Справа №173/858/21

Провадження №2/173/583/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої: - судді Петрюк Т.М.

При секретарі Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.2021року досуду звернувсяпозивач АТКБ «Приватбанк» з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

14.07.2021 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 10.09.2021 року.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 14.03.2007 року, яка виникла станом на 21.03.2021 року в загальній сумі 26761.62 грн., яка складається з наступного:

- 21571.80 грн., заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.

- 0.00 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 21571.80 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 0.00 грн.,. заборгованість за нарахованими відсотками;

- 5189.82 грн. заборгованість за простроченими відсотками;

- 0.00 грн., заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст.. 625;

- 0.00 грн.,. нарахована пеня;

- 0.00 грн.., нарахована комісія.

А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг в зв`язку з чим написала заяву № б/н від 14.03.2007 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

Відповідач ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли на час підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяві, де є певні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповіднодо виявленогобажаннявідповідачу було відкрито кредитнийрахуноктавстановлено початковийкредитнийліміт урозмірі,що зазначенийв довідці прозміну умов кредитування таобслуговуваннякартрахунку.В подальшому кредитний ліміт було зменшено.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі якого відповідач при укладанні договору дав згоду, щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язувалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Заборгованість відповідача за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14.03.2007 року станом на 21.03.2021 року складає 26761.62 грн., яка складається з наступного:

- 21571.80 грн., заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.

- 0.00 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 21571.80 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 0.00 грн.,. заборгованість за нарахованими відсотками;

- 5189.82 грн. заборгованість за простроченими відсотками;

- 0.00 грн., заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст.. 625;

- 0.00 грн.,. нарахована пеня;

- 0.00 грн.., нарахована комісія.

Вказану суму заборгованості відповідач не сплачує в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавшизміст позовнихвимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.05.2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінило свою назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», при цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства, з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. що містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних із зміною назви. Тому в подальшому назва позивача вказується АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписала заяву № б/н від 14.03.2007 року, що підтверджується копією заяви.

Проте доматеріалів справидодана заяване ОСОБА_1 ,а ОСОБА_2 , яказвернулася добанку з метою отримання банківських послуг, датована 14.03.2007 року.

Таким чином судом встановлено, що позивачем не надано будь-яких доказів звернення відповідача до банку з метою отримання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України - Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України - Відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідност. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1ст. 81 ЦПК України - Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відповідно до ст.ст. 77-78 ЦПК України - суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже зазначалось вище, позивач в поданій позовній заяві не навів обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення заборгованості та не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладання кредитного договору між ним та відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач вказує, що при укладенні кредитного договору була дотримана письмова форма його укладення. Проте це твердження не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується заявою відповідача про прийняття умов кредитного договору, тобто даний доказ є неналежним до заявлених позовних вимог.

За даних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору з відповідачем.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України,згідно якоїсудовий збірпокладається насторони пропорційно розмірузадоволених позовних вимог.Таким чином ухвалюючирішення про відмову узадоволенні позовних вимог, судприходить до висновку,що понесені позивачем судові витрати посплаті судовогозбору з відповідачане стягуютьсята покладаються напозивача.

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570 р/р НОМЕР_1 , МФО 305299) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14 березня 2007 року, яка виникла станом на 21 березня 2021 року в загальній сумі 26761.62 грн., яка складається з наступного:

- 21571.80 грн., заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.

- 0.00 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 21571.80 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 0.00 грн.,. заборгованість за нарахованими відсотками;

- 5189.82 грн. заборгованість за простроченими відсотками;

- 0.00 грн., заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст.. 625;

- 0.00 грн.,. нарахована пеня;

- 0.00 грн.., нарахована комісія,

- відмовити в повному обсязі.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. покласти на позивача акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10 вересня 2021 року.

Суддя Петрюк Т.М

Рішення направлене до ЄДРСР: 15.09.2021 року

Дата набрання законної сили: 12.10.2021 року