Справа №621/2168/21

Пр. №1-кп/621/206/21

Ухвала

Іменем України

15 вересня 2021 року. м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021221260000147 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петрівка Шевченківського району Харківської області, є громадянином України, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживав в АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1.вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 31.03.2011 за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 4 роки; звільнений від покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України на строк 3 роки;

2.вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 03.10.2011 за частиною 3 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

у кримінальних правопорушеннях, передбачених частинами 2, 3 статті 15, частини 2 статті 289, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту № 12021221260000147 від 22.07.2021 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2, 3 статті 15, частини 2 статті 289, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, тобто у закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом; незакінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

У судове засідання не з`явилися потерпілі.

Прокурор ОСОБА_3 , заявила мотивоване клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , крім того просила відкласти засідання у зв`язку з неявкою потерпілих та відсутності відомостей про їх належне повідомлення.

На обґрунтування клопотання зазначено, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме останній може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не заперечував проти розгляду справи за відсутності потерпілих, щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу просив вирішити його на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_5 , підтримав позицію підзахисного ОСОБА_4 .

Вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, суд дійшов наступного:

Щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставахта в порядку, передбачених цим Кодексом.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12021221260000147ухвалою слідчого судді від 23 червня 2021 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» на строк до 21 серпня 2021 року, який в подальшому продовжено ухвалою суду до 20.09.2021.

Враховуючи, що в межах строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 судове провадження не буде завершене, суду належить розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу

Під час судового засідання сторонами не надано будь-яких доказів того, що зменшилися ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, або змінилися обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, які існували під час застосування та продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 .

Під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Харківській слідчий ізолятор" суддею було враховано ризики: переховування обвинуваченого від суду; незаконного впливу на свідків та потерпілих; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, вказує на наявність ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, на цей час судом не допитані потерпілі та свідки, що, підтверджує існування ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, дійшов до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 , на свободу.

Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися потерпілі, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання та призначити дату нового засідання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 148, 150-153, 177, 181, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.

2.Продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" на строк до 13 листопада 2021, включно.

3.Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: