ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року

м. Київ

справа №489/6043/16-а

адміністративне провадження № К/9901/47178/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року (колегія суддів у складі: Крусяна А.В., Вербицької Н.В., Джабурія О.В.) у справі за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

06.12.2016 Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови №121/1014-8036-16 від 15.11.2016 про накладення штрафу в сумі 130500грн. за скоєння правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В обґрунтування позовних вимог вказував, що спірне рішення відповідача винесено з порушенням законодавства, так як виконаний ним тип робіт не потребує подання декларацій про початок та про завершення будівельних робіт.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Від відповідача відзив не надходив.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як установлено судом апеляційної інстанції, відповідачем проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва «Капітальний ремонт теплового вводу в житловому будинку по пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 79б в м. Миколаєві». За результатами перевірки складений акт від 01.11.2016.

На момент перевірки будівельні роботи на об`єкті «Капітальний ремонт теплового вводу в житловому будинку по пр. Героїв Сталінграду (Героїв України), 79б в м.Миколаєві» завершені, а саме виконано: демонтаж трубопроводів опалення із сталевих електрозварних труб діаметром 50мм довжиною 2м; ґрунтування трубопроводів за два рази ґрунтовкою ГФ-021 площею 0,68кв.м.; ізоляція трубопроводів діаметром 50мм площею 2кв.м.; монтаж розрахункового блоку - 1шт.; приварка муфт під термодатчики - 2шт.; монтаж датчику температури - 2шт.; приварка відповідних фланців для витратомірів - 4шт; монтаж витратомірів 50мм - 2шт; приварка різьблення під манометри та муфт під термометри - 6 шт.; пусконалагоджувальні роботи прибору електронного реєструючого - 1шт.; пусконалагоджувальні роботи системи вимірювання витрат (витратомір) - 2 параметри; пусконалагоджувальні роботи вимірювальні перетворювачі з природним вихідним сигналом (термоперетворювач опору) - 2шт.

Будівельні роботи виконані в грудні 2015, що підтверджується календарним планом з капітального ремонту теплового вводу та актом прийому будівельних робіт за грудень 2015 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: виконання будівельних робіт без подачі та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту ІІІ категорії складності.

01.11.2016 відповідачем винесено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №157.

В подальшому, 15.11.2016 винесено постанову №121/1014-8036-16 від 15.11.2016. про скоєння позивачем правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штрафу у сумі 130500грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при виконанні робіт «Капітальний ремонт теплового вводу в житловому будинку по пр. Героїв Сталінграду (Героїв України), 79б в м. Миколаєві» був відсутній об`єкт будівництва, а самі по собі роботи не відносяться до будівельних.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради є суб`єктом містобудування та набуває право на виконання будівельних робіт на об`єкті у відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

За змістом частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

За приписами пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

В свою чергу, за змістом пункту 7 Порядку № 553, Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктами 16-18 указаного Порядку закріплено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так, відповідачем проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва «Капітальний ремонт теплового вводу в житловому будинку по пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 79б в м. Миколаєві», за результатами якої виявлено виконання будівельних робіт без подачі та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту ІІІ категорії складності.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що будівельні роботи виконані в грудні 2015, що підтверджується календарним планом з капітального ремонту теплового вводу та актом прийому будівельних робіт за грудень 2015 року.

Положеннями статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Отже, відсутність відповідної реєстрації повідомлення або декларації про початок виконання будівельних робіт та зафіксований факт проведення робіт з капітального ремонту без подання позивачем декларації про початок будівельних робіт, є порушенням вимог статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, пунктом 3.7 ДБН А 2.2.-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» закріплено, що капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеного в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій територій.

Отже, твердження скаржника про те, що ним будівельні роботи не проводились повністю спростовуються календарним планом з капітального ремонту теплового вводу та актом прийому будівельних робіт за грудень 2015 року.

Крім того, Верховний Суд також звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи містяться витяг з реєстру вхідної кореспонденції Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, згідно якого департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради з вересня 2016 року по березень 2017 року були подані в аналогічних випадках при капітальному ремонті теплових мереж житлових будинків декларації про початок виконання будівельних робіт та були отримані декларації про готовність до експлуатації об`єктів, які належать до І-ІІІ категорії складності.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Не дають підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л.В. Тацій