Справа № 522/9343/20

Провадження 1-кс/522/9486/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) з метою фактичної передачі особи, відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бітліс Турецької Республіки, громадянина Туреччини, без реєстраційного обліку на території України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який розшукується на міжнародному рівні компетентними органами Туреччини для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.142/1-b, 61, 168, 2, 53/1, 62, 116/1, 119/1-с, 62, 53/1 КК Республіки Туреччина (крадіжка), -

Учасники процесу:

прокурор - ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ),

захисник - ОСОБА_7

перекладач - ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Керівник Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) з метою фактичної передачі особи, відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), мотивуючи наступним.

В міжнародному пункті пропуску через державний кордон для повітряного сполучення «Одеса-аеропорт» 07.03.2020 о 14:20, співробітниками ВПС «Одеса-Аеропорт» встановлений та затриманий громадянин Турецької Республіки ОСОБА_9 , який розшукується на міжнародному рівні компетентними органами Туреччини для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.142/1-b, 61, 168, 2, 53/1, 62, 116/1, 119/1-с, 62, 53/1 КК Республіки Туреччина (крадіжка).

Оперуповноваженим ВКП Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області 07.03.2020 складений протокол про затримання ОСОБА_9 в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України.

За ініціативою компетентних органів Туреччини 23.10.2016 до міжнародної бази Інтерпол внесені відповідні відомості щодо розшуку ОСОБА_10 .

Підставою для затримання ОСОБА_9 та застосування у подальшому відносно нього тимчасового арешту є документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави у вигляді тримання під вартою.

Постановою 2-го кримінального суду першої інстанції м. Афйонкарахісар від 02.05.2016 засудженому ОСОБА_9 призначено остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі строком на 10 років 52 місяці 15 днів.

Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2020 відносно ОСОБА_9 застосований тимчасовий арешт строком на 30 діб.

До Міністерства юстиції України 20.03.2020 надійшла нота Посольства Турецької Республіки в Україні з проханням застосувати відносно ОСОБА_9 тимчасовий арешт строком на 40 діб. При цьому, компетентний орган Туреччини зазначив про намір направляти запит про видачу ОСОБА_9 у строки, передбачені діючим міжнародним договором.

Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.04.2020 продовжено застосування відносно ОСОБА_9 тимчасового арешту до 40 діб.

До Міністерства юстиції України надійшов запит компетентного органу Турецької Республіки про видачу ОСОБА_9 для виконання покарання у вигляді позбавлення волі на території Турецької Республіки.

З матеріалів запиту вбачається наступне.

ОСОБА_11 в. 30.05.2013 шляхом зламу замка вхідної двері квартири, вчинив крадіжку наручного годинника та срібного кільця потерпілого. Вироком 1-го Кримінального суду першої інстанції м. Афйонкарахісар від 30.05.2013 № 2013/269 ОСОБА_9 засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць за ч. 1 ст. 142 КК Турецької Республіки (крадіжка вчинена щодо предметів, які зберігаються в будівлі) та позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць за ч. 1 ст. 116 КК Турецької Республіки (порушення недоторканості житла).

Крім цього, ОСОБА_9 , 20.03.2013 шляхом зламу замка вхідної двері квартири, викрав з приміщення 10-15 сережок. Вироком 2-го Кримінального суду першої інстанції м. Афйонкарахісар від 01.10.2013 № 2013/462 ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні вищевказаного злочину та засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців за ч. 1 ст. 142 КК Турецької Республіки (крадіжка вчинена щодо предметів, які зберігаються в будівлі), позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців за ч. 1 ст. 116 КК Турецької Республіки (порушення недоторканості житла) та позбавлення волі строком на 10 місяців за ч. 1 ст. 151 КК Турецької Республіки (заподіяння майнової шкоди).

Крім цього, ОСОБА_9 20.03.2013 шляхом проникнення до житла, викрав із квартири 2 ноутбуки. Вироком 2-го Кримінального суду першої інстанції м. Афйонкарахісар від 01.10.2013 № 2013/464 ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні вищевказаного злочину та засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 11 місяців за ч. 1 ст. 142 КК Турецької Республіки (крадіжка вчинена щодо предметів, які зберігаються в будівлі), позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців за ч. 1 ст. 116 КК Турецької Республіки (порушення недоторканості житла, вчинене групою осіб).

