином, вищевказаною посадовою особою навіть не досліджувались викладені в запереченні пояснення та в порушення законодавства, проігноровано право позивача на розгляд заперечень.

Натомість одночасно з складенням акту інспекційного відвідування посадовою особою винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН461/507/П від 22.03.2021р.

Відповідно до норм Порядку, за результатами інспекційного відвідування за наявності на те підстав відповідач мав винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об`єкта відвідування, а не в один день із складанням акту.

З цього слідує, що державним органом при прийняти оскарженого припису про усунення виявлених порушень фактично обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень та порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

В даному випадку, головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Леоновим О.С. та ОСОБА_23 , не зважаючи на зроблену директором помітку в акті перевірки про незгоду з актом та надання у встановлений термін зауважень, не стали дотримуватись вимог чинного законодавства та винесли припис відразу після складання та вручення акту в той самий день, чим порушили п. 21 Порядку № 823.

Отже, в даному випадку, має місце порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Щодо обґрунтованості спірного припису, як акту індивідуальної дій, суд зазначає наступне.

Зазначивши у даному приписі зміст виявленого порушення «не укладені трудові відносини між ТОВ «СТРОЙ ЮА» та охоронником ОСОБА_1 та невстановленою особою» та про необхідність «письмово проінформувати управління з питань праці про усунення порушення», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. В свою чергу можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі ТОВ «СТРОЙ ЮА» для усунення порушень.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення чинного законодавства.

Зазначені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, які були неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19 та від 11.06.2020 в справі №160/6502/19, від 26.11.2020 у справі №160/11367/19. Колегія суддів Верховного Суду вказала, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Приймаючи оскаржуваний припис, відповідач діяв без з`ясування та, відповідно, без урахування всіх обставин під час інспекційного відвідування, а навпаки, не урахувавши того, що за адресою здійснення господарської діяльності позивача, провадять свою діяльність інші суб`єкти, а також не встановив осіб, які, як вважає відповідач, здійснювали трудову функцію у позивача без оформлення трудових відносин.

З огляду на вищенаведене, враховуючи той факт, що припис про усунення виявлених порушень №ДН461/507/П від 22.03.2021р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області не відповідає вимогам індивідуального акту, в частині обґрунтованості та вмотивованості визначення способу усунення виявлених порушень, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо виявленого Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області порушення, а саме: що керівництвом ТОВ «СТРОЙ ЮА» порушено вимоги частини 1 статті 21 КзпП України, частини 3 статті 24 КЗпП України, абзац 1 постановляючої частини Постанови КМУ №413 від 17.06.2015р. стосовно (двох) осіб які працюють на підприємстві, а саме охоронника ОСОБА_1 та Невстановленої особи (особа №1) в робочому одязі яка на момент початку діалогу працювала з прутами арматури на промисловому майданчику ТОВ «СТРОЙ ЮА» яка представилась за ім`ям/прізвищем «Бандера», суд зазначає наступне.

Основним доводом позивача щодо протиправності прийняття відповідачем оскаржуваної постановипро накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населенням №ДН461/507/А-ФС/80 від 07.05.2021р., являється відсутність вчинення ним порушення - фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, що виключає можливість застосування органом контролю штрафу, визначеного абзацом 2 частину 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд виходить із таких мотивів.

Можливість контролюючого органу застосувати штраф до об`єкта перевірки залежить від доведеності того, що об`єкт перевірки є суб`єктом відповідальності, зокрема, за ст. 265 КЗпП України, підлягає доказуванню факт використання ними найманої праці. Не беручи до уваги наявні документи надані при інспекційному відвідуванні фактичною підставою для винесення оспорюваної Постанови та Припису стало те, що позивачем не було оформлено трудовий договір з ОСОБА_1 та Невстановленою особою (особа №1) на підставі висновку вказаного в Акті перевірки.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 1-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509.

Відповідно п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженогопостановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 № 509(надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту).

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Згідно з п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до п. 10 Порядку № 509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Згідно абз.2, 3 ч.2ст.265 КЗпП Україниюридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Відповідно до ч. 4ст. 265 КЗпП Україништрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, необхідною умовою для накладення штрафу на осіб, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до положень ч. 1ст. 1 Закону України «Про охорону праці»працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно ч.1ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно дост. 21 КЗпП Українитрудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3ст.24 КЗпП України).

Суд зазначає, що працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою-підприємцем.

Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Прийняття на роботу здійснюється відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації - працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату роботодавця, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені законодавством про працю гарантії та компенсації.

Окрім того, факт допуску особи до виконання трудових обов`язків повинен бути належним чином зафіксований у складеному акті інспекційного відвідування та доведений належними та допустимими доказами. При цьому факт перебування особи у виробничих приміщеннях підприємства за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов`язків не може свідчити про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення особи до роботи без укладення трудового договору.

Виходячи з фактичних обставин справи, а також норм діючого законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів того, що вказані вище особи ОСОБА_1 та Невстановлена особа (особа №1) працювали без оформлення трудових відносин з ТОВ «СТРОЙ ЮА». Більше того, в ході інспекційного відвідування пояснення від вказаних осіб не відбирались, а тому не зрозуміло на підставі яких документів перевіряючі дійшли висновку про те, що зазначені особи працюють у відповідача. У матеріалах адміністративної справи також відсутні докази виконання трудових обов`язків, не надано й матеріалів, зафіксованих засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційного відвідування.

Судом встановлено, що матеріали інспекційного відвідування не містять жодних документально підтверджених відомостей, які дозволяли б ідентифікувати вказаних осіб.

В той же час, перебування зазначених осіб у приміщенні магазину 03.11.2020 не є безумовною підставою, яка підтверджує факт здійснення нею трудових обов`язків продавця.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що позивач під час інспекційного відвідування на письмову вимогу відповідача надавав запитувані документи, а також письмово пояснив, що ТОВ «СТРОЙ ЮА» не використовує найману працю осіб, окрім тих, документи на працевлаштування яких надаються. Таким чином, позивач категорично заперечив залучення ОСОБА_1 та Невстановленої особи (особа №1) до будь-якої роботи.

За змістом наведених норм відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, суб`єкта господарювання. При цьому, повинен бути встановлений факт використання суб`єктом господарювання найманої праці.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 822/1487/18.

Відповідачем не надано суду належних письмових доказів наявності правових підстав для застосування у спірних правовідносинах положення абз.2 ч.2ст.265 КЗпП України.

Відсутність належних та допустимих доказів порушення трудового законодавства позивачем виключає підстави для притягнення його до відповідальності, встановленої абз. 2 ч.2ст.265 КЗПп України.

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В силу вимог частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідност.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, за наведених обставин суд дійшов висновку, про протиправність та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ДН461/507/П від 22.03.2021р. та постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН461/507/А-ФС/80 від 07.05.2021р. винесені Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №878 від 07.06.2021 року про сплату позивачем судового збору в розмірі 4540,00грн.

Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень у справі є Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, сплачений судовий збір в сумі 4540,00грн. належить стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА».

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» (50026, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Ангарська, 3, ЄДРПОУ 38888898) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул. Казакова, 1Д, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН461/507/П від 22.03.2021р.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН461/507/А-ФС/80 від 07.05.2021р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул. Казакова, 1Д, код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» (50026, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Ангарська, 3, ЄДРПОУ 38888898) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова