ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Справа № 160/11068/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Серпіковій А.Ю.

за участі:

представника позивача Прохорова О.О.

представник відповідача Прокоф`єва Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Ларго" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Ларго" (далі - МПП "Ларго", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення від 16.06.2021року №0090010723, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області як відокремленим підрозділом ДПС України про застосування до Малого приватного підприємства «Ларго» пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 271 494,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18.05.2021 року МПП «Ларго» було отримано акт №1497/04-36-07-23-07/20193053 від 07.05.2021 року про результати документальної позапланової перевірки МПП «Ларго» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2019 року № 01-01/12/19 за період з 01.12.2019 по 21.04.2021 року. При здійсненні перевірки податковим органом виявлено порушення в частині несвоєчасного одержання (неодержання) валютних цінностей у сумі 19 200,00 євро, внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0090010723 від 16.06.2021 року, яким до МПП «Ларго» нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у 271 494,37 грн. Позивач вважає, що податковим органом протиправно було проведено перевірку оскільки пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби. Крім того, однією з підстав для проведення перевірки контролюючим органом зазначено підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, яким передбачено проведення перевірки, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства. Відповідачем було надіслано запит від 10.02.2021 року №3613/6/04-36-07-12-12 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження». Позивачем надано відповідь на запит (лист від 17.03.2021 року № 19 за вх. 23.03.2020 року №36454/6), якою надано пояснення щодо запитуваної інформації. Проте контролюючим органом не було наведено в Акті перевірки доказів та обґрунтування щодо перевірки та аналізу наданих пояснень та їх документального підтвердження. Також, абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця( включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. За таких обставин позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 29.07.2021 року задоволено клопотання представника позивача та призначено справу до розгляду з викликом учасників справи в судове засідання на 13.08.2021 року.

03.08.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та в обгрунтування своєї позиції зазначив, що на адресу відповідача надійшов лист повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк» щодо виявлених фактів порушень МПП Ларго норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2019 року №01-01/12/19. У відповідь на запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.02.2021 року №3613/6/04-36-07-12-12 , МПП Ларго надано пояснення та їх документальне підтвердження недостатні для спростування порушення вимог валютного законодавства МПП Ларго за зовнішньоекономічним контрактом від 01.12.2019 року №01-01/12/19. У зв`язку з вищевикладеним, на підставі пп.191.1.4 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ, постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», ГУ ДПС у Дніпропетровській проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПП «ЛАРГО» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2019 року №01-01/12/19 за період з 01.12.2019 по 21.04.2021 тривалістю 5 робочих днів з 22.04.2021 року та за наслідком перевірки у встановленому законодавством порядку винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Таким чином, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не порушено порядок призначення, проведення документальної позапланової виїзної перевірки та нарахування пені МПП Ларго.

13.08.2021 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій останній підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні 13.08.2021 року оголошено перерву до 08.09.2021 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі; представник відповідача позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що МПП «Ларго» зареєстровано як юридична особа та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До МПП «Ларго» надіслано запит від 10.02.2021 року №3613/6/04-36-07-12-12 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» у зв`язку з отриманням повідомлення уповноваженого банку ПАТ КБ «Приватбанк» про виявлені факти порушення валютного законодавства №01-01/12/19 за період з 01.12.2019 року по 21.04.2021 року .

МПП «Ларго» надано пояснення від 17.03.2021 року № 19 за вх. 23.03.2020 №36454/6, що в ході виконання імпортного контракту було здійснено попередню оплату товару, постачання якого не відбулося. Граничний строк розрахунків за контрактом становить 06.12.2020 року.

Згідно з пп.191.1.4 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.522 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 року № 2У55-УІ із змінами та доповненнями, постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» та у зв`язку з отриманням податкової інформації від уповноваженого банку ПАТ КБ «Приватбанк» щодо виявлення фактів порушень МПП «ЛАРГО» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2019 року №01-01/12/19, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.04.2021 року № 1800-п та направлення виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області головному державному ревізору- інспектору Криворізького північного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Яровій Наталії Олегівні, проведена документальна позапланова виїзна перевірка МПП «Ларго» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2019 року №01-01/12/19 за період з 01.12.2019 року по 21.04.2021 року.

07.05.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України складено акт №1497/04-36-07-23-07/20193053 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Малого приватного підприємства «Ларго» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2019 року № 01-01/12/19 за період з 01.12.2019 по 21.04.2021 року.

В Акті №1497/04-36-07-23-07/20193053 від 07.05.2021 року встановлено порушення: пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року № 2473-VII при виконанні імпортного контракту від 01.12.2019 року №01-01/12/19 укладеного з компанією PARVLAEV OU (Естонія), в частині несвоєчасного одержання (неодержання) валютних цінностей у сумі 19 200,00 Євро, за що МПП «Ларго» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 271 494,37 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2021 року №0090010723, яким нараховано позивачу суму пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 271 494,37 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 16.06.2021 року №0090010723 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Статтею 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Законом України від 17.03.2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон № 533-ІХ) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнене пунктом 52-2 наступного змісту «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу».

Законом України від 13.05.2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі Постанова №89) скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозоливши проведення, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім прямо передбачених випадків.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких введений та продовжений у подальшому карантин.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.04.2021 року.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУІР-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» уряд прийняв Постанову № 89.

Окрім того, Постанова № 89 не оскаржена у судовому порядку та не скасована. Зазначена Постанова набрала чинності та підлягає виконанню відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Отже, ГУ ДПС у Дніпропетровській області мало право проводити документальну позапланову перевірку позивача.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

На підставі пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З аналізу вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що контролюючим органом у встановленому порядку призначено документальну позапланову перевірку МПП «Ларго», оскільки позивачем у відповіді на запит не спростовано належними та допустимими доказами відсутність порушення в сфері ЗЕД.

Як убачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 року (далі Закон №2473-VIII).

За змістом преамбули Закону №2473-VIII, цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до частин 1-6 статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно частин 1, 3 статті 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в межах наданих йому повноважень здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами вимог валютного законодавства в рамках, якого, зокрема перевіряє дотримання останніми граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У випадку встановлення відповідним органом, за результатами такого нагляду порушення резидентом граничних строків розрахунків цей орган нараховує та стягує з резидентів у встановленому порядку пеню, передбачену частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII.

Суд звертає увагу, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Законом №2473-VIII та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України.

Як було зазначено вище, Законом №533-ІХ внесено зміни до ПК України та інших нормативно-правових актів спрямовані на підтримку платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким, зокрема внесено зміни до ПК України в частині застосування штрафних санкцій на період запровадження карантинних заходів.

Так, згідно з пунктами 52-1- 52-5 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинених протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, положеннями Закону №533-ІХ внесено зміни саме в порядок нарахування пені за порушення податкового законодавства, яка передбачена відповідними нормами ПК України.

Водночас суд звертає увагу, що Законом №533-ІХ не вносилися зміни до порядку нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства в частині порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка нараховується відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII.

Таким чином, Законом №533-ІХ не передбачено звільнення від відповідальності на період карантинних обмежень за порушення валютного законодавства.

При цьому, норми Закону №2473-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано представником позивача під час розгляду справи по суті, що позивачем допущено порушення в сфері ЗЕД, що визначено в акті за результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки від 07.05.2021 року №1497/04-36-07-23-07/20193053: оплата за контрактом проведена банком 06.12.2019 року у сумі 19200,0 євро; станом на 21.04.2021 року імпортна продукція не надійшла на територію України та кошти не повернуті в Україну. Станом на 21.04.2021 по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» по контрагенту позивача рахується дебіторська заборгованість в сумі 503 712,5 грн. (що складає 19 200,0 євро).

З урахуванням зазначеного, відповідачем правомірно нараховано позивачу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні пеню за порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічним контрактом.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства "Ларго" (адреса: 50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Матросова 75А/4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20193053) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (адреса:49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 а; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 17.09.2021 року.

Суддя М.В. Бондар