ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

10.09.2021Справа № 910/10604/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36019, м. Полтава, вул. Колективна, 10)

до Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8)

про стягнення 25 795,90 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення 25 795,90 грн.- суми невиконаного зобов`язання перед ТОВ "Маркс.Капітал", з яких 3 527,04грн.-3% річних за користування чужими коштами, 22 268,86грн.- розмір інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №5/30-09/2015 від 30.11.2015 та з огляду на положення підпункту п.41.1. ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у позивача виникло право звернення до Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення заборгованості за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі 68 367,63 грн, з яких: 42 571,73 грн - розмір завданого збитку, 3 527,04грн.- 3 % річних, 22 268,86грн. - інфляційних втрат. Оскільки відповідачем було частково виконано зобов`язання перед позивачем на суму 42 571,73 грн, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 25 795,90 грн., з яких: 3 527,04грн - 3 % річних, 22 268,86грн - інфляційні втрати.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.07.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10604/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

03.08.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачу на підставі заяви від 19.08.2019 та наданих документів було відшкодовано шкоду в повному обсязі. За доводами відповідача, нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних згідно із ч.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є повністю погашеними; МТСБУ не є правонаступником ПрАТ "СК "УКРАЇНА", а тому на відповідача не може бути покладено зобов`язань ПрАТ "СК "УКРАЇНА"; відповідач не порушував строків виплати страхового відшкодування перед позивачем.

Також відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до заявлених позивачем вимог.

09.08.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач стверджує, що МТСБУ набуває зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не лише в розмірі заподіяної шкоди, але й з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат. Також позивачем наведено пояснення щодо нарахувань 3% річних та інфляційних втрат.

09.08.2021 через канцелярію суду від позивача також надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.

25.08.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач зазначає, що з дати настання страхового випадку починається загальний строк позовної давності, який з урахуванням зупинення на підставі п.2 ч.1 ст.263 ЦК України, закінчився 12.12.2017, а спеціальний строк позовної давності закінчився 12.12.2016.

25.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Так, у заявленому клопотанні відповідач просить суд зупинити провадження у справі №910/10604/21 до закінчення касаційного перегляду справи №910/14293/19.

В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що оскільки судами першої та апеляційної інстанції після нового перегляду не було враховано вказівок Верховного Суду у постанові від 20.07.2020 у справі №910/14293/19, а також внаслідок наявності підстав для відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №910/14293/19 МТСБУ посилається на необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення касаційного перегляду рішень у подібній справі №910/14293/19 на підставі пункту 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів пункту 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно із відомостями у Єдиному державному реєстрі судових рішень наразі справа №910/14293/19 знаходиться на розгляді Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, а тому посилання відповідача на наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованим.

Розглянувши клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі, суд встановив наступне.

Як встановлено судом в провадженні Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду перебуває справа №910/14293/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 15 927,94грн. , з яких 1 619,16грн. 3% річних та 8949,76грн. інфляційних втрат.

Отже, за висновком суду в провадженні Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду знаходиться подібна судова справа №910/14293/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 15 927,94грн., з яких 1 619,16грн. 3% річних та 8 949,76грн. інфляційних втрат, та й яка розглядається в Господарському суді міста Києва в даному позовному провадженні №910/10604/21.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи подання позовної заяви Позивач зазначив, що на МТСБУ покладено обов`язок на підставі п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України № 1961-IV та посилається на висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 року по справі № 910/14293/19, в якому було зазначено:

«...8.6 За змістом викладених норм, що регулюють правила переходу від ліквідованого страховика до МТСБУ обов`язків за договором страхування, МТСБУ виконує обов`язки цього страховика відповідно до умов договору страхування в повному обсязі.

При цьому преамбула статті 41 Закону - щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених цим Законом не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1. цієї статті та із положеннями пункту 20.3 статті 20 Закону, пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми, зокрема, не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки спірні відносини виникли з договірних відносин, і Позивач продовжує реалізовувати їх в межах договірних зобов`язань, має місце винятково договірний характер обов`язку чи то страховика, чи то МТСБУ щодо відшкодування шкоди потерпілому, у зв`язку з чим неправильним є застосування судами першої та апеляційної інстанції норми статті 1166 ЦК України, яка регулює позадоговірну (деліктну) відповідальність за завдану майнову шкоду.

В спірних правовідносинах акцент потрібно ставити не на відшкодуванні шкоди, яка відшкодовується МТСБУ у випадках, передбачених статтею 41 Закону, а саме не переході до МТСБУ обов`язків за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності тих страховиків, які ліквідовані, що передбачено положеннями пункту 20.3 статті 20 та статтею 41 Закону.

Отже МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону) суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону) є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

Правильність цієї позиції узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог Позивача до ПАТ "СК "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу № 1/24-06/2015 від 24.06.2015 - щодо права Позивача (фактора та кредитора за Договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотки, неустойки у повному обсязі (пункт 3.1.).

Дійшовши цього висновку, для вирішення спору про покладення на МТСБУ (відповідно до пункту 20.3 статті 20 та підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону) обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих в силу закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення.

8.7 Однак суди наведеного не врахували, неправильно застосувавши до спірних правовідносин норми пункту 20.3 статті 20 та підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункти 5.1.-5.4.) та відхиляє протилежні аргументи Відповідача (пункти 6.1.).

Суд виходить з того, що обставини правильності розрахунків спірних сум 3 % річних, інфляційних втрат та пені, які були визнані як кредиторські вимоги у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна", встановлені згідно з ухвалою від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 (пункт 3.2.)» .

Разом з тим, не погоджуючись з прийнятими рішенням після перегляду справи № 910/14293/19 судами першої та апеляційної інстанції МТСБУ було подано касаційну скаргу та 10.06.2021 року було відкрито касаційне провадження та Верховним Судом зазначено, зокрема,

«...У касаційній скарзі на виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України в якості підстав касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 року та рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Судами попередніх інстанцій в порушення cт.316 ГПК України не враховано вказівки Верховного Суду викладені в постанові від 20.07.2020 року та належним чином не досліджено обставини з якого строку починається обрахування строку позовної давності після переривання цього строку ухвалою про відкриття провадження справи про банкрутство ПАТ "Страхова компанія "Україна". Судами попередніх інстанцій не було застосовано положення частини 3 cт. 263 ЦК України.

В обґрунтування необхідності відступити від висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 20.07.2020 року у справі №910/14293/19 скаржник зазначає, що він є таким що суперечить загальним нормам ЦК України, Закону України №1961- IV та не відповідає "Духу Закону", оскільки покладає додатковий обов`язок на всіх учасників ринку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та порушує принцип індивідуальної (особистої) відповідальності страховика, що порушив зобов`язання»

Таким чином, оскільки Судами першої та апеляційної інстанції після нового перегляду не було враховано вказівок Верховного Суду у Постанові від 20.07.2020 року у справі № 910/14293/19, а також внаслідок наявності підстав для відступу від правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 20.07.2020 року у справі 910/14293/19, суд погоджується з доводами Моторного (транспортного) страхового бюро України (Відповідача) та вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення касаційного перегляду рішень у подібній справі 910/14293/19.

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України (Відповідача) на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 року у справі №910/14293/19 та ухвалено здійснювати перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Станом на 10.09.2021 касаційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України від 07.05.2021 не розглянута Верховним Судом у складі суддів Касаційного господарського суду.

Згідно із п.7) ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Стаття 229 ГПК України передбачає, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленого пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення зазначеної статті повністю узгоджуються з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно з ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30 від 27 вересня 2001 року).

Зважаючи на те, що справи № 910/10604/21 та №910/14293/19 є подібними, оскільки предмет та обгрунтування позовних вимог повністю співпадають, а перегляд судового рішення та постанови знаходяться на стадії судового розгляду судової палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, є підстави для зупинення розгляду справи №910/10604/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку господарської справи № 910/14293/19.

Таким чином, з метою прийняття законного і обгрунтованого рішення у справі, суд вказує, що клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у звязку з чим, суд зупиняє розгляд справи № 910/10604/21 до закінчення перегляду відповідною палатою Верховного Суду господарської справи № 910/14293/19 у побідних правовідносинах.

Враховуючи все вищевикладене, у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд задовольняє клопотання позивача та зупиняє провадження у даній справі до закінчення перегляду судовою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі №910/14293/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 15 927,94грн.

Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Моторного (транспортного) страхового бюро України про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі №910/10604/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до "Моторного (транспортного) страхового бюро України" про стягнення 25 795,90 грн. до закінчення перегляду судовою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі №910/14293/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 15 927,94грн.

Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/10604/21.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 10.09.2021.

Суддя І.І. Борисенко