Крім цього, ОСОБА_9 20.03.2013 намагався відчинити двері заявника з використанням сили та завдав вхідним дверям шкоди. Вироком 1-го Кримінального суду першої інстанції м. Афйонкарахісар від 14.04.2016 № 2016/229 ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні вищевказаного злочину та засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 місяців 15 днів за ч. 1 ст. 151 КК Турецької Республіки (заподіяння майнової шкоди).

Злочини, вчинення яких інкримінується ОСОБА_9 на території Республіки Туреччина відповідають злочинам, передбаченим ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 194 КК України та є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання у вигляді позбавлення волі більше ніж на 1 рік.

Строки давності виконання вироку, передбачені ст. 80 КК України не спливли.

У матеріалах запиту міститься інформація стосовно обставин притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності. Так, ОСОБА_9 з 20.03.2013 (день затримання) по 21.03.2013 був затриманий, а у період з 31.03.2013 по 31.05.2013 перебував під вартою. Під час проведення судових засідань за всіма 4-ма справами, ОСОБА_9 був присутній, свою вину визнав та пояснив що вчинив злочини у стані наркотичного сп`яніння та з метою здобуття наркотичних засобів. Під час винесення вироків, ОСОБА_9 був присутній лише під час першого провадження, решта вироків проголошені за його відсутності, у присутності захисника. З 29.11.2018 правоохоронні органи Туреччини здійснювали розшук засудженого ОСОБА_10 .

Особу затриманого встановлено паспортом громадянина Республіки Туреччина № НОМЕР_1 від 08.03.2014 , який дійсний до 08.03.2024.

У відповідності до наявних матеріалів перевірки, ОСОБА_9 раніше не судимий на території України; не приймав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в тому числі, у складі добровільних формувань.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2020 стосовно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Одеси без дозволу прокурора або слідчого судді; повідомляти прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до прокуратури свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Одеського апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_4 та застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 20.00 години до 06.00 години наступної доби, с покладенням обов`язків передбачених п.п. 1,2,8,9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2021 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_4 , строком на 60 (шістдесят) діб.

Міністерством юстиції України прийнято рішення про видачу (екстрадицію) ОСОБА_4 та 09.06.2021 винесено відповідний наказ.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.07.2021 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на строк 2 місяці.

Зважаючи на прийняте рішення про видачу особи керівник Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) з метою забезпечення фактичної передачі особи.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 заперечив проти обрання тримання під вартою, так як наказ Міністерства Юстиції України про передачу його підзахисного на даний час оскаржується у встановленому законом порядку, а тому підстав для зміни заходи немає.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні скарги.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 581. Права особи, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію)

1. Особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію) в іноземну державу, має право:

1) знати, у зв`язку з яким кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу (екстрадицію);

2) мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;

3) у разі затримання - на повідомлення близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб про затримання і місце свого перебування;

4) брати участь у розгляді судом питань, пов`язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу (екстрадицію);

5) ознайомлюватися із запитом про видачу (екстрадицію) або одержати його копію;

6) оскаржувати рішення про тримання під вартою, про задоволення запиту про видачу (екстрадицію);

7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо запиту про видачу (екстрадицію);

8) у будь-який час до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) надати згоду на видачу (екстрадицію) з метою застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку;

9) одночасно з наданням згоди на видачу (екстрадицію) відмовитися від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності.

2. Особі, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію), і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення центрального органу України мовою, якою вона користувалася під час розгляду.

3. Якщо особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію), є іноземцем і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави.

Стаття 585. Застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави

1. За наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).

2. При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов`язково враховує:

1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;

2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;

3) вік та стан здоров`я особи, видача якої запитується;

4) міцність соціальних зв`язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.

3. У разі порушення особою, щодо якої розглядається запит про її видачу, умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи.

4. Особа, стосовно якої застосовано запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, має право до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді письмову заяву про надання згоди на її видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частинами сьомою і восьмою статті 584 цього Кодексу, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та за потреби перекладача.

Стаття 590. Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію)

1. Після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки центральний орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою.

2. Про своє рішення центральний орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято.

3. У разі прийняття рішення про видачу (екстрадицію) такій особі вручається його копія. Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організовується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави.

4. Рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України. Інформація про подання особою зазначених заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, що надіслала запит.

Стаття 591. Порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію)

1. Рішення про видачу особи (екстрадицію) може бути оскаржено особою, стосовно якої воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вартою, крім випадку, передбаченого статтею 588 цього Кодексу. Якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, скарга на рішення про видачу такої особи (екстрадицію) може бути подана до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого розташований відповідний центральний орган України.

5. За результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою:

1) залишає скаргу без задоволення;

2) задовольняє скаргу і скасовує рішення про видачу (екстрадицію).

6. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, її захисником чи законним представником. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

7. Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише прокурором з мотивів неправильного застосування судом норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про видачу (екстрадицію) перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої запитувалася іноземною державою.

Стаття 593. Фактична передача особи

1. З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), центральний орган України після набрання чинності цим рішенням надає відповідні доручення (направляє звернення) компетентним органам України.

2. Передача особи має бути здійснена протягом п`ятнадцяти днів з дати, встановленої для її передачі, крім випадку, передбаченого статтею 588 цього Кодексу. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.

3. Якщо компетентний орган іноземної держави з незалежних від нього обставин не може прийняти таку особу, центральний орган України встановлює нову дату передачі у строки, передбачені частиною другою цієї статті.

4. Під час фактичної передачі особи компетентний орган іноземної держави інформується про строк перебування її під вартою в Україні.

5. Доставлення до установ системи виконання покарань особи, щодо якої компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про видачу в Україну, забезпечують компетентні органи України за дорученням (зверненням) центрального органу України.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Так, з наданих до суду і досліджених матеріалів встановлено, що ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2020 відносно ОСОБА_9 застосований тимчасовий арешт строком на 30 діб.

В подальшому обраний запобіжний захід було скасовано рішенням Одеського апеляційного суду, та обрано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби із покладенням відповідних обов`язків.

Неодноразово на підставі ухвал слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси щодо ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із продовженням виконання покладених обов`язків. Строк обраного запобіжного заходу спливає 19.09.2021 року.

У своєму клопотанні керівник прокуратури просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення фактичної передачі особи (екстрадиційний арешт).

Вимоги до клопотання, яке подається слідчому судді для вирішення питання про застосування екстрадиційного арешту регламентовані ч. 2 ст. 584 КПК України. Сукупний строк тримання особи під вартою вказаний у ч. 10 ст. 584 КПК України.

Спеціальних вимог Кримінальний процесуальний кодекс України до матеріалів клопотання про продовження домашнього арешту для забезпечення видачі особи, не пред`являє, в той же час, слідчий суддя виходячи із загальних засад кримінального провадження вважає, що вимоги до клопотання про обрання екстрадиційного арешту та до клопотання про продовження запобіжного заходу є ідентичними так як відповідно до ч. 11 ст. 584 КПК України слідчий суддя повинен за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряти наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення. Те ж саме стосується і будь-якого іншого застосованого запобіжного заходу для забезпечення вимог законності під час вчинення дій щодо видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиції).

Як встановлено під час судового розгляду, наказом Міністерства юстиції України прийнято рішення про фактичну видачу ОСОБА_9 до Турецької республіки для виконання вироку суду.

Протягом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, неодноразово надходили повідомлення про порушення ОСОБА_9 своїх обов`язків. Так, у період часу з 08.06.2021 по 06.09.2021 до обласної прокуратури надійшло 8 повідомлень про порушення умов обраного заходу, із яких одне про сигнал тривоги «Порушення приписної зони ДІМ 2», чотири про сигнал тривоги «Акумулятор браслета трекера розряджений», та три про сигнал тривоги «Пошкодження ремінця браслета- трекера».

Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя не може вважати, що обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде відповідним особі та її поведінці.

Відповідно до ч. 1 ст. 591 КПК України, якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, скарга на рішення про видачу такої особи (екстрадицію) може бути подана до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого розташований відповідний центральний орган України.

Відповідно довимог ч.13ст.584КПК України, звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешкоджає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно доч.3ст.592КПК України, у разі відсутності підстав для відстрочення фактичної передачі особи, передбаченихчастиною першоюцієї статті, відповідна обласна прокуратура забезпечує застосування екстрадиційного арешту в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зважаючи на вище викладене слідчий суддя погоджується із тим, що існує необхідність у зміні запобіжного заходу та застосуванні екстрадиційного арешту, а тому клопотання керівника окружної прокуратури підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 1-2 Європейської конвенції про видачу правопорушників, ст. ст. 7, 181, 583, 585, 592, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) з метою фактичної передачі особи, відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) задовольнити.

Застосувати відносно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі (екстрадиційний арешт) з метою фактичної передачі компетентним органам Туреччини на виконання наказу Міністерства юстиції України.

Конвоювати та утримувати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку екстрадиційного арешту, в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

17.09.2021