ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 926/1957/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко"

на рішення Господарського суду Чернівецької області

(суддя - Ніколаєв М.І)

від 21.12.2020

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Орищин Г.В.; судді: Галушко Н.А., Желік М.Б.)

від 22.04.2021

у справі № 926/1957/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд"

про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представників учасників справи:

позивача - Капуловський А.В.;

відповідача - Кисельов А.В.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" про:

визнання права власності на нерухоме майно - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ.Т, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Севастопольська, 36, загальною площею 6529,60 кв.м.; (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1549334);

скасування державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за відповідачем.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення загальних зборів від 07.02.2008 позивач, як учасник товариства, вніс у статутний фонд відповідача та передав на його баланс спірне нерухоме майно. Відповідач, не зважаючи на відсутність волевиявлення позивача на перехід права власності на спірний об`єкт, оформив за собою право власності на нього, про що 21.03.2008 було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач зазначив, що перебування майна на балансі товариства не є безспірною ознакою його права власності, при цьому сторони мали намір встановити різний правовий режим для майна, переданого як внесок до статутного фонду товариства. За твердженням позивача, спірне майно передано товариству не у власність, а лише в користування, тож відповідач незаконно зареєстрував право власності на спірне майно.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, у позові відмовлено.

2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень статуту товариства, рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко", оформленого протоколом №24 від 07.02.2008, та акта здавання-приймання від 08.02.2008, спірне нерухоме майно передано до статутного фонду відповідача як вклад (внесок), у зв`язку з чим відповідач на законних підставах є власником спірної будівлі фарбувально-оздоблювального цеху, що узгоджується з нормами статті 115 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства". Крім того, в матеріалах справи немає доказів того, що спірне нерухоме майно було передано саме у користування товариству (зокрема, рішення загальних зборів позивача чи товариства, акта приймання-передачі майна у користування).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме:

- частини першої статті 115 Цивільного кодексу України, абзацу першого частини другої статті 115 Цивільного кодексу України, частини першої статті 12, частини першої статті 13 Закону України "Про господарські товариства" у сукупності з частиною першою та другою статті 144 Цивільного кодексу України;

- абзацу другого частини другої статті 115 Цивільного кодексу України, частини другої статті 13 Закону України "Про господарські товариства" у сукупності з положеннями статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства".

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" подало клопотання про вирішення питань розподілу судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

3.4. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" надійшла заява, в якій зазначено про те, що у товариства наявні витрати пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

3.5. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" подало додаткові письмові пояснення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

На підставі рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" від 01.03.2007 було ухвалено:

1) створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" зі статутним фондом 40 000 грн з таким розподілом між учасниками:

ОСОБА_1 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_2 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_3 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_4 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" - 12 000 грн, що складає 30% статутного фонду;

2) затвердити статут товариства;

3) призначити ОСОБА_2 на посаду генерального директора товариства.

Державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" було проведено 20.03.2007.

Відповідно до пункту 3.1 статуту вказаного товариства воно є юридичною особою, має своє відокремлене майно та самостійний баланс.

Пунктом 8.1.1 статуту передбачено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників утворюється статутний фонд в розмірі 40 000 грн. Частки учасників у статутному фонді товариства становлять:

ОСОБА_1 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_2 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_3 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_4 - 6 800 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" - 12 000 грн, що складає 30% статутного фонду.

Відповідно до балансу товариства станом на 31.12.2007 розмір неоплаченого капіталу становив 12 000 грн. Вказана обставина пов`язана із тим, що позивач не вніс до статутного фонду товариства свій вклад в розмірі 12 000 грн і що не заперечується позивачем.

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 15.06.2006 серії ЯЯЯ№620334, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" було власником будівлі фарбувально-оздоблювального цеху, літ.Т, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36Ї, загальною площею 6529,60 кв.м.

У пункті 6.4.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" зазначено, що вказане нерухоме майно обліковується як внесок до статутного капіталу учасника АТЗВ ВТФ "Мальва". Вказане майно було фактично передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" 19.08.2004.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівель і споруд по вул. Севастопольській, 36Ї в м. Чернівці від 18.07.2006, рекомендована ринкова вартість вказаного нерухомого майна станом на 12.07.2006 становила 9 925 318 грн.

Рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко", оформленим протоколом №24 від 07.02.2008 було ухвалено:

- внести в статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" і передати на його баланс будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ.Т, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36Ї за залишковою балансовою вартістю 520 586, 77 грн;

- передачу оформити актом здавання-приймання;

- надати ОСОБА_5 довіреність на право представляти інтереси товариства у цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд".

На підставі акта здавання-приймання від 08.02.2008 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" Шутак Г.Д. передав як внесок у статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", а представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" Ковардаков О.В. прийняв внесок у статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ.Т, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36Ї, загальною площею 6529,60 кв.м., залишкова балансова вартість станом на 01.01.2008 становить 520 586, 77 грн.

Відповідно до відомостей, що зазначені у самому акті, його було складено у 4 оригінальних примірниках, один з яких - для органу державної реєстрації прав на майно, а ще один - для збереження у справах нотаріальної контори.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", що оформлено протоколом від 15.02.2008 вирішено:

- здійснити зміни у складі учасників товариства (питання №1);

- збільшити статутний фонд товариства до 28 685 004 грн з наступним розподілом:

ОСОБА_1 - 5 019 875, 7 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_2 - 10 039 751, 4 грн, що складає 35 % статутного фонду;

ОСОБА_3 - 5 019 875, 7 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" - 8 605 501, 20 грн, що складає 30% статутного фонду (питання №2);

- затвердити нову редакцію статуту товариства (питання №3).

Відповідно до нової редакції статуту пункти 6.2, 7.1, 7.2, 7.5, 8.1.2, 8.1.3, 8.2, 9.5.7 залишені в первинній редакції.

Згідно з пунктом 8.1 нової редакції статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників утворюється статутний фонд в розмірі 28 685 004 грн. Частки учасників у статутному фонді товариства становлять:

ОСОБА_1 - 5 019 875, 7 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

ОСОБА_2 - 10 039 751, 4 грн, що складає 35 статутного фонду;

ОСОБА_3 - 5 019 875, 7 грн, що складає 17,5% статутного фонду;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" - 8 605 501, 20 грн, що складає 30% статутного фонду.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №123/4 від 26.02.2008 оформлено право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" на спірне нерухоме майно.

21.03.2008 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" на спірне нерухоме майно. Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності САВ №541491 від 03.03.2008 та рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №123/4 від 26.02.2008.

Листом від 20.10.2010 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" із вимогою про повернення свого вкладу - спірного нерухомого майна (в тому ж стані, в якому воно було надано в статутний фонд, або ж в грошовому еквіваленті згідно оціночної вартості майна).

Листом №39 від 03.11.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" повідомило позивача про порядок виходу зі складу товариства.

В матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували подальший факт виходу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд". Натомість, матеріали справи свідчать, що: - на початку 2011 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", на порядок денний яких було винесено питання поточної господарської діяльності, у яких брав участь позивач; - у 2013 році на запит позивача, відповідач надав йому низку документів, що стосується фінансово-господарської діяльності товариства; - у 2020 році на пропозицію позивача було уточнено порядок денний, який виносився на розгляд загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд".

З листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" від 20.10.2010, а також з листа №2 від 07.04.2011 вбачається, що станом на цей час між позивачем і відповідачем вже існував спір, пов`язаний із тим, що після передачі спірного нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" не отримувало жодних доходів.

У матеріалах справи наявна також вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" №4 від 19.08.2020, адресована Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", у якій зазначено про те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" стало відомо про те, що спірне нерухоме майно, яке належить позивачу і було передано у користування відповідачу, було перереєстровано останнім у 2008 році за собою. У зв`язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" просило відповідача звернутись до державного реєстратора та здійснити відповідні реєстраційні дії для приведення відомостей у реєстрі відповідно до реальних обставин.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна - нежитлової будівлі (літ. Т), загальною площею 6529,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36Ї від 15.10.2020 ринкова вартість об`єкта оцінки становить 17 760 643 грн.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за відповідачем.

Як встановили суди попередніх інстанцій, позовні вимоги обґрунтовані тим, що за твердженнями позивача, відповідач незаконно зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно, яке позивач передав при формуванні статутного фонду відповідача. За твердженнями позивача, він передав до статутного фонду відповідача не нерухоме майно, а майнове право на користування ним; відповідач же стверджує про те, що до його статутного фонду було передано саме майно, у зв`язку з чим він і зареєстрував право власності на нього.

5.3. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у правовідносинах, а саме:

- частини першої статті 115 Цивільного кодексу України, абзацу першого частини другої статті 115 Цивільного кодексу України, частини першої статті 12, частини першої статті 13 Закону України "Про господарські товариства" у сукупності з частиною першою та другою статті 144 Цивільного кодексу України;

- абзацу другого частини другої статті 115 Цивільного кодексу України, частини другої статті 13 Закону України "Про господарські товариства" у сукупності з положеннями статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про господарські товариства" у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, а також внесено ряд змін до Цивільного кодексу України, зокрема, виключено статтю 144.

Разом з тим, колегія суддів відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального, якими регулювалися спірні правовідносини на час їх виникнення.

Так, відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником:

майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Частинами першою та другою статті 13 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Відповідно до частин першої та другої статті 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Згідно зі статтею 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства зобов`язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

5.4. Виходячи зі змісту наведених норм, щодо майна, переданого товариству учасниками, можна зробити такі застереження. По-перше, цим майном можуть бути гроші і речі, майнові права та інші права, що мають грошову оцінку. По-друге, законодавством допускається передання речей товариству не тільки у власність, а й у користування. Тому в частині першій статті 115 Цивільного кодексу України підкреслюється, що господарське товариство є власником майна, яке передане як вклад до статутного (складеного) капіталу. Те ж майно, яке передається товариству в користування, залишається у власності учасника, а розмір його вкладу вираховується не з вартості майна, а з вартості плати за користування ним.

Оцінка негрошового вкладу, який вноситься до статутного капіталу, є важливим моментом. Оцінка таких вкладів за загальним правилом здійснюється за взаємною згодою осіб, які вносять такі вклади, а в певних випадках - за згодою тих, хто вносить і тих, хто приймає.

Іншим важливим моментом є оформлення внесення вкладів до статутного капіталу. При цьому сутність внесення вкладу до статутного капіталу з точки зору цивільного права - це договірні відносини про зміну власника, які опосередковують перехід права власності. Публічне право внесення вкладу до статутного капіталу визначає схожим чином, розуміючи його як обмін матеріальними цінностями на корпоративні права або як операції з придбання (продажу) корпоративних прав. Оформлення внесення вкладу до статутного капіталу має суттєве значення, оскільки засвідчує виконання відповідних обов`язків учасників, визначає момент виникнення права власності в корпорації і тягне за собою наслідки, встановлені публічним законодавством. Якщо вносяться речі, то основне питання яке постає, це питання про оформлення цього факту відповідною документацією, первинними документами, що повинні складатися під час здійснення господарської операції. Зазвичай прийнятним при цьому є складання акта на підтвердження факту внесення речей.

Як встановили суди попередніх інстанцій, у рішенні зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко", оформленому протоколом №24 від 07.02.2008 та акті здавання-приймання від 08.02.2008 відсутнє чітке формулювання щодо того чи спірне майно передається у власність чи користування відповідача. У вказаних документах йдеться про "внесення спірного майна у статутний фонд і передачу на його баланс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд".

Разом з тим суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що спірне нерухоме майно було передано до статутного фонду товариства як вклад (внесок), у зв`язку з чим відповідач на законних підставах став власником спірної будівлі фарбувально-оздоблювального цеху. З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважав недостатніми та невірогідними доводи скаржника, які ґрунтуються лише на тій обставині, що у протоколі зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" №24 від 07.02.2008 та акті здавання-приймання від 08.02.2008 відсутня вказівка про характер передачі спірного майна - "у власність" чи "в користування".

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що формулювання "передача на баланс" не може бути визначальним для вирішення питання про внесення учасником вкладу, оскільки така дія є бухгалтерською операцією і не вирішує проблеми переходу права власності, разом з тим, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій про те, що спірне нерухоме майно було передано до статутного фонду товариства власне як вклад (внесок), передчасним, оскільки господарськими судами не було перевірено дотримання порядку внесення нерухомого майна як вкладу до статутного капіталу.

Такий висновок господарських судів обґрунтований, зокрема тим, що позивач, як учасник товариства, самостійно визначив вартість вкладу залишковою балансовою вартістю, що погоджено з уповноваженим представником товариства під час підписання акта здавання-передачі від 08.02.2008. Наведеним суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про відсутність рішення загальних зборів товариства про затвердження грошової оцінки його вкладу. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що статутом товариства не передбачено ухвалення загальними зборами товариства рішення про затвердження грошової оцінки вкладу учасників. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що невідповідність самостійно визначеної позивачем вартості його внеску в статутний фонд товариства реальній ринковій вартості майна не спростовує факт правомірності набуття товариством права власності на спірне майно.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 86 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об`єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 8.1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" в рахунок своїх часток у статутному фонді учасники товариства можуть передавати на баланс товариства рухоме та нерухоме майно, в тому числі обладнання, матеріальні цінності, грошові кошти.

Рішення учасників про склад та порядок передачі матеріальних внесків оформляється протоколом.

Згідно з пунктом 8.1.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" вклад, оцінений у національній валюті, складає частку учасника у статутному капіталі товариства. Грошова оцінка вкладу учасника здійснюється за взаємною згодою учасників, а у випадках встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній оцінці.

Положення пункту 8.1.3 статуту узгоджується з положеннями частини 2 статті 115 Цивільного кодексу України та статті 13 Закону України "Про господарські товариства".

Виходячи зі змісту наведених норм, грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній оцінці.

Коли засновники господарських товариств самі оцінюють майно чи майнові права і визначають критерії оцінки своїх вкладів в статутний капітал, це повинно оформлятися відповідним актом оцінки та приймання-передачі в статутний капітал.

При цьому в даному контексті мова йде про згоду учасників, а не загальних зборів учасників товариства. Тобто згоду повинні дати саме учасники, а не вищий орган товариства. Це принципове зауваження, оскільки якщо оцінку дають учасники, то потрібна згода кожного з них, а якщо б оцінку робили загальні збори учасників, то рішення би приймалось більшістю голосів. Отже, за змістом вказаної норми потрібна згода усіх учасників, тобто кожного з них, незалежно від розміру внеску. Крім того, оцінка внесків належить до виключної компетенції учасників та не може вирішуватись в судовому порядку.

Суди не врахували наведеного, не дали належної оцінки аргументам позивача та не перевірили як співвідноситься розмір частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" з вартісною оцінкою його вкладу, яку суди вважали доведеною, з огляду на те, що вклад - це майно, яке передається учасникам у власність господарського товариства і грошовий еквівалент якого становить відповідну частку в статутному (складеному) капіталі товариства, що узгоджується також з положенням пункту 8.1.3 статуту про те, що вклад, оцінений у національній валюті, складає частку учасника у статутному капіталі товариства.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Враховуючи те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, знайшла своє підтвердження, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, у подібних правовідносинах, але при цьому суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, сформулювавши відповідний висновок, то це є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду господарським судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7. Судові витрати

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється. З цих підстав колегією суддів відхиляється клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" про вирішення питань розподілу судових витрат у зв`язку з розглядом справи у судах попередніх інстанцій та заява товариства про наявність у нього витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2020 у справі № 926/1957/20 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй