Справа № 571/662/17

Провадження №1-кп/571/2/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року смт.Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42017180000000043 від 13.03.2017 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого,

у вчиненнізлочину,передбаченого ч.3ст.368КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області), згідно наказу начальника ГУНП в Рівненській області №261о/с від 25.10.2016, маючи спеціальне звання - капітан поліції, будучи службовою особою, що згідно вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» постійно здійснює функції представника центрального органу виконавчої влади і є службовою особою, яка займає відповідальне становище, відповідно до примітки 2 до ст.368 КК України, а також згідно вимог п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в порушення вимог ч.1 ст.8, пп.1, 2, 3 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», поєднуючи із вимаганням, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 300 (триста) доларів США за вчинення дій з використанням наданої йому влади, при наступних фактичних обставинах.

02.10.2016 ОСОБА_3 , як слідчим слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, у складі слідчо-оперативної групи зазначеного підрозділу поліції, здійснено виїзд на місце події за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце поблизу будинку №30 у с.Залав`я Рокитнівського району Рівненської області за участю мотоциклу марки «Bird» червоного кольору, без реєстраційного номерного знаку, під керуванням ОСОБА_8 , 1999 р.н., жителя АДРЕСА_2 , та автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», 2010 року випуску, із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , 2001 р.н., жителя АДРЕСА_3 . За результатами проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 зазначені транспортні засоби вилучено та направлено на майданчик тимчасового утримання Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області.

Цього ж дня, тобто 02.10.2016, за вказаним фактом, ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12016180190000475 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Відповідно до доручення начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 , 02.10.2016 проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 ..

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 03.10.2016 ОСОБА_3 винесено постанову про визнання автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», 2010 року випуску із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та передачу його на відповідальне зберігання особі, відповідальній за кімнату зберігання речових доказів Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області. Зазначену постанову ОСОБА_3 направлено для виконання начальнику Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області супровідним листом за вих. №8888/207/02-2016 від 03.10.2016.

У подальшому, фактичну передачу даного автомобіля на зберігання поліцейському з обліку та збереження речових доказів і озброєння Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 оформлено 13.10.2016 квитанцією про отримання останнім на зберігання від ОСОБА_3 речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження.

23.01.2017 ОСОБА_7 на адресу начальника Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області подано письмове клопотання про повернення йому на відповідальне зберігання автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», 2010 року випуску із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , розгляд якого доручено ОСОБА_3 . За результатами розгляду вказаного клопотання ОСОБА_3 31.01.2017 винесено постанову про повну відмову в його задоволенні.

Крім того, 08.02.2017 піклувальником ОСОБА_7 - ОСОБА_11 на адресу начальника Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області подано письмове клопотання про повернення йому на відповідальне зберігання автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», 2010 року випуску із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , розгляд якого доручено ОСОБА_3 . За результатами розгляду вказаного клопотання ОСОБА_3 10.02.2017 винесено постанову про повну відмову в його задоволенні.

Приблизно в кінці лютого 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , опосередковано через невстановлену досудовим розслідуванням особу, повідомив ОСОБА_7 , що процесуальне рішення про передачу йому на відповідальне зберігання автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», 2010 року випуску із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 буде прийнято ним, тобто ОСОБА_3 , лише у разі передачі йому, тобто ОСОБА_3 , неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 300 (триста) доларів США.

При особистомузверненні 06.03.2017 ОСОБА_7 до ОСОБА_3 із питаннямповернення йомуна відповідальнезберігання даногоавтомобіля, ОСОБА_3 ,перебуваючи навнутрішньому подвір`їРокитнівського ВПСарненського ВПГУНП вРівненській областіза адресою:смт.РокитнеРівненської області,вул.Незалежності,30, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, висловив для ОСОБА_7 протиправну вимогу про необхідність передачі йому особисто неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 300 доларів США за прийняття ним, тобто ОСОБА_3 , процесуального рішення про передачу зазначеного вище автомобіля на відповідальне зберігання ОСОБА_7 ..

Будучи поставленим в умови, за яких він вимушений передати неправомірну вигоду, з метою запобігання настання для себе шкідливих наслідків та відновлення права володіння автомобілем, ОСОБА_7 погодився на дану протиправну вимогу.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, згідно наказу начальника ГУ НП в Рівненській області №261о/с від 25.10.2016, маючи спеціальне звання - капітан поліції, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і яка згідно вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» постійно здійснює функції представника центрального органу виконавчої влади, являючись працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 16.03.2017, близько 14.10 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті №13 в адміністративному приміщенні Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою: смт.Рокитне Рівненської області вул.Незалежності,30, поєднуючи із вимаганням, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 300 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 16.03.2017 становить 8064,23 грн.), за вчинення дій з використанням наданої йому влади, а саме - за прийняття процесуального рішення про зміну місця зберігання речового доказу у кримінальному провадженні №12016180190000475, що перебуває у провадженні ОСОБА_3 - автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», 2010 року випуску із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 (належного покійному батьку ОСОБА_7 - ОСОБА_12 ), із території Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області на територію приватного господарства ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_3 .

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину увчиненні інкримінованогойому злочинуне визнав та дав показання, що з 2015 по 2017 рік перебував на посаді слідчого Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, у березні 2017 року обіймав посаду заступника начальника слідчого відділення. В кінці 2016 року, точної дати не пам`ятає, у складі слідчо-оперативної групи виїхав на дорожньо-транспортну пригоду (далі ДТП), яка мала місце в с.Залав`я Рокитнівського району, провів огляд місця події. В ході огляду вилучив автомобіль, яким керував ОСОБА_7 . Автомобіль був поміщений на майданчик райвідділу поліції. Потім, на початку 2017 року почали надходити клопотання ОСОБА_7 та його опікуна про повернення автомобіля. Клопотань було декілька усні і письмові. Ним було відмовлено у поверненні автомобіля, так як не було проведено судової експертизи. 16.03.2017 черговий по райвідділу доповів, що прийшов ОСОБА_7 .. Коли ОСОБА_7 зайшов до його службового кабінету, він повідомив останньому, що експертиза проведена, після чого зателефонував начальнику відділення поліції Євтушику та начальнику СВ ОСОБА_13 , почав диктувати ОСОБА_7 заяву та розписку про повернення автомобіля. В цей час у кабінет увірвалися два співробітники СБУ, один - ВВБ, його положили на принтер, голову повернули до вікна, один з них вивів ОСОБА_14 . Потім хтось зайшов до кабінету та положив гроші, після чого працівники СБУ вийшли, а до кабінету зайшов слідчий ОСОБА_15 та запитав, що це за гроші, на що він відповів, що гроші положили їхні співробітники. Попросив зателефонувати адвокату, але йому відмовили та розпочали слідчу дію - обшук. Він надавав речові докази, вивертав кишені, просив оглянути руки. Коли підійшов адвокат ОСОБА_16 , вже тривало упаковування речових доказів. Він попросив поспілкуватися з адвокатом ОСОБА_16 , але йому відмовили. По закінченню обшуку опечатали кабінет, попрямували до прокуратури Рівненської області до кабінету слідчого ОСОБА_15 , де на комп`ютері продемонстрували відео, ознайомили з протоколом обшуку. Пам`ятку про процесуальні права не вручили, права роз`яснили пізніше. Адвоката при цьому не було.

Зазначив, що станом на березень 2017 року він користувався мобільним телефоном з абонентським номером НОМЕР_2 . ОСОБА_7 знає з жовтня 2016 року, його опікуна ОСОБА_11 з лютого 2017 року. ОСОБА_7 один раз звертався письмово, другий усно, через чергового, це було 16.03.2017. Опікун ОСОБА_7 - ОСОБА_11 звертався усно, на що було відмовлено письмово. У лютому 2017 року розмов щодо грошових коштів не було, ОСОБА_7 йому не телефонував ані на власний телефон, ані на будь-який інший. У службовому кабінеті ОСОБА_7 не обшукував, провів поверхневу перевірку, так як напередодні з опікуном був словесний конфлікт. Грошових коштів в сумі 300 доларів США ОСОБА_7 йому не пропонував. До приходу працівників СБУ та прокуратури грошей на стулі не було, так як диктуючи ОСОБА_7 заяву та розписку про повернення автомобіля він ходив по кабінету і на стулі нічого не бачив.

Вважає, що у період часу з 13.03.2017 по 16.03.2017 досудове розслідування проводилося не уповноваженим слідчим, оскільки постанова про створення слідчої групи винесена тільки 16.03.2017. Відповідно до ст.87 КПК України та правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 06.07.2021 по справі №724/86/20, повинні бути визнані недопустимими докази отримані у цей період. Крім того, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 25.09.2001 у справі «P.G. та J.H. проти Сполученого Королівства» №44787/98, є недопустимим доказом висновок експертизи відеозвукозапису від 20.04.2017 (т.3 а.с.61-68), оскільки зразки його голосу відібрані без постанови прокурора, що є порушенням процесуального порядку. Просив його виправдати.

В судовому засіданні були допитані свідки обвинувачення, які на думку сторони обвинувачення, підтверджують винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що він є опікуном неповнолітнього ОСОБА_7 , батько якого ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У жовтні 2017 року мала місце ДТП з участю автомобіля Део-Ланос, автомобіль належав покійному брату. На момент ДТП автомобіль перебував у володінні його підопічного ОСОБА_7 , за кермом автомобіля був ОСОБА_17 . На місце ДТП приїхав слідчий ОСОБА_3 .. Після огляду місця події автомобіль забрали до Рокитнівського відділення поліції на штрафмайданчик. Племінник ходив до слідчого Смика та просив повернути автомобіль, але йому відмовили. Він також ходив до слідчого та просив повернути автомобіль, але йому також відмовили. У лютому 2017 року від імені племінника він написав заяву про повернення автомобіля, через тиждень таку ж заяву написав від свого імені. Потім племінник повідомив, що слідчий ОСОБА_18 викликає до себе і що треба 300 доларів США, він запевнив його, що гроші знайде. Особисто йому слідчий ОСОБА_18 не говорив, що треба передати 300 доларів США, по телефону зі слідчим не говорив. Він пішов до слідчого поговорити і зрозумів, що автомобіль не віддадуть. Знайомі порадили звернутися в СБУ. В СБУ ходили вдвох з племінником, заяву писав особисто. Гроші позичив у ОСОБА_19 на невизначений термін за три дні до вказаної події.

Свідок ОСОБА_7 , в присутності психолога ОСОБА_20 , дав показання, що автомобіль Део-Ланос зареєстрований на батька ОСОБА_12 .. Він посвідчення водія не має. Осінню 2016 року була ДТП з його участю, автомобіль забрали у райвідділ поліції. Він з дядьком писали заяви про повернення автомобіля, але слідчий відмовив. Потім дядько ходив до слідчого, але йому слідчий також відмовив. ОСОБА_21 порадив заплатити слідчому. Через знайомих слідчий ОСОБА_18 сказав приїхати до нього 6 березня. Спочатку до нього пішов дядько, потім він. Після цього дядько сказав, що знайомі говорили зі слідчим, що треба 300 доларів США. Йому особисто слідчий ОСОБА_18 не говорив, що треба гроші. В той день його завезли в м.Сарни, прикріпили камеру, 300 доларів США дали працівники СБУ, в його присутності гроші оприскали якоюсь речовиною, дали гаманець та пояснили, що після того, як віддасть гроші, має сказати таємне слово. Його відвезли в ОСОБА_22 , він пішов до слідчого, той наказав показати кишені. Потім він показав гаманець. Смик пальцем вказав на стіл, після чого він положив гроші на стіл. Слідчий запропонував сісти за стіл, почав диктувати заяву та розписку, але він її не дописав так як в кабінет зайшли працівники СБУ. ОСОБА_18 відхилився в сторону, його взяли за руки, а йому наказали вийти. На запитання захисника зазначив, що в Сарнах всього було 3-4 працівники СБУ, роз`яснили йому права, дали апаратуру. Апаратуру він не включав та не виключав. Він повинен був сказати таємне слово «машина лучша ніж мотоцикл», але відразу таємного слова не говорив, чекав підходящий момент. Дядько ОСОБА_11 грошей для нього не передавав.

Свідок ОСОБА_23 дав показання, що 2 жовтня 2016 року була ДТП, за кермом автомобіля був ОСОБА_24 , зіштовхнулися з мотоциклом. На місце події приїхали працівники поліції, був слідчий Смик. Автомобіль забрали в райвідділ поліції. Колишній працівник поліції ОСОБА_25 порадив «порішати» зі слідчим. ОСОБА_24 домовлявся з ним сам, при розмові він говорив, що після експертизи автомобіль повернуть.

Свідок ОСОБА_26 дав показання, що виконує обов`язки начальника Рокитнівського відділення поліції. У березні 2017 року до нього зателефонував слідчий ОСОБА_18 та повідомив, що потрібно поставити резолюцію на постанові про повернення транспортного засобу, що він і зробив. Через кілька хвилин у приміщення райвідділу поліції зайшли працівники СБУ, прокуратури, його повідомили, що затримали слідчого Смика за отримання хабара. Чи надходили заяви ОСОБА_7 сказати не може, що транспортний засіб має бути повернутий за винагороду, нічого не відомо. Повідомив, що зазвичай, речові докази повертаються на підставі ухвали суду, або постанови слідчого. Відповідальним за речові докази є поліцейський ОСОБА_10 .. Слідчого ОСОБА_3 знає з липня 2016 року, жодних скарг на його не надходило.

Свідок ОСОБА_27 суду дав показання, що працює слідчим СВ Рокитнівського ВП. На початку березня 2017 року прийшов з обідньої перерви, в цей час в приміщення райвідділу поліції зайшли працівники СБУ та прокуратури. ОСОБА_3 на той час виконував обов`язки начальника слідчого відділення. Постанову про повернення майна у кримінальному провадженні №12016180190000475 особисто не приймав.

Свідок ОСОБА_28 дав показання, що працює начальником СКР Рокитнівського ВП. В той день, точної дати не пам`ятає, перебував на чергуванні. Помічник чергового повідомив, що в приміщенні райвідділу інші спецслужби, спустився вниз, але йому повідомили, щоб не заважав. Працівники СБУ зайшли в кабінет слідчого Смика. Вказав, що в райвідділі поліції є книга речових доказів до якої прикріплюються документи, на підставі яких повертаються речові докази і особа, якій повертається автомобіль, розписується у журналі. Йому не було відомо, що буде повертатись автомобіль.

Свідок ОСОБА_29 суду дала показання, що працює на посаді прокурора Рокитнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури. У кримінальному провадженні №12016180190000475 вона здійснювала процесуальне керівництво, з січня 2017 року перебуває у декретній відпустці. Зазначила, що станом на листопад 2016 року у кримінальному провадженні №12016180190000475 тривало досудове слідство. При яких обставинах ОСОБА_3 отримав неправомірну вигоду їй не відомо. Чи надходили звернення від ОСОБА_7 та ОСОБА_11 сказати не може, особисто не розглядала. Чи вилучались у вказаному кримінальному провадженні транспортні засоби та чи вирішувалося питання їх повернення їй не відомо.

Свідок ОСОБА_10 дав показання, що працює в Рокитнівському ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області на посаді поліцейського з обліку та збереження речових доказів і зброї. Транспортні засоби зберігаються на майданчику тимчасового тримання. При постановці транспортного засобу на майданчик надавалась постанова про визнання речовим доказом. Також ведеться запис в журналі, який зареєстрований по канцелярії. Як правило, про повернення транспортних засобів слідчі супровідним листом направляють постанови. Без резолюції керівництва речових доказів він не видає. 16.03.2017 постанови про повернення транспортного засобу від слідчого ОСОБА_30 не надходило, в журналі відмітки він не робив. Щодо повернення автомобіля розмов не було.

Свідок ОСОБА_31 дав показання, що працює на посаді поліцейського Рокитнівського ВП, в той день був на роботі, перебував у складі додаткового наряду. На прохідну чергової частини зайшли працівники СБУ, показали службові посвідчення, він пропустив. В той день ОСОБА_7 приходив у відділення поліції близько 11 години, з приводу чого не повідомляв. У журналі відмітки не робив, так як ОСОБА_3 у відділенні поліції не було і його він повідомив по телефону.

Свідок ОСОБА_9 дала показання, що обіймає посаду начальника СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області. ОСОБА_3 знає з 2012-2013 року. У жовні 2016 року ОСОБА_3 був призначений на посаду заступника начальника СВ Рокитнівського ВП. Відповідно до наказу ГУНП від 06.03.2017 вона була скерувана на навчання до ГУНП. 16.03.2017 близько 14 години стало відомо, що ОСОБА_3 затримали на хабарі. Слідчі повідомили, що був проведений обшук, вилучено 300 доларів США та кримінальне провадження №12016180190000475 за фактом ДТП. Їй було відомо, що вказане кримінальне провадження перебувало у провадженні ОСОБА_3 та те, що транспортні засоби мали бути повернуті. 16.03.2017 до 10 години була розмова, що ОСОБА_3 має йти до процесуального прокурора. Відомо, що від Трохимчука надходило 2-3 клопотання про повернення транспортного засобу, 2 рази відмовляли. До 16.03.2017 ОСОБА_3 звертався за порадою, чи можна повернути автомобіль і як процесуально оформити. Автомобіль зберігався на внутрішньому дворі ВП, так як спеціального майданчика в Рокитнівському відділенні поліції немає. До відома всього особового складу відділення поліції доведено, що все майно повертається з відома керівника ВП, при поверненні транспортних засобів ставилась резолюція керівника. Зазначила, що відомостей про те, що ОСОБА_3 вимагав чи йому пропонували грошову винагороту не надходило.

Свідок ОСОБА_32 дав показання, що точної дати не пам`ятає, у березні 2017 року спільно з колегою був запрошений у відділення СБУ у м.Сарни в якості понятого. Там були троє працівників СБУ, вони вдвох та якийсь хлопець з ОСОБА_22 , який мав передати гроші. Був присутнім, коли працівники СБУ зеленою рідиною помітили 300 доларів США, сфотографували. Хлопцю дали гроші та чохол для ключів, роз`яснили права, склали протокол. Гроші він поклав у внутрішню кишеню куртки. У їхній присутності апаратури для ОСОБА_14 не давали, а на його тіло нічого не влаштовували. Дали лише куртку і чохол для ключів. Який повинен був бути при ньому. У їхній присутності ОСОБА_14 не роз`яснювали , що як включати і виключати. Протокол склали відразу при них. З приміщення ОСОБА_33 відразу поїхали в Рокитне. По дорозі біля ОСОБА_34 хлопця пересадили в інший автомобіль, постійно тримали по телефону зв`язок. В Рокитному того хлопця бачили біля автомобіля, коли давали шапку. У відділенні поліції не бачили. Вони знаходились неподалік відділення поліції в автомобілі, прокурор сказав що треба заходити, що ОСОБА_30 затримали, тоді вони пішли. Коли підійшли до порогу приміщення Рокитнівського відділення поліції , один з працівників СБУ включив камеру. Спочатку в кабінет зайшли працівники СБУ, вони з ОСОБА_35 близько хвилини чекали на сходах. Коли працівники СБУ вийшли з кабінету, сказали зайти їм, прокурор розпочав обшук. Грошові кошти лежали біля стола на стулі, біля них лежала та шапка, яку дали ОСОБА_14 в ОСОБА_22 біля машини. ОСОБА_18 стояв біля вікна, був спокійний, говорив, що не знає про гроші і звідки вони взялися. Просив оглянути руки. Тоді таки оглянули купюри, руки ОСОБА_30 , на руках слідів фарби не було. З кабінету вилувалися речі, документи. Коли вийшли з райвідділу поліції, ОСОБА_14 більше не бачили. Протокол вилучення складали в Рівному. Близько 18 години приїхали в прокуратуру області, там на комп`ютері передивились запис, який розпочався з того моменту, що гроші лежали на стулі. Там же їх допитали, вони підписали протокол. В ОСОБА_36 з ОСОБА_14 не бачились, у нього нічого не вилучали. Більше в прокуратуру області їх не викликали, але через тиждень до них приїхав прокурор перепідписати протокол, сказав що були помилки. Також зазначив, що в Рокитному на ходу підписували ще якийсь протокол. Після того випадку з ОСОБА_14 більше не бачились.

Свідок ОСОБА_37 показав суду, що спільно з ОСОБА_38 був запрошений до відділення СБУ у Сарнах. Там пояснили, що вони будуть понятими при проведенні обшуку. Там же був невідомий хлопець, який казав, що у нього вимагали гроші, ніби за машину. У їх присутності оглянули гроші (300 доларів), дали хлопцю. Потім всі поїхали в ОСОБА_22 до віділення поліції. Вони чекали в машині телефонного дзвінка, а хлопець пішов сам. Через кілька хвилин до одного з працівників СБУ зателефонували, вони пішли до приміщення поліції. В кабінеті був ОСОБА_18 , знаходився за робочим столом. З кабінету вилучили гроші, які виявили на кріслі біля шапки. Гроші освітили, упакували в конверт. Також освітили руки ОСОБА_30 , на них нічого не було. ОСОБА_18 говорив, що гроші не його. Також оглядали і вилучали якісь документи. Один з працівників СБУ знімав все на відео. Після того, як опечатали кабінет, поїхали в Рівне. Там в прокуратурі області всі разом переглянули відеозапис, підписали документи. Зміст документів відповідав дійсності.

На запитання сторони захисту відповів, що в Сарнах хлопцю дали якийсь технічний засіб, він положив його у кишеню, говорили, що це мікрофон. У їхній присутності пояснили, як користуватися цим пристроєм. Той хлопець їхав з ними до Рокитного. Не пам`ятає, чи підписував які документи в Рокитному. Коли вийшли з райвідділу поліції, ОСОБА_14 не бачив. Не пам`ятає, чи проводились ще якісь дії. Через кілька днів в прокуратуру не їздив, документів не підписував.

Свідок ОСОБА_39 дав показання, що обіймає посаду начальника Сарненської місцевої прокуратури. Процесуальне керівництво кримінального провадження №12016180190000475 здійснювалось прокурором Рокитнівського відділу ОСОБА_29 .. Не пам`ятає, чи надходили до Сарненської місцевої прокуратури звернення про повернення транспортного засобу. Про факт отримання та вимагання слідчим ОСОБА_40 грошових коштів у ОСОБА_14 , нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_41 дав показання, що на той час виконував обов`язки начальника Рокитнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури. 16.03.2017 стало відомо, що затриманий слідчий ОСОБА_18 . Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом ДТП здійснювала ОСОБА_29 . В той день ОСОБА_18 йому телефонував та повідомив, що звернувся ОСОБА_14 , щоб повернули автомобіль. Він сказав, що якщо всі слідчі дії проведені, то вирішуй згідно закону.

Свідок ОСОБА_42 дав показання, що станом на 16.03.2017 працював на посаді заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури. Про вказану подію дізнався із засобів масової інформації. В межах наданих повноважень, до 16.03.2017 до нього не надходило звернень по кримінальному провадженню за фактом ДТП, в тому числі і щодо повернення транспортного засобу. ОСОБА_7 не знає.

Свідок ОСОБА_43 дав показання, що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_23 не знає. Він нікуди не телефонував і ні про що не домовлявся. Про ДТП нічого не знає.

Свідок ОСОБА_44 дав показання, що обіймає посаду старшого інспектора Рокитнівського відділення поліції. 16.03.2017 він не чергував, але ОСОБА_7 та його опікуна ОСОБА_11 знає. Незадовго, вказані особи приходили у райвідділ поліції, слідчого Смика в той день не було, тому запропонував ОСОБА_11 зайти до начальника СВ ОСОБА_9 .. Чув, що у провадженні слідчого відділення є кримінальне провадження за фактом ДТП. До нього ніхто не звертався на рахунок повернення транспортного засобу. Зазначив, що всі доставлені транспортні засоби вносяться до книги та поміщаються на територію райвідділу. Повертаються транспортні засоби на підставі постанови слідчого чи суду, за резолюцією начальника. Без відома керівництва транспортні засоби не повертаються.

Свідок ОСОБА_45 дав показання, що працює на посаді прокурора прокуратури Рівненської області. У березні 2017 року за результатами розгляду матеріалів УСБУ до ЄРДР були внесені відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Він був у групі документування. Слідча дія відбувалася у службовому кабінеті начальника слідчого відділення Рокитнівського відділення поліції. Коли він зайшов у кабінет Смика, там знаходилось 1-2 працівники СБУ. Їхня участь була викликана тим, щоб ОСОБА_18 не міг зникнути чи знищити речового доказу грошових коштів, які були предметом неправомірної вигоди. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК України після отримання неправомірної вигоди у розмірі 300 доларів США. Відповідно до ч.5 ст.243 КПК України він зробив телефонний дзвінок до Рівненського регіонального центру безоплатної правової допомоги. Смику був призначений адвокат ОСОБА_16 , який прибув на місце ближче до завершення слідчої дії. На момент прибуття адвоката, ОСОБА_18 не заявляв про необхідність конфіденційного спілкування. Не пам`ятає, чи заявляв ОСОБА_18 клопотання про залучення до слідчої дії якогось конкретного адвоката. Адвокат ОСОБА_16 поставив підписи на бирках на тих речах, які вилучалися у його присутності. Після завершення слідчої дії всі направилися у прокуратуру Рівненської області. Слідча дія фіксувалася на відеозапис. При виконанні ст.290 КПК України, грошові кошти знаходилися в установі банку. До протоколу було складено опис речей і документів, які надавались стороні захисту для ознайомлення. На запитання сторони захисту повідомив, що негласні слідчі дії проводили працівники СБУ. Де взяли гроші на слідчу дію за спливом часу не пам`ятає. У проведенні затримання та обшуку брали участь дві групи: документування та захоплення, обов`язки розподіляв співробітник ОСОБА_46 затримали о 14.14, відразу роз`яснили права. Протокол затримання склали о 18.30 тоді вручили пам`ятку про процесуальні права. Чому при відкритті матеріалів кримінального провадження не надали ухвали, постанови прокурора про проведення НСРД, не знає.

Свідок ОСОБА_47 дав показання, що є співробітником УСБУ в Рівненській області. У березні 2017 року, як учасник, приймав участь у проведенні слідчої дії на території Рокитнівського відділення поліції. Проводився обшук у кабінеті слідчого Смика. Обов`язки слідчого виконував прокурор прокуратури області ОСОБА_15 . Фотовідеофіксацію здійснював інший співробітник УСБУ ОСОБА_48 , також були двоє понятих. Коли надійшла команда на проведення обшуку, вони вирушили до кабінету слідчого. Крім ОСОБА_30 в кабінеті нікого не було. В ході слідчої дії були вилучені 300 доларів США. Недозволених методів чи протиправних дій не бачив. Зміст протоколу відповідає дійсному.

Свідок ОСОБА_49 дав показання, що є співробітником УСБУ в Рівненській області. В межах даного кримінального провадження виконував доручення, а саме складав протоколи НСРД. В протоколі контролю за вчиненням злочину ОСОБА_7 не розписувався, так як протокол є таємним. У протоколах НСРД характеристики технічних засобів також не вказувались, оскільки становлять державну таємницю. Технічні носії інформації (флеш-карта, диск) після проведення НСРД передавалися до відділу оперативного документування для розсекречення та приєднувалися до протоколів як додатки. Згодом, з протоколів НСРД гриф «таємно» було знято. Доручення слідчого ОСОБА_15 направлялося на адресу УСБУ в Рівненській області. Зазначив, що, як правило, начальник підрозділу ставить резолюцію та зазначає виконавця. Доручення могло бути усним, начальник оперативного підрозділу доручає начальнику сектору, який визначає оперативного співробітника для виконання доручення. Упродовж 24 годин протоколи НСРД не надсилалися органу досудового розслідування, оскільки технічно не можливо було видати вказаний матеріал у такі строки. У протоколах НСРД з участю неповнолітнього ОСОБА_7 законний представник не зазначався тому, що, ймовірно, такі дії проводилися без законного представника.

Свідок ОСОБА_50 дав показання, що є співробітником УСБУ в Рівненській області. У березні 2017 року проводили слідчі дії у Рокитнівському відділенні поліції. Були прокурор ОСОБА_15 , співробітник ВБКОЗ УСБУ ОСОБА_51 , двоє понятих, слідчий ОСОБА_18 . Він виконував функцію спеціаліста, здійснював відеофіксацію. В ході слідчої дії були вилучені грошові кошти. Де були вилучені грошові кошти і в якій кількості, не пам`ятає. Зміст протоколу вказаної слідчої дії підтверджує.

Свідок ОСОБА_19 показала суду, що знає ОСОБА_11 та ОСОБА_7 з жовтня 2007 року. У лютому 2017 року вони звернулися до неї, попросили позичити гроші. Як пояснили, потрібно заплатити слідчому за автомобіль. Вона позичила 100 доларів США. Через тиждень ОСОБА_24 розповів їй про все детально. Пізніше ОСОБА_11 повернув гроші. Коли давала гроші ОСОБА_14 розуміла, що це має бути хабар, але в правоохоронні органи не повідомляла, вважала, що ОСОБА_18 має понести покарання згідно закону.

Крім того, судом безпосередньо досліджені письмові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора, доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, а саме:

Витяг з ЄРДР за №42017180000000043, згідно якого відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ст.368 ч.3 КК України внесено слідчим в особливо важливих справах прокуратури Рівненської області ОСОБА_45 за фактом: службова особа працівник правоохоронного органу ОСОБА_52 вимагає у особи ОСОБА_53 неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданої влади (т.2 а.с.1).

Заява ОСОБА_11 , жителя АДРЕСА_4 від 13.03.2017, написана рукописним шрифтом на ім`я начальника УСБУ в Рівненській області, згідно якої ОСОБА_14 вказує, що з підопічним Юліаном 06.03.2017 був у Рокитнівському відділенні поліції де слідчий ОСОБА_3 повідомив підопічного про необхідність надання йому 300 доларів США за повернення автомобіля. Просить притягнути слідчого ОСОБА_3 до відповідальності (т.2 а.с.10).

Заява ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 від 13.03.2017 написана рукописним шрифтом на ім`я начальника УСБУ в Рівненській області, згідно якої останній повідомляє, що 2 жовтня 2016 року перебував у автомобілі Део Ланос р.н. НОМЕР_1 , сталася ДТП, де він є потерпілим. Автомобіль вилучено до Рокитнівського відділення поліції для проведення експертизи. Наприкінці лютого 2017 року слідчий ОСОБА_54 при зустрічі повідомив, що для повернення автомобіля необхідно йому передати 300 доларів США (т.2 а.с.12).

Рапорт оперуповноваженого УВБ в Рівненській області ДВБ НП України ОСОБА_55 від 13.03.2017, в якому констатується отримання інформації щодо можливих неправомірних дій співробітників Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, а саме старшим слідчим слідчого відділення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , який 06.03.2017 під час розмови в службовому кабінеті повідомив ОСОБА_11 , що за повернення автомобіля йому необхідно передати 300 доларів США. Враховуючи викладене, порушено питання про реєстрацію даних матеріалів у Журналі реєстрації інформації про вчинені кримінальні правопорушення та направлення їх до прокуратури Рівненської області відповідно до вимог ст. ст.214,216 КПК України (т.2 а.с.14).

Заява ОСОБА_11 та ОСОБА_7 від 13.03.2017, виготовлена друкарським способом та подана до УВБ в Рівненській області ДВБ НПУ, яка зареєстрована 13.03.2017 за NТ-18 о/п, згідно якої заявники просять притягнути до відповідальності співробітника Рокитнівського відділення поліції ОСОБА_3 , який вимагає у них кошти в сумі 300 доларів США за повернення автомобіля марки «Део Ланос» р.н. НОМЕР_1 . Повідомляють, що 06.03.2017 вони приїхали до Рокитнівського відділення поліції та звернулися до ОСОБА_3 із питанням про повернення вказаного автомобіля. Під час розмови у службовому кабінеті ОСОБА_3 повідомив, що повернути автомобіль може, але за це необхідно передати кошти в сумі 300 доларів США (т.2 а.с.15).

Розпорядження голови Рокитнівської районної державної адміністрації №272,№273 від 28 жовтня 2016 року, згідно яких неповнолітньому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлено піклування та призначено його піклувальником ОСОБА_11 (т.2 а.с.24,25).

Копія постанови слідчоговід 31.01.2017, винесеноїу кримінальномупровадженні №12016180190000475від 02.10.2016за ознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.286КК України,згідно якоїзаступник начальникаСВ РокитнівськогоВП СарненськогоВП ГУНПв Рівненськійобласті ОСОБА_3 ,розглянувши клопотання ОСОБА_7 проповернення автомобіля «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відмовив у задоволенні клопотання. Постанова мотивована тим, що власником автомобіля являється інша особа, заявник є неповнолітньою особою, здійснення всіх процесуальних дій здійснюється за участі законного представника, підпис якого у заяві відсутній, транспортний засіб являється речовим доказом у кримінальному провадження і необхідний для проведення відповідних слідчих дій. Про прийняте рішення повідомлений ОСОБА_7 (т.2 а.с.26-28).

Рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_56 від 14.03.2017, згідно якого останній доповів заступнику начальника Управління начальнику ВБКОЗ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_57 , що на виконання доручення слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_58 у кримінальному провадженні №42017180000000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, здійснено комплекс заходів, спрямованих на встановлення осіб, що готують вчинення злочину та інших обставин по кримінальному провадженню. З метою фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення вважає за необхідне провести стосовно ОСОБА_3 наступні негласні слідчі (розшукові) дії (далі НСРД):

-аудіо-, відео контроль особи, відповідно до ст.260 КПК України;

-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номер мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_2 що знаходиться у користуванні ОСОБА_3 , а також отримання інформації про надання телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршруту передавання щодо нього та його зв`язків, відповідно до ст.263 КПК України;

-спостереження за особою відповідно до ст.269 КПК України;

-контроль за вчиненням злочину, відповідно до ст.271 КПК України (т.2 а.с.149-150).

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складений 16 березня 2017 року в м.Рівне о 18.55 год., згідно якого 16 березня 2017 року о 14.14 год. в смт.Рокитне ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на підставі п.п.1,2 ч.1 ст.208 КПК України, місце затримання: службовий кабінет №13 заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області. Копію протоколу затримання ОСОБА_3 отримав 16.03.2017 о 19 год.14 хв.(т.2 а.с.151-152).

Копії Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі №017-0000417 від 16 березня 2017 року, відповідно до якого на підставі повідомлення слідчого прокуратури Рівненської області ОСОБА_58 від 16.03.2017 №283 ОСОБА_3 , затриманому в порядку ст.208 КПК України, призначено адвоката ОСОБА_59 та для надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов`язано прибути до Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області 16.03.2017 о 16.00 год. (т.2 а.с.170).

Ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2017 року, відповідно до якої клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_58 задоволено, застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, одночасно визначено розмір застави (т.2 а.с.161-165).

Протокол особистого обшуку затриманої особи в порядку ч.3 ст.208 КПК України та обшуку приміщення від 16.03.2017, складеного у м.Рівне, згідно якого 16 березня 2017 року у період з 14.14 год. до 15.39 год. слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_45 за участю понятих ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , спеціаліста ОСОБА_62 , із застосуванням відеозапису, проведено обшук у службовому кабінеті №13 заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, в ході якого на кріслі виявлено документи, зокрема, сколоті скрепкою витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12017180190000129 та інші документи, в`язану шапку сірого кольору, грошові кошти, складені вдвоє, купюрами по 100 доларів США кожна, на загальну суму 300 доларів США. Вказані грошові кошти оглядалися посерійно та покупюрно: НВ 10654025G, КВ40632428 D, FF36790585A. На принтері виявлено матеріали кримінального провадження №12016180190000475 не зшиті ( т.2 а.с.175-183).

Протокол перезаписування відеофайлів від 20.03.2017, відповідно до якого слідчим проведено перезаписування файлів відібраних експериментальні зразки голосу ОСОБА_3 та голосу свідка ОСОБА_7 , шляхом копіювання файлів з карти пам`яті microSD марки «hi-Rah» на жорсткий диск «D» системного блоку марки «BRAVO» (т.2 а.с.187-188).

Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20.03.2017, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого , надано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 та його особистого обшуку за адресою: АДРЕСА_5 (т.2 а.с.192).

Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.03.2017, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на тимчасово вилучене майно (т.2 а.с.197-198).

Протокол огляду від 17.03.2017, згідно якого слідчий оглянув матеріали досудового розслідування кримінального провадження №12016180190000475, вилучених під час проведення обшуку у службовому кабінеті заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 (т.2 а.с.199-205).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 03.10.2016, згідно якої слідчий СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 визнав речовим доказом та прилучив до кримінального провадження №12016180190000475 від 02.10.2016, крім іншого, автомобіль марки «ЗАЗ» моделі «TF69Y0», типу седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску та передав на відповідальне зберігання відповідальній особі по кімнаті речових доказів Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області (т.2 а.с.223).

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с.243).

Клопотання ОСОБА_7 від 19.01.2017, зареєстроване в Рокитнівському ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області 23.01.2017 як «особисто» реєстр.інд. Т-15, згідно якого останній просить повернути його автомобіль марки Ланос № НОМЕР_1 (т.2 а.с.310).

Постанова про відмову у задоволенні клопотання від 31.01.2017, згідно якої заступник СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 у задоволенні клопотання свідка ОСОБА_7 відмовив (т.2 а.с.314).

Клопотання ОСОБА_11 від 07.02.2017, зареєстроване в Рокитнівському ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області 08.02.2017 як «особисто» реєстр.інд. Т-46, згідно якого останній вказує, що є опікуном ОСОБА_7 , який був учасником ДТП, внаслідок ДТП автомобіль ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 поміщено на штраф майданчик Рокитнівського ВП, просить повернути вказаний автомобіль (т.2 а.с.319).

Постанова про відмову у задоволенні клопотання від 10.02.2017, згідно якої заступник СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , розглянувши матеріали досудового розслідування №12016180190000475 від 02.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у задоволенні клопотання ОСОБА_11 від 07.02.2017 відмовив (т.2 а.с.323).

Постанова про змінумісця зберіганняречового доказу від16.03.2017,згідно якої заступник СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , розглянувши матеріали досудового розслідування №12016180190000475 від 02.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, змінив місце зберігання речового доказу автомобіля марки «ЗАЗ», моделі «TF69Y0», типу седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, із території Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області на територію приватного господарства громадянина ОСОБА_7 , 2001 р.н., за адресою: АДРЕСА_3 (т.2 а.с.324).

Заява ОСОБА_7 від 16.03.2017, написана рукописним шрифтом, згідно якої останній просить повернути йому на відповідальне зберігання тимчасово вилучений автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «TF69Y0», типу седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, оскільки даний автомобіль не є арештованим майном. При цьому, у заяві відсутній підпис слідчого, що останній прийняв вказану заяву (т.2 а.с.328).

Розписка ОСОБА_7 , написана рукописним шрифтом, відповідно до якої, останній отримав від працівників поліції на відповідальне зберігання тимчасово вилучений у нього автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «TF69Y0», типу седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску та зобов`язується зберігати в себе в господарстві до вирішення по суті . При цьому, у заяві відсутні дата, підпис особи, яка подала заяву та підпис слідчого, який її прийняв (т.2 а.с.329).

Постанова від 20.03.2017 та протокол від 21.03.2017 про відібрання експериментальних зразків підпису, почерку та цифрових позначень, відібраних у ОСОБА_3 (т.3 а.с.1,3, 4-10).

Постанова про залучення експерта для проведення судової почеркознавчої експертизи від 21.03.2017 та висновок експерта №1.1-77/17 від 25.04.2017 (т.3 а.с.11-14,18-26).

Супровідний лист прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №15-141вих-17 від 29.03.2017, про надіслання розсекречених матеріалів НСРД згідно додатку (т.3 а.с.28).

Протокол за результатами проведення НСРД спостереження за особою від 17.03.2017, складений ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Волинської області ОСОБА_63 №638т від 15.03.2017, зафіксовано зміст отриманої інформації в ході проведення заходу 16.03.2017 спостереження за особою ОСОБА_3 (т.3 а.с.30).

Протокол за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.03.2017, складений ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Волинської області ОСОБА_63 №638т від 15.03.2017, в ході здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонента мобільного зв`язку, який користується мобільним терміналом з номером НОМЕР_2 , не отримано фактичні дані, які згідно з ч.1 ст.256 КПК України можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному провадженні (т.3 а.с.31).

Протокол за результатами проведення НСРД аудіо-, відео- контроль особи від 17.03.2017, складений ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Волинської області ОСОБА_63 №638т від 15.03.2017, в ході проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи, отримано фактичні дані, які згідно ч.1 ст.256 КПК України можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному провадженні. Матеріали НСРД надійшли з ВОД УСБУ в Рівненській області та знаходяться на DVD-R N 1068т. У вказаному протоколі зафіксовано зміст розмови, у роздрукованому вигляді, що відбувалася 16 березня 2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (т.3 а.с.32-38).

Протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 17.03.2017, складеного ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Волинської області ОСОБА_63 №638т від 15.03.2017, технічна фіксація інформації не проводилась, проведено контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину. В присутності понятих за участю свідка ОСОБА_7 з грошових коштів органу, який веде боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, в сумі 300 (триста) доларів США було виготовлено світлокопії на копіювальному пристрої (т.3 а.с.39-40).

Протокол огляду та ідентифікації грошових коштів від 16.03.2017, згідно якого ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , за участю понятих ОСОБА_61 , ОСОБА_60 та свідка ОСОБА_7 провів огляд та ідентифікацію грошових коштів долари США, номіналом 100 доларів США у кількості 3 купюри , з наступними серіями та номерами : FF36790585A, КВ40632428 D, НВ 10654025G. Усі грошові кошти були помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника (аерозолю) «Промінь» (т.3 а.с.41-43).

Протокол роз`яснення особі, залученої до проведення НСРД, її прав та обов`язків від 16.03.2017, згідно якого ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , перед початком проведення НСРД контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, роз`яснив ОСОБА_7 , який надав письмову добровільну згоду на залучення його до участі у проведенні НСРД, що він є учасником заходу, завданням якої є пошук та фіксація фактичних даних про протиправні діяння особи, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.368 КК України (т.3 а.с.44).

Протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 16.03.2017, згідно якого ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , роз`яснив ОСОБА_64 та ОСОБА_65 права та обов`язки, передбачені ст.ст.65,66,67 КПК України та попередив про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування (т.3 а.с.45-46).

Протокол огляду особи, залученої до проведення НСРД та вручення ій спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 16.03.2017, згідно якого ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , на виконання постанови та доручення прокурора у кримінальному провадженні в присутності понятих: ОСОБА_61 та ОСОБА_60 , свідка ОСОБА_7 , провів особистий огляд останнього та вручення йому грошових коштів в сумі 300 доларів США. Заздалегідь в одяг ОСОБА_7 вмонтовано спеціальний технічний засіб з можливістю відео та аудіо-фіксації «Сафарі» та роз`яснено останньому правила користування спеціальним виробом, у тому числі порядок включення та виключення до та після зустрічі з Смиком (т.3 а.с.47-48).

Протокол вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 16.03.2017 згідно якого 16 березня 2017 року у період часу з 18.00 год. до 18.10 год. у м.Сарни ст. о/у в ОВС ВБКОЗ СБУ в Рівненській області ОСОБА_49 , на виконання постанови та доручення прокурора у кримінальному провадженні в присутності понятих: ОСОБА_61 та ОСОБА_60 вилучив у ОСОБА_7 спеціальний технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась аудіо- та відео фіксація ходу і результатів бесіди з старшим слідчим СВ Рокитнівського ВП ОСОБА_3 (т.3 а.с.49).

Постанова від 17.03.2017 та протокол від 17.03.2017 про відібрання експериментальних зразків голосу, відібраних у ОСОБА_3 (т.3 а.с.52,53).

Постанова від 17.03.2017 та протокол від 17.03.2017 про відібрання експериментальних зразків голосу, відібраних у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.3 а.с.54,55).

Постанова про залучення експерта для проведення судової криміналістичної експертизи звукозапису від 31.03.2017 та висновок експерта №1800/1801 від 20.04.2017 (т.3 а.с.56-58,61-68).

Постанова про залучення експерта для проведення судової фізико-хімічної експертизи від 30.03.2017 та висновок експерта №2.1-335/17 від 21.04.2017 (т.3 а.с.69-71, 76-81).

Постанова про приєднання до кримінального провадження речових доказів та про передачу їх на зберігання від 24.04.2017, згідно якої приєднано до матеріалів кримінального провадження грошові кошти в сумі 300 доларів США, серед яких три купюри по сто доларів кожна серії та номер: НВ 10654025G, КВ40632428 D, FF36790585A, які виявлені та вилучені під час проведення обшуку 16.03.2017 у службовому кабінеті ОСОБА_3 , та передано на відповідальне зберігання у філію АТ «Укрексімбанк» у місті Рівному (т.3 а.с.82-83).

Прибутковий позабалансовий ордер №120865 від 24.04.2017, згідно якого 24.04.2017 уповноваженою особою філії АТ «Укрексімбанк» у місті Рівному прийнято від ОСОБА_45 цінний пакет (т.3 а.с.85).

Доручення в порядку статей 40,41 КПК України від 17.03.2017 №17-372вих.17, згідно якого слідчий у кримінальному провадженні ОСОБА_45 просить начальника відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_66 доручити підлеглим співробітникам оперативного підрозділу провести огляд мобільного телефону «Samsung», виявленого та вилученого під час особистого обшуку та обшуку службового кабінету ОСОБА_3 (т.3 а.с.86-88).

Матеріали виконання №17-372вих.17 доручення від 17.03.2017, направлені слідчому ОСОБА_67 23.03.2017 начальником відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_68 , а саме: протокол огляду на 4 аркушах та мобальний телефон марки «Samsung» (т.3 а.с.89,90-93).

Витяг з наказу №261 о/с від 25.10.2016 по особовому складу про призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 заступником начальника слідчого відділення Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (т.2 а.с.111,158).

Копія Журналу №331 обліку відвідувачів та запрошених до Рокитнівського відділення поліції, розпочатого 01.01.2017, згідно якого 16.03.2017 наявний запис : 13:55 ОСОБА_7 , с.Залав`я, СВ Смик, мета прибуття по справі, час залишення ОВС 15:00, претензії відсутні (т.3 а.с.121).

Копія протоколу огляду і затримання транспорту від 02.10.2016, згідно якого слідчий СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , в присутності водія ОСОБА_7 , оглянув та затримав автомобіль марки ЗАЗ-Lanos, 2010 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , з наявними механічними пошкодженнями, затримання зроблено у зв`язку з ДТП, ЄРДР №12016180190000475 (т.3 а.с 122 на звороті).

Копія наказу №164 від 25.01.2017 «Про закріплення відповідальних за збереження речових доказів», згідно якого у Рокитнівському ВП Сарненського ВП ГУНП відповідальним призначено поліцейського з обліку та збереження речових доказів та озброєння Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 (т.3 а.с.123).

Копія Положення про Рокитнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, затверджене наказом ГУНП в Рівненській області від 15.12.2016 №1133 (т.3 а.с.136-138).

Копія висновку службового розслідування за фактом реєстрації у ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення та повідомлення про підозру працівнику поліції, затвердженого начальником ГУНП в Рівненській оласті 14.04.2017, згідно якого службове розслідування завершено, заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 звільнено зі служби в національній поліції на підставі ч.1 п.6 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (т.3 а.с.143-153).

Копії Присяги працівника органів внутрішніх справ України від 15.09.2007 та Присяги на вірність Українському народові від 07.11.2015, прийнятих ОСОБА_3 (т.3 а.с.164,165).

Витяг із сайту Національного банку України про курс гривні до іноземних валют, згідно якого станом на 16.03.2017 100 доларів США становив 2688,0768 гривень (т.3 а.с.185).

Протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 04.05.2017, згідно якого обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику адвокату ОСОБА_6 надано доступ до матеріалів досудового розслідування (згідно переліку, що є невід`ємним додатком до протоколу) в двох томах, том перший на 334 аркушах, том другий на 264 аркушах (т.3 а.с.268-269,270-277).

Крім того, під час судового розгляду стороною обвинувачення 15.06.2018 відкрито стороні захисту та надано суду на дослідження письмові докази, на підставі яких проведено НСРД:

Клопотання про дозвіл на проведення НСРД - аудіо-, відео контролю особи. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою від 14.03.2017, згідно якого слідчий у кримінальному провадженні ОСОБА_45 , за погодженням з процесуальним прокурором, звертався до слідчого судді апеляційного суду Волинської області та просив надати дозвіл на проведення відносно ОСОБА_3 . НСРД у формі: аудіо-, відео контролю особи, відповідно до ст.260 КПК України; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номер мобільного оператора «МТС» НОМЕР_2 , що знаходився у володінні та користуванні ОСОБА_3 , відповідно до ст.263 КПК України; спостереження за особою ОСОБА_3 у публічно доступних місцях, згідно ст.269 КПК України (т.4 а.с.1-4).

Постанова про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.03.2017, згідно якої прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 постановив провести в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів у сумі 300 доларів США, починаючи з 15.03.2017 по 23.04.2017, проведення НСРД доручено співробітникам ВБКОЗ УСБ України в Рівненській області (т.4 а.с.5-7).

Доручення про проведення НСРД у порядку ст.ст.40,41 КПК України, згідно якого слідчий в ОВС СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_45 15.03.2017 доручив співробітникам оперативного підрозділу ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області провести стосовно ОСОБА_3 НСРД у формах: аудіо-, відео контролю особи, відповідно до ст.260 КПК України; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номер мобільного оператора «МТС» НОМЕР_2 , що знаходився у володінні та користуванні ОСОБА_3 , відповідно до ст.263 КПК України; спостереження за особою ОСОБА_3 у публічно доступних місцях, згідно ст.269 КПК України; контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів грошових коштів, згідно ст.271 КПК України (т.4 а.с.8-10).

Ухвала апеляційного суду Волинської області від 15.03.2017, згідно якої слідчий суддя ОСОБА_69 , за участю прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_58 , клопотання задовольнив частково та надав дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_3 терміном на 40 днів, з 15.03.2017 по 23.04.2017, а саме: аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_3 ; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського рухомого (мобільного) зв`язку оператора ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_3 ; візуальне спостереження за особою ОСОБА_3 у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження (т.4 а.с.11-12).

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази сторони захисту , які 03.09.2019 були відкриті стороні обвинувачення та надані в судовому засіданні, а саме:

Копія протоколу особистого обшуку затриманої особи та обшуку приміщення від 16.03.2017, наданого ОСОБА_3 , згідно якого вбачається, що зазначений протокол не містить підпису захисника ОСОБА_59 (т.4 а.с.82-91).

Повідомлення №15-168вих-17 від 04.05.2017 про завершення досудового розслідування кримінального провадження №42017180000000043, вручене підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику- адвокату ОСОБА_6 (т.4 а.с.92).

Повідомлення №15-167вих-17 від 03.05.2017 про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017180000000043, вручене підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику- адвокату ОСОБА_6 (т.4 а.с.93).

Також судом безпосередньо досліджені речові докази, надані стороною обвинувачення, а саме:

- грошові кошти в сумі 300 доларів США, серед яких три купюри по 100 доларів США кожна серій та номерів: НВ 10654025G, KB 40632428D, FF36790585A.

- спецпакет Експертної служби МВС України №1841885, в якому містяться змиви з пальців та долонь обох рук ОСОБА_3 , вилучені під час обшуку 16.03.2017, а також контрольний зразок бинта;

- спецпакет Експертної служби МВС України №3963756, в якому міститься марлевий тампон зі зразком спеціального невидимого люмінесцентного барвника (спрея) «Промінь-1»;

- оптичний DVD-R-диск марки «Arena» №13/1068т від 16.03.2017 із відеозаписом результатів проведення НСРД - аудіо- відео контроль особи ОСОБА_70 ;

- карта пам`яті формату microSD марки «hi-Rah» із відеозаписами: 1. Затримання ОСОБА_3 у порядку ст.208 КПК України від 16.03.2017; 2. Обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_3 та особистого обшуку ОСОБА_3 від 16.03.2017; 3. Відібрання експериментальних зразків голосу у підозрюваного ОСОБА_3 від 17.03.2017, 4. Відібрання експериментальних зразків голосу у свідка ОСОБА_7 від 17.03.2017;

-оптичний DVD-R-диск марки «Maximus» з інформацією, вилученою у ПрАТ «МТС-Україна» про здійснення дзвінків та відправку SMS- повідомлень без розкриття їх змісту, із зазначенням місцезнаходження абонента радіоелектронного засобу - мобільного телефону № НОМЕР_2 ;

- оптичний DVD-R-диск марки «Maximus» з інформацією, вилученою у ПрАТ «МТС-Україна» про здійснення дзвінків та відправку SMS- повідомлень без розкриття їх змісту, із зазначенням місцезнаходження абонента радіоелектронного засобу - мобільного телефону № НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон марки «SAMSUNG»;

- службове посвідчення, видане 13.03.2017 капітану поліції ОСОБА_3 ; металічний жетон поліцейського №0051942; витяг із наказу начальника ГУНП в Рівненській області№261 о/с від 25.10.2016 року про призначення ОСОБА_3 ..

Також в судовому засіданні дослідженні характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: характеристики з місця роботи та проживання, згідно яких характеризується позитивно (т.3 а.с.124,234); повідомлення КЗ «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради від 17.03.2017, згідно якого ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога в КЗ «РОЦПЗН» не перебуває (т.3 а.с.232); довідка з місця проживання (т.3 а.с.235); копія посвідчення серія НОМЕР_5 від 19.08.2011, згідно якого ОСОБА_3 являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 3 (т.3 а.с.239).

В ході судового розгляду справи прокурор підтримав обвинувачення, згідно обвинувального акту. Вважає, що докази у кримінальному провадженні є належними і допустимими та доводять обставини викладені в обвинувальному акті. Вважає, що стороною обвинувачення не допущено порушень вимог КПК України при проведенні досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а посилання сторони захисту на неналежність та недопустимість доказів є безпідставним. Вказує, що обшук у службового кабінеті ОСОБА_3 та НСРД проведені з дотриманням вимог КПК України та з дотриманням балансу інтересів сторін кримінального провадження. Підставами проведення НСРД були документи, які під час досудового розлідування не були розсекречені, проте, під час судового розгляду були відкриті стороні захисту у змагальному процесі та які, в розумінні положень ст.290 КПК України не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Вважає, що органом досудового розслідування дана вірна кваліфікація дій ОСОБА_3 , що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду. У зв`язку з цим просив визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на строк три роки та з конфіскацією майна. Речові докази зберігати при судовому провадженні до вступу вироку в законну силу. Також просив покласти на обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз в сумі 10721,76 гривні.

Захисник обвинуваченого зазначив, що згідно Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Разом з тим, досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_3 проведено з грубим порушенням вимог КПК України, оскільки порушена належна правова процедура досудового розслідування. Відкриття матеріалів НСРД проведено з порушенням встановленого порядку, а прокурором не доведено, що ним вживалися заходи до своєчасного їх розсекречення. Крім того, НСРД проведені з участю неповнолітньої особи та без залучення його законного представника. Також було порушено право обвинуваченого на захист під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_3 та обшуку особи, а такий обшук проведено без відповідної ухвали слідчого судді , що є порушенням вимог ст.233 КПК України. Посилання сторони обвинувачення на невідкладність випадку не заслуговує на увагу, оскільки мала місце контрольована слідча дія, спеціально створена обстановка відповідним спецпідрозділом, під час якої контролювалися дії всіх її учасників. Вважає, що при проведенні НСРД мало місце не імітування злочину, а був проведений спеціальний слідчий експеримент, який закінчився відкритим фіксуванням, хоч протоколу не було складено. Більш того, прокурор не надавав дозволу на проведення такої слідчої дії, як спеціальний слідчий експеримент. Також не встановлено джерела походження грошових коштів та того, що вказані документи є грошовими коштами. Крім того, склад даного злочину вимагає отримання хабара, разом з тим, ОСОБА_3 його не прийняв, що підтверджується протоколом обшуку та його відеозаписом. Переконаний, що в даному випадку мала місце провокація злочину, що кримінальне провадження підлягає закриттю, а обвинувачений ОСОБА_3 має бути визнаний невинуватим.

Посилаючись на норми Конституції України, практику ЄСПЛ , правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду, подав клопотання та просив визнати недопустимими доказами відомості, які містяться в:

-Клопотанні прокурора про дозвіл на проведення НСРД аудіо-, відео- контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою від 14.03.2017 року.

-Ухвалі слідчого судді Апеляційного суду Волинської області від 15.03.2017 року ОСОБА_71 ;

-Клопотанні слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області радника юстиції ОСОБА_58 «Про проведення обшуку володіння особи» від 17.03.2017;

-Ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20.03.2017 року ОСОБА_72 ;

-Постанові прокурора про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.03.2017 року;

-Дорученні про проведення НСРД у порядку ст. 40,41 КПК України від 15.03.2017;

-Протоколі за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 17.03.2017 року;

-Протоколі особистого обшуку затриманої особи (в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України) та обшуку приміщення від 16 березня 2017 року;

-Протоколі за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.03.2017 року;

-Протоколі за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи від 17.03.2017 року ;

-Протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 17.03.2017 року;

-Протоколі огляду та ідентифікації грошових коштів від 16.03.2017 року ;

-Протоколі роз`яснення особі, залученої до проведення НСРД , її прав та обов`язків від 16.03.2017 року;

-Протоколі попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 16.03.2017 року;

-Протоколі огляду особи, залученої до проведення НСРД та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 16.03.2017 року;

-Протоколі вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 16.03.2017 року;

-Оптичному DVD-R диску марки «Arena» № 13/1068т від 16.03.2017 року;

-Висновку експерта № 2.1-335/17 від 21.04.2017 року;

-Висновку № 1800/1801 криміналістичної експертиза відеозвукозапису у кримінальному провадженні №42017180000000043;

а також грошові кошти в сумі 300 доларів США, серед яких три купюри по 100 доларів США кожна серій та номерів: НВ10654025G, КВ40632428D, FF36790585А, зі слідами помічення люмінесцентною речовиною, і які виявлені та вилучені під час проведення обшуку 16.03.2017 року у службовому кабінеті ОСОБА_3 та поміщені в спецпакет Експертної служби МВС України № 3963758.

При ухваленні рішення також просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду, речові докази, які належать ОСОБА_3 та були вилучені під час обшуку, повернути останньому. Оскільки не доведено іншого, просив грошові кошти конфіскувати в дохід держави, долю інших речових доказів вирішити згідно закону.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, свідків, досліживши письмові та речові докази та оцінивши їх відповідно до ст.94 КПК України, суд зазначає наступне.

В силу вимог ст.2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ).

Згідно зі ст.22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У відповідності до практики ЄСПЛ, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012), таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Вєренцов проти України»).

Дослідженням письмових доказів встановлено, що відомості до ЄРДР за №42017180000000043 за правовою кваліфікацією ст.368 ч.3 КК України внесено 13 березня 2017 року о 15:02:02 слідчим в особливо важливих справах прокуратури Рівненської області ОСОБА_73 .. Підставою внесення зазначених відомостей стали матеріали УСБУ в Рівненській області за фактом вимагання службовою особою працівником правоохоронного органу неправомірної вигоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 , посилаючись на позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 06.07.2021 у справі №724/86/20 зазначив, що в період з 13.03.2017 по 16.03.2017 досудове розслідування кримінального провадження здійснював не уповноважений слідчий, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодних письмових доручень чи постанов. Таким чином, докази, що отримані не уповноваженим слідчим та інші докази, отримані в результаті їх використання, відповідно до статті 87 КПК України, повинні бути визнані недопустимими.

В ухвалі від 06 липня 2021 року по справі №724/86/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу про призначення (визначення) слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження з досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні. Рішення про визначення уповноважених осіб, які здійснюватимуть повноваження слідчих у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, з якою мають бути ознайомлені учасники кримінального провадження. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування не обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень, за умови ознайомлення учасників кримінального провадження з такою постановою під час досудового розслідування.

Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 759/833/18 зазначив, що критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні джерело, суб`єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. При цьому, в аспекті належного суб`єкта необхідно розглядати, у тому числі, й слідчого та прокурора.

У випадку здійснення слідчим чи прокурором, які не визначені відповідно до вимог кримінального процесуального закону як такі, що проводитимуть досудове розслідування та здійснюватимуть процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадження, дій, передбачених статтями 36,40 КПК, то вони здійснюються неналежним суб`єктом.

Здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що 16.03.2017 начальником слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_74 винесено постанову про створення слідчої групи у вказаному кримінальному провадженні, старшим слідчої групи визначено слідчого ОСОБА_58 (т.2 а.с.5).

Однак, ані письмового доручення керівника органу досудового розслідування , ані постанови про визначення уповноважених осіб, які здійснюватимуть повноваження слідчих у конкретному кримінальному провадженні в період з 13.03.2017 до 16.03.2017 , матеріали провадження не містять.

Разом з тим, у період з 13 по 15 березня 2017 року слідчим ОСОБА_75 проводились процесуальні слідчі дії, в тому числі 15.03.2017 дано доручення про проведення НСРД в порядку ст.40,41 КПК України (т.4 а.с.8-10).

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що вказане доручення слідчого ОСОБА_58 від 15.03.2017 та докази, отримані на виконання зазначеного доручення, є недопустимими доказами.

Дослідженням протоколу особистого обшуку затриманої особи в порядку ч.3 ст.208 КПК України та обшуку приміщення від 16.03.2017, встановлено, що протокол складений у м.Рівне, згідно якого 16 березня 2017 року у період з 14.14 год. до 15.39 год. слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_45 за участю понятих ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , спеціаліста ОСОБА_62 , із застосуванням відеозапису, проведено обшук у службовому кабінеті №13 заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, в ході якого на кріслі виявлено документи, зокрема, сколоті скрепкою витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12017180190000129 та інші документи, в`язану шапку сірого кольору, грошові кошти, складені вдвоє, купюрами по 100 доларів США кожна, на загальну суму 300 доларів США. Вказані грошові кошти оглядалися посерійно та покупюрно: НВ 10654025G, КВ40632428 D, FF36790585A. Всі купюри просвітлені лампою з ультрафіолетовим випромінюванням та на всіх купюрах на лицевій стороні виявлені світіння яскраво-салатового кольору.

В ході обшуку також за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням оглянуто руки ОСОБА_3 , при просвітленні внутрішньої поверхні пальців та долонь рук яскраво-виражених сторонніх нашарувань не виявлено.

Після виявлення, вилучення та опечатування мобільного телефону, у слідчій дії приймає участь адвокат ОСОБА_76 ..

Протокол містить запис, що протокол прочитано вголос, записано правильно. Заяв, доповнень та зауважень від понятих та учасників не поступило. Протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії ( т.2 а.с.175-183).

Разом з тим, протокол не містить заключної частини, яка повинна містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації, що не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.104 КПК України. Також у протоколі не зазначено що є додатком до протоколу, що суперечить вимогам ст.105 КПК України.

Дослідженням у судовому засіданні карти пам`яті формату microSD марки «hi-Rah» встановлено суперечності в змісті протоколу та даних відеозапису в частині, що стосується послідовності вчинення дій.

Суд звертає увагу, що в копія зазначеного протоколу, яку 16.03.2017 отримав ОСОБА_3 , не містить підпису захисника ОСОБА_59 , що свідчить про те, що такий підпис був вчинений захисником пізніше, аніж 16.03.2017 (т.4 а.с.82-91).

Також, дослідженням вказаного протоколу та відеозапису встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 був затриманий 16 березня 2017 року о 14 год. 14 хв., а відтак із зазначеного часу набув статусу підозрюваного. Проте, слідчим ОСОБА_75 не забезпечено ОСОБА_3 можливості реалізувати його права на захист адвокатом ОСОБА_6 , про що висловлювався останній, при цьому, з власної ініціативи залучено адвоката з Регіонального центру вторинної правової допомоги ( відео файл на 10 хв. 5 сек. та 23 хв. 8 сек.). Більш того, обшук розпочато у відсутності призначеного захисника, який прибув на слідчу дію на 45 хв. відеозапису.

Разом з тим, протокол не містить підпису ОСОБА_3 про роз`яснення йому прав, передбачених ст.42 КПК України. Також ані протокол, ані відезапис не містять відомостей у підтвердження того, що підозрюваний відмовився від послуг призначеного йому захисника та дав згоду на обшук за його відсутності.

Сторона захисту вважає, що органом досудового слідства в порушення вимог ч.1 ст.30 Конституції України, обшук проведено з порушенням права на захист, без вмотивованого рішення суду та без згоди його володільця, а клопотання слідчого та ухвала слідчого судді від 20.03.2017 не містять обґрунтування невідкладності проникнення в службове приміщення.

Прокурор стверджує, що при проведенні обшуку та затриманні ОСОБА_3 мало місце невідкладного випадку - переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а слідчим забезпечено участь захисника у спосіб, визначений КПК України.

Суд погоджується з доводами сторони захисту з огляду на зазначене.

17 березня 2017 року слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Рівненської області звернувся до Рівненського міського суду з клопотанням про проведення обшуку володіння особи, а саме: обшуку в службовому кабінеті заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 та його особистого обшуку за адресою: АДРЕСА_5 (т.2 а.с.189-191).

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20.03.2017 задоволено клопотання слідчого , надано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті заступника начальника слідчого відділення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 та його особистого обшуку за адресою: АДРЕСА_5 (т.2 а.с.192).

В ухвалі суду зазначається, що надані слідчим матеріали суд вважає достатніми для надання дозволу на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_3 та його особистого обшуку.

Разом з тим, ані клопотання прокурора, ані ухвала слідчого судді не містить обґрунтування невідкладного випадку проникнення у службове приміщення, яке на момент обшуку перебувало у законному володіні слідчого ОСОБА_3 , а тому відповідно до ст.30 Конституції України на нього розповсюджується гарантія недоторканості та згідно статей 7,13,233,237 КПК України встановлений законом обов`язок проведення в ньому огляду чи обшуку виключно за вмотивованим рішенням суду.

Таким чином, відсутність обгрунтування в клопотанні слідчого про надання дозволу на проведення обшуку та в ухвалі слідчого судді від 20.03.2017 року невідкладності проникнення в службове приміщення, яке б відповідало вимогам ч.3 ст.30 Конституції України, ч.3 ст.233 КПК України дають підстави для визнання відомостей отриманих в результаті незаконного вторгнення та проведення обшуку недопустимими доказами.

З приводу зазначеного Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2020 року по справі № 700/361/17 вказав, що судовий контроль після проведення обшуку (ч. 3ст.233 КПК) дещо відрізняється від судового контролю до його проведення. Зокрема, суддя розглядає відповідне клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо ухвала про проведення обшуку постановлюється після проведення обшуку, то в ній повинно бути зазначено про виявлені та вилучені за результатом обшуку речі і документи.

Крім того, у постанові від 22 січня 2020 року по справі № 661/4353/15-к Верховний Суд зазначив, що проведення обшуку за участю особи , який на момент обшуку був затриманим за підозрою у вчиненні злочину і мав статус та права підозрюваного, передбачені ст. 42 КПК, без роз`яснення йому перед початком обшуку його прав, у тому числі й права на правову допомогу, за відсутності захисника, хоча останній був призначений як підозрюваному до початку обшуку і підозрюваний від його послуг не відмовлявся, свою згоду на обшук за відсутності захисника не давав, а також ненадання підозрюваному протоколу обшуку для ознайомлення та можливості викласти свої зауваження щодо процедури проведення вказаної слідчої дії є істотним порушенням його прав, яке відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК тягне за собою недопустимість як доказу фактичних даних протоколу обшуку житла і результатів цієї слідчої дії.

Забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого у кримінальному провадженні - одна з найважливіших державних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституцією України та міжнародними актами, які становлять національне законодавство щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

При цьому ЄСПЛ, зокрема, у своїх рішеннях «Камасинський проти Австрії» від 23 листопада 1989 року та «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року зробив висновок про те, що «Конвенція призначена гарантувати не ті права, що є теоретичними та ілюзорними, а ті, що є практичними і реальними... Саме по собі призначення не забезпечує ефективної допомоги, оскільки адвокат, призначений надавати безоплатну правову допомогу, може вмерти, серйозно захворіти, стикатися тривалий час з перешкодами у своїй діяльності або ухилятися від виконання своїх обов`язків. Якщо органи влади ставляться до відома про таку ситуацію, вони повинні або замінити його, або примусити його виконувати свої обов`язки» (постанова ВС від 13.03.2018 у справі №360/2367/16к).

Крім того, суд погоджується з позицією сторони захисту, що під час досудового слідства порушено порядок залучення іншої особи до проведення НСРД і такі дії проведені з порушенням КПК з огляду на наступне.

Відповідно до ст.227 КПК України, при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності лікаря.

За приписами ч.6 ст.246 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Згідно ч.1 ст.275 КПК України, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

Слід зазначити, що згідно ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

Встановлено, що НСРД у вказаному кримінальному провадженні проведені із залученням іншої особи свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, досліджені матеріали кримінального провадження не містять постанови слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_7 до проведення таких дій. Також суду не надано і в суді таких доказів не здобуто, що ОСОБА_7 дав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво.

Більш того, станом на час проведення НСРД (16 березня 2017 року) свідок ОСОБА_7 був неповнолітнім. Разом з тим, слідчі дії проведені з його участю та у відсутності його законного представника опікуна ОСОБА_11 , що підтверджується змістом задокументованих протоколів НСРД та показаннями самих свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ..

Згідно вимогч.1ст.252КПК Українита п.4.1 «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі Інструкція) фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

Разом з тим, не відповідають вимогам ст.104-107,227,252 КПК України та Інструкції, в частині залучення законного представника, ознайомлення та підписання ним протоколу вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 16.03.2017 року (т.3 а.с.49); протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 16.03.2017 року (т.3 а.с.41-43); протоколу роз`яснення особі, залученої до проведення НСРД, її прав та обов`язків від 16.03.2017 року (т.3 а.с.44); протоколу огляду особи, залученої до проведення НСРД та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 16.03.2017 року (т.3 а.с.47-48); протоколу вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 16.03.2017 року (т.3 а.с.49), протоколу за результатами проведення НСРД аудіо-, відео- контроль особи від 17.03.2017 року (т.3 а.с.32-38).

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на імперативні приписи вимог ст.86 КПК України, всі вищевказані протоколи НСРД, проведених за участю неповнолітнього ОСОБА_7 є недопустимими, оскільки отримані з порушенням встановленого КПК України порядку.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №588/1199/16к.

Також суд приймає до уваги твердження сторони захисту, що мало місце порушення встановленого ст.290 КПК України порядку відкриття матеріалів досудового розслідування, які стали підставою проведення НСРД ( клопотання про дозвіл на проведення НСРД від 14.03.2017; постанови прокурора про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.03.2017; доручення про проведення НСРД у порядку ст.ст.40,41 КПК України від 15.03.2017; ухвали апеляційного суду Волинської області від 15.03.2017 (т.4 а.с.1-4,5-7,8-10,11-12).

Захисник обвинуваченого, посилаючись на ч.12 ст.290 КПК України та правові висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 19.08.2020 у справі №369/10396/13к, від 16.01.2019 у справі №751/557/15-к, від 16.03.2017 у справі №5-364кс16 вважає їх недопустимими доказами у справі.

При цьому прокурор, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.07.2020 по справі №718/1433/17 вважає, що відкриття зазначеним процесуальних документів було здійснено відповідно до ч.11 ст.290 КПК України.

Так, у пунктах 60,63 постанови від 16.01.2019 року по справі № 751/557/15-к Велика Палата Верховного Суду вказала, що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85,92,290 КПКпрокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно с результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомуст.290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №640/6847/15-к зазначила, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України.

Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Якщо відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акта до суду, то вона зобов`язана здійснити їх відкриття згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України.

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвала слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Не заслуговуєна увагусуду посиланняпрокурора нате,що відкриття вказанихдокументів відбулосяз дотриманнямч.11ст.290КПК України,оскільки матеріаликримінального провадженняне містятьдокументального підтвердженняфакту,що прокурорвживав заходівдля їхвідкриття зметою виконаннявимог ст.290КПК України. Всудовому засіданнітакож недоведено,що сторона обвинувачення під час досудового розслідування вживала всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і в даному випадку має місце порушення норм ст.290 КПК України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 по справі №369/10396/13к.

Відповідно до ч. 4 ст.246КПК України виключно прокурор може прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Відповідно допостанови прокурора укримінальному провадженні ОСОБА_4 від 15.03.2017 про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) в сумі 300 доларів США , слідчим в ОВС СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_45 доручено співробітникам оперативного підрозділу ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області провести стосовно ОСОБА_3 . НСРД, в тому числі контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів грошових коштів, згідно ст.271 КПК України (т.4 а.с.5-7,8-10).

Сторона захисту вважає, що в даному випадку мала місце інша НСРД спеціальний слідчий експеримент, суд погоджується з позицією захисту з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.1.12.5 п.1.12 Інструкції від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5, імітування обстановки злочинуполягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

Згідно з п.п.1.12.4 п.1.12 Інструкції, спеціальний слідчий експериментполягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Таким чином, уповноважена особа повинна була змоделювати ситуацію, у якій в оточенні ОСОБА_3 та ОСОБА_7 склалося б враження, що реально вчинений злочин, тобто результати імітування мали носити відкритий характер, очевидний для сторонніх осіб.

Разом з тим, на підставі вказаного рішення була проведена інша НСРД - спеціальний слідчий експеримент, оскільки вказаними діями створені відповідні умови в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки реальних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Встановлено, що контроль за вчиненням злочину закінчувався фактичним затриманням ОСОБА_3 слідчим з ОВС слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_75 за адресою: АДРЕСА_5 , тобто відкритим фіксуванням.

Однак всупереч вимогам ч. 4 ст. 271 КПК, протокол про результати контролю за вчиненням злочину був складений не негайно у присутності ОСОБА_3 , а 17 березня 2017 року в м.Рівне, що є істотним порушенням прав обвинуваченого (т.3 а.с.39).

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 588/1199/16-к.

Крім того, дані які зафіксовані в протоколах: огляду та ідентифікації грошових коштів від 16.03.2017 (т.3 а.с.41), огляду особи, залученої до проведення НСРД та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 16.03.2017 (т.3 а.с.47), вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 16.03.2017(т.3 а.с.49), про результати контролю за вчиненням злочину від 17.03.2017 (т.3 а.с.39-40) є наслідком НСРД у формі спеціального слідчого експерименту, про проведення якої прокурор рішення не приймав.

У постанові від 10 грудня 2020 року по справі № 761/19749/13-к Верховний Суд зазначив наступне. Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті проведення НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення.

Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»).

Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

З огляду на зазначене, відомості, які містяться в протоколах: огляду та ідентифікації грошових коштів від 16.03.2017, огляду особи, залученої до проведення НСРД та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 16.03.2017, вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 16.03.2017, про результати контролю за вчиненням злочину від 17.03.2017 є «плодом отруйного дерева».

Крім того, аналізуючи обставини даного кримінального провадження суд дійшов висновку, що стосовно ОСОБА_3 допущено підбурювання (спонукання) і як наслідок, провокація з боку ОСОБА_7 , який діяв за вказівками працівників правоохоронних органів, з метою його подальшого викриття, шляхом здійснення активних дій.

У рішенні у справі «Баннікова проти Російської Федерації» ЄСПЛ, крім іншого, вказав, що відповідно до критерію, який полягає у перевірці обґрунтованих заяв про підбурювання, суд повинен був з`ясувати питання, чи вчиняли працівники поліції чи особи, які діяли за їх завданням, дії, які спонукали обвинуваченого до вчинення злочину, чи були вагомі підстави для проведення оперативних заходів, хто був ініціатором отримання (давання) неправомірної винагороди, на якій стадії злочину працівниками поліції почали застосовуватися оперативні заходи з метою подальшого викриття злочину.

Як встановлено, саме свідок ОСОБА_14 проявляв ініціативу, маючи при цьому особисту зацікавленість, тобто прихований мотив в отриманні затриманого по іншому кримінальному провадженні автомобіля.

Вказане також підтверджується тим, що станом на початок таємної операції 15 березня 2017 року у формі проведення НСРД контроль за вчиненням злочину, правоохоронні органи повинні були мати вагомі підстави та саме вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки для вчинення дій, які складають злочин, а також те, що злочинні дії були вже вчинені під час втручання поліції.

При цьому, крім заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , їх протоколів допиту в якості свідків, відсутні будь-які докази по перевірці вказаних ними фактів. Отже, стверджувати про те, що правоохоронні органи на початок таємної операції володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки для вчинення дій, які складають злочин, а також те, що злочинні дії були вже вчинені під час втручання поліції підстав немає, а прокурором в ході публічного судового розгляду не надано, як і не надано доказів того, що в ході підготовки до проведення контролю за вчиненням злочину не мало місце підбурювання особи, тобто провокації, як про це зазначено у ч.3 ст.271 КПК України.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження та досліджених у судовому засіданні доказів суд дійшов висновку про те, що у діях свідка ОСОБА_7 має місце підбурювання обвинуваченого ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, оскільки правоохоронний орган спеціально залучив вказаного свідка для проведення негласних оперативно-розшукових заходів, надав спеціальні засоби прихованого аудіо-, відеофіксування подій, передавав помічені грошові кошти для передачі їх як неправомірної вигоди обвинуваченому ОСОБА_3 ..

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.04.2020 по справі №164/104/18, де Суд зазначив наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.

Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.

Таким чином, у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.

З моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, обов`язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення.

Також слідзазначити,що відповідальністьза ст.368КК Українинастає у разі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду.

Відповідно до Закону України від 18 квітня 2013 року № 221VІІ редакція ст.368 КК України була змінена, зокрема, замість поняття «хабар» введено поняття «неправомірна вигода».

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2,10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідальність за одержання хабара, тобто злочини, передбачені ст. ст. 368, 369 КК України, вважаються закінченими з моменту, коли особа прийняла хоча б частину хабара.

Разом з тим, з досліджених судом доказів не встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 прийняв 300 доларів США, що підтверджується протоколом особистого обшуку затриманої особи (в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України) та обшуку приміщення від 16 березня 2017 року (т.2 а.с.175-183) та його відеозаписом, згідно яких грошові кошти в сумі 300 доларів США виявлені в службовому кабінеті ОСОБА_3 на кріслі.

Поряд з цим, сам факт виявлення в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_3 під час проведення обшуку 16 березня 2017 року грошових коштів в сумі 300 доларів США не є беззаперечним доказом вчинення злочинних дій по отриманню неправомірної вигоди.

Слід зазначити, що при просвітленні рук обвинуваченого ОСОБА_3 за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням яскраво-виражених сторонніх нашарувань не виявлено.

Оцінюючи грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до розд. VI п. 6, 11 Інструкції про порядок проведення контрольної поставки контрольованої та оперативної закупки товарів, предметів, речей, послуг, документів, засобів і речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб не залежно від форми власності, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства доходів і зборів України, Генеральної прокуратури України від 16 вересня 2013 року №817дес/384дес/480 дес, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2013 року за № 1776/24308 проведення закупки здійснюється виключно за грошові кошти та з використанням майна, у тому числі імітаційних засобів, органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 19 червня 2014 року по справі № 5-1921км14 зазначила: «не позбавлені правового підґрунтя і мотиви суду першої інстанції щодо необхідності підтвердження органом досудового розслідування походження грошових коштів, що використовуються у проведенні відповідних слідчих дій, оскільки за наведеними судом та прокурором нормативними актами, їх походження має бути з відповідних державних органів, наданих для проведення слідчих дій, які контролюють їх видачу та подальше їх використання шляхом документування, а відтак підтвердження як доказової бази фактичними даними у кримінальному провадженні».

Відповідно до правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 24 січня 2019 року по справі №369/10396/13-к , суд повинен установлювати походження коштів, які використовувалися для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та були вручені в якості неправомірної вигоди.

Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості у підтвердження того, хто, коли, де та для якої цілі отримав грошові кошти в сумі 300 доларів США, за яким розхідним касовим ордером ці кошти отримувались, чи підтверджено це первинними бухгалтерськими документами, чи відноситься дана інформація до таємної, чи розсекречувалась вона, і якщо ні то чому. Під час судового розгляду справи таких доказів також не здобуто, що позбавляє суд можливості перевірити допустимість цього доказу та є підставою для визнання його недопустимим.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 01 липпя 2020 рокупо справі № 643/10749/14-к.

Сторона захисту також вважає, що вказані кошти є недопустимими доказами у кримінальному провадженні й з інших підстав, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено їх справжність (оригінальність), висновку відповідної техніко-криміналістичної експертизи докуметів немає, що позбавляє можливості захисту та суду переконатися в їх справжності. Даних про те, що це не справжні імітаційні засоби також не надано.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , посилаючись на рішення ЄСПЛ від 25.09.2001 у справі «P.G. та J.H. проти Сполученого Королівства», вважає недопустимим доказом висновок експертизи відеозвукозапису від 20.04.2017 (т.3 а.с.61-68), оскільки зразки його голосу відібрані без постанови прокурора, що є порушенням процесуального порядку.

КПК України доволі обмежено визначає класифікацію зразків, надаючи загальне поняття «зразків для експертизи», які поділяються на зразки з речей, документів та біологічні зразки. Перелік є виключним, тобто існування будь-яких інших груп зразків не допустиме, а сторона провадження повинна чітко вказати, до якого виду належить той чи інший зразок.

Зрозумілості в цьому питанні додає прецедентна практика ЄСПЛ. Зокрема, в рішенні у справі «P.G.та J.H.проти СполученогоКоролівства» скарга№44787/98, зразки голосу розглядаються як щось подібне до проб крові, волосся або інших фізичних чи об`єктивних проб, які виробляються у процесі природної життєдіяльності організму, наприклад, як зразки видиханого повітря, сечі, голосу.

До біологічних зразків ВССУ відносив голос у своєму узагальненні від 03.06.2016 р. «Про практику вирішення слідчимисуддями питань, пов`язаних ізслідчими (розшуковими) діями». Таким чином, зразки голосу можна віднести до біологічних зразків. Порядок їх відібрання врегульований не лише ст. 245, але й ст. 241 КПК України, яка вказує, що зразки можуть бути надані особою добровільно на підставі постанови прокурора, а у разі відсутності згоди на підставі ухвали слідчого судді про примусове відібрання зразків.

Враховуючи вищезазначене є підстави для визнання із зазначених підстав недопустимим доказом висновку експертизи відеозвукозапису від 20.04.2017, оскільки зразки голосу обвинуваченого відібрані без постанови прокурора.

Дослідженням оптичних DVD-R-дисків марки «Maximus» з інформацією, вилученою у ПрАТ «МТС-Україна» щодо абонентських номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_4 слід зазначити, що жодних доказів у підтвердження вчинення ОСОБА_3 кримінального провадження не встановлено, що в силу вимог ст.85 КПК України є неналежними доказами у справі.

Детально аналізуючи зміст показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7 встановлено, що їх показання є суперечливими. Зокрема, свідок ОСОБА_11 показав «… племінник повідомив, що слідчий ОСОБА_18 викликає до себе і що треба 300 доларів США. Особисто йому слідчий ОСОБА_18 не говорив, що треба передати 300 доларів США …». Натомість, свідок ОСОБА_7 показав «… Спочатку до нього пішов дядько, потім він. Після цього дядько сказав, що знайомі говорили зі слідчим, що треба 300 доларів США …». Крім того, свідок ОСОБА_11 вказав, що гроші в сумі 300 доларів США для дачі неправомірної вигоди Смику, він позичив у ОСОБА_77 .. Разом з тим, свідок ОСОБА_19 показала, що дала ОСОБА_14 лише 100 доларів США. Натомість, свідок ОСОБА_7 вказав, що гроші йому дали співробітники СБУ. За вказаних обставин, не можливо встановити, у кого слідчий ОСОБА_3 вимагав неправомірну вигоду та які гроші були використані для дачі цієї неправомірної вигоди. При цьому, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_11 підтвердили, що дійсно мало місце обговорення питання про можливість повернення транспортного засобу ОСОБА_7 у зв`язку з проведенням всіх слідчих дій з ним. Зазначене підтвердили і свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_78 ..

Аналізом показань свідків ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , які були понятими під час проведення обшуку на місці події 16.03.2017 року, також встановлено їх суперечність. Так, свідок ОСОБА_32 показав « … У їхній присутності апаратури для ОСОБА_14 не давали, а на його тіло нічого не влаштовували, ОСОБА_14 не роз`яснювали, що як включати і виключати…. З приміщення ОСОБА_33 відразу поїхали в Рокитне. По дорозі біля ОСОБА_34 хлопця пересадили в іншу машину, постійно тримали по телефону зв`язок. … Спочатку в кабінет зайшли працівники СБУ, вони з ОСОБА_35 близько хвилини чекали на сходах. Коли працівники СБУ вийшли з кабінету, сказали зайти їм, прокурор розпочав обшук. … Коли вийшли з райвідділу поліції, ОСОБА_7 більше не бачили. … Більше в прокуратуру їх не викликали, але через тиждень до них приїхав прокурор перепідписати протоколи, сказав що у тих були помилки. Зазначив, що в Рокитному на ходу підписували ще якийсь протокол. У ОСОБА_79 приїхали пізно, з ОСОБА_14 не бачились». Натомість свідок ОСОБА_80 показав суду «…в Сарнах хлопцю дали якийсь технічний засіб, він положив його у карман, говорили, що це мікрофон. У їхній присутності пояснили, як користуватися цим пристроєм. Той хлопець їхав з ними до Рокитного. Не пам`ятає, чи підписував в Рокитному які документи. Коли вийшли з райвідділу поліції, ОСОБА_14 не бачив. Не пам`ятає, чи проводились в той день ще якісь дії. Через кілька днів в прокуратуру не їздив, документів не підписував».

Отже, викладені протиріччя та суперечності у показаннях свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , які не усунуті стороною обвинувачення, викликають обґрунтований сумнів у їх достовірності, а тому суд їх оцінює критично, не може покласти їх в основу вироку за відсутності достатньої сукупності інших належних та допустимих доказів.

Крім того, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_23 , що колишній працівник поліції на ім`я ОСОБА_25 повідомив про те, що зі ОСОБА_3 можна домовитися, оскільки допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_81 (колишній працівник поліції) такі свідчення категорично заперечив та повідомив, що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_23 не знає. Він нікуди не телефонував і ні про що не домовлявся. Про ДТП нічого не знає.

Надаючи оцінку показанням свідків ОСОБА_58 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 слід зазначити, що вказані особи є оперативними співробітників СБУ та прокуратури, тому з`ясовуючи достовірність їх показів, суд вважає безпідставним їх врахування в якості доказу вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину, адже під час складення протоколів слідчих (розшукових) дій та їх проведення, вони діяли як службові особи - слідчий, оперативник.

Аналізом показів інших свідків встановлено, що вони не містять відомостей, які підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження.

Окремо суд зазначає, що сам факт вимагання ОСОБА_3 неправомірної вигоди ґрунтується лише на підставі письмової заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , зміст якої піддається сумніву та не підтверджений іншими належними та допустимими доказами. Більш того, в судовому засіданні свідки дали суперечливі показання, про що суд зазначив вище.

Встановлено, що фіксація НСРД проводилось із застосуванням технічного засобу «Сафарі». Поряд з цим, до матеріалів кримінального провадження приєднані інший носії інформації, зокрема, оптичний DVD-R-диск марки «Arena» №13/1068т від 16.03.2017.

Прокурор зазначив, що оптичний диск є копією, разом з тим, виготовлений у такий же спосіб, як і оригінал, а тому слід вважати оригінальним (первинним) примірником технічного носія інформації.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.266 КПК України технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

Відповідно до ч.3 ст.254 КПК України виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

Суд погоджується з позицією сторони захисту, що наданий надослідження оптичний DVD-R диск марки «Arena» №13/1068т від 16.03.2017 року не є оригіналом, оскільки зазначене підтверджується протоколом огляду особи, залученої до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 16.03.2017 року (т.3 а.с. 47-48), у якому на сторінці №2 даного документу в останньому реченні абзацу №4 зазначено, що: «пам`ять приладу без записів, елементи живлення у справному стані».

Згідно з інформацією, викладеною в листі заступниканачальника ВБКОЗпідполковника ОСОБА_85 від20.11.2018року вих.№ 13/3030, технічнізасоби (втому числі первинні носії інформації), що застосовувались під час проведення НСРД та технічні засоби, які застосовувались під час проведення НСРД перебувають в Управлінні СБУ в Рівненській області, а не в матеріалах (чи при матеріалах) кримінального провадження.

Поряд з цим, відповідно до розд. 5, п. 5.9 Інструкції, після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності матеріальних носіїв інформації щодо її проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік таких зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

Згідно п. 5.10 вказаної Інструкції таке рішення оформлюється постановою прокурора.

Перевірити, що інформація, яка міститься на оптичному DVD-R диску марки «Arena» №13/1068т від 16.03.2017 року ідентична оригіналу та відповідає дійсності, не представилося можливим.

У справі "Нечипорук і Йонкало проти України" ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.89 КПК України суд визнає недопустимими доказами відомості, які містяться в:

-Клопотанні прокурора про дозвіл на проведення НСРД аудіо-, відео- контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою від 14.03.2017 року (т.4 а.с.1-4);

-Ухвалі слідчого судді Апеляційного суду Волинської області від 15.03.2017 року ОСОБА_71 (т.4 а.с.11-12);

-Клопотанні слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області радника юстиції ОСОБА_58 «Про проведення обшуку володіння особи» від 17.03.2017 (т.2 а.с.189-191);

-Ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20.03.2017 року ОСОБА_72 (т.2 а.с.192);

-Постанові прокурора про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.03.2017 року (т.4 а.с.5-7);

-Дорученні про проведення НСРД у порядку ст. 40,41 КПК України від 15.03.2017 (т.4 а.с.8-10);

-Протоколі за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 17.03.2017 року (т.3 а.с. 30);

-Протоколