Справа № 520/16565/19

Провадження № 1-кп/947/200/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

представника потерпілої ОСОБА_9 ,

розглянувши взалі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018160480002600 від 12.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Одеси, громадянка України, не одружена, з вищою освітою, офіційно не працевлаштована, проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, за наступних обставин.

Так, 11.07.2018 приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_10 керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz 350» р/н НОМЕР_1 , при достатній видимості, в умовах сухої проїзної частини з асфальтобетонним покриттям, по горизонтальній прямій ділянці, зі швидкістю 50 км/год, рухалася до перехрестя вулиць Львівська та Довга в м. Одеса.

В ході проїзду перехрестя та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1. «Зебра» та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), організованого на проїзній частині вул. Львівська в м. Одесі та який з`єднує тротуарну зону вул. Львівська, ОСОБА_10 була неуважна, за дорожньою обстановкою постійно не слідкувала - відповідно не відреагувала на її зміну.

В цей час, по вказаному пішохідному переходу, в темпі кроку рухалась пішохід ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину вулиці Львівська з права на ліво відносно руху, керованого ОСОБА_10 автомобіля.

Не маючи об`єктивної можливості бачити пішоходів, що рухались в межах пішохідного переходу, ОСОБА_10 не зменшила швидкість керованого нею транспортного засобу, не зупинилася та здійснила об`їзд маршрутного автобусу, який перетинав перехрестя справа від керованого ОСОБА_10 автомобіля та не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, які переходять проїзну частину і для яких може бути створена перешкода чи небезпека для руху, виїхавши на полосу зустрічну руху по вул. Львівська у м. Одесі, не надала пішоходу ОСОБА_8 перевагу в русі, яка на час події рухалась по пішохідному переходу, маючи технічну можливість уникнути події, допустила порушення вимог пунктів 1.4, 1.5, підпункт «б» п. 2.3, п. 12.1, п. 12.3, п. 18.1 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

п. 1.4 кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила;

п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

«б») бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Внаслідок своїх дій, ОСОБА_10 11.07.2018 о 19:40 годині, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz 350» р/н НОМЕР_1 , допустила наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка здійснювала рух по нерегульованому пішохідному переходу в темпі спокійного кроку по вулиці Львівська у м. Одеса з права на ліво відносно руху, керованого ОСОБА_10 автомобілю. В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_8 спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: відкритий перелом обох щиколоток та переднього краю великогомілкової кістки правої гомілки, садна лівого передпліччя, області лівого колінного суглобу та правої гомілки.

Порушення вимог п.п. 12.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_10 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідків.

Дії обвинуваченої ОСОБА_10 кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Крім того, 11.07.2018 приблизно 19 годині 40 хвилин у водія ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після скоєння нею дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі «Mercedes-Benz 350» р/н НОМЕР_1 , раптово виник злочинний умисел на не надання допомоги особі, яку вона своїми діями поставила в небезпечне для життя положення, та зникнення з місця вчиненого злочину з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

У зазначений день та час ОСОБА_10 , у порушення вимог п. 2.10 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), згідно з якими водій зобов`язаний:

п. 2.10 «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті"г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки);навмисно не залишилася на місці події, заходів для надання медичної допомоги потерпілій не прийняла, швидку медичну допомогу для надання первинної допомоги потерпілій не викликала, в органи поліції про дорожньо-транспортний випадок не повідомила, прізвища й адреси очевидців події не записала, заходів до забезпечення схоронності слідів події не прийняла, а зникла з місця пригоди, чим залишила без допомоги потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебувала у небезпечному для житті положенні, і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпомічного стану, хоча повинна надати їй допомогу, при тому, що сама поставив потерпілу в небезпечний для життя стан.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_8 спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: відкритий перелом обох щиколоток та переднього краю великогомілкової кістки правої гомілки, садна лівого передпліччя, області лівого колінного суглобу та правої гомілки.

Дії обвинуваченої ОСОБА_10 кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.135 КК України за ознаками: завідоме залишення без допомогипотерпілої ОСОБА_8 , яка перебувала в небезпечному для життя стані, і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан.

Захисник ОСОБА_7 діючий в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності передбачені п.2 ч.1 ст. 49 КК України, з підстав викладених в письмовому клопотанні.

Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала клопотання свого захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки дійсно закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності передбачений ч. 1 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, та наявні докази того, що ОСОБА_10 не ухилялася від суду та слідства.

Обвинуваченій ОСОБА_10 судом було роз`яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі, на підставі ст. 49 КК України, є нереабілітуючою підставою, між тим, обвинувачена ОСОБА_10 підтримав клопотання заявлене захисником та просила його задовольнити.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та додатки до нього, суд прийшов до наступного.

Згідно доп.1ч.2ст.284КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, злочини передбачені ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, згідно ст. 12 КК України є не тяжкими злочинами.

Згідност. 44 КК Україниособа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Відповідно до п.2 ч.1ст.49ККУкраїни, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

З наданої до суду довідки Серія ІІА №2544494 з Міністерства внутрішніх справ України, вбачається, щодо ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Враховуючі зазначене, судом встановлено, що ОСОБА_10 не ухилялася від кримінальної відповідальності, та не вчиняла будь-якого іншого злочину, зазначені твердження не спростовані учасниками судового провадження належними доказами, що дає суду підстави дійти висновку, що строки давності не переривалися.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбаченихст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченої, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Так, суд перевіривши законність заявленого клопотання захисника ОСОБА_7 підтриманого обвинуваченою ОСОБА_10 з огляду на те, що злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_10 , вчинено 11.07.2018року, отже, після вчинення зазначених злочинів до дати вирішення питання про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності минуло три роки, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження № 12018160480002600 від 12.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_10 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.286,ч.1ст.135КК України, підлягає закриттю.

Відповідно до ч.5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси (Одеської місцевої прокуратури № 1) пред`явлено цивільний позов про відшкодування збитків понесених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 в розмірі 7932,80 гривень.

Крім того, в ході судового розгляду, цивільний позивач ОСОБА_8 пред`явлено цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок кримінального правопорушення в загальному розмірі 658 280 гривень 45 гривень.

Відповідно до п. 7 Постанови пленуму ВСУ від 31.03.1989 №3 «Про практик застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається, а має бути залишений без розгляду. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Враховуючі зазначене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави та територіальної громади в особі КУ «Міська клінічна лікарня №11» та позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_10 матеріальної та моральної шкоди, можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття провадження на підставах, зазначених у п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З урахуванням того, що провадження щодо ОСОБА_10 закрито з нереабілітуючих підстав, потерпіла має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи,що процесуальнівитрати стягуютьсяз обвинуваченогоу разіухвалення обвинувальноговироку (ст.124КПК України),а томувитрати назалучення експертав загальнійсумі 8812 грн.00коп.віднести нарахунок держави.

Керуючись ст.44,49КК України,ст.ст.128,284,250,369-372,395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_7 підтримане ОСОБА_10 прозвільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження за № 12018160480002600 від 12.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_10 ,обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.286,ч.1ст.135КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018160480002600 від 12.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_10 ,обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України, закрити.

Залишити без розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_10 матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 658 280 гривень 45 гривень.

Залишити без розгляду цивільний позов прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси (Одеської місцевої прокуратури № 1) про відшкодування збитків понесених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 в розмірі 7932,80 гривень.

Процесуальні витрати за залучення експертів Одеського НДЕКЦ МВС України, Одеського НДІ судових експертиз МЮ України в загальній сумі 8812 грн. 00 коп. - віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 13.07.2018 року на автомобіль марки «Мercedes-Benz 350» р/н НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .

Речовий доказ: автомобіль марки «Мercedes-Benz 350» р/н НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 повернути за належністю власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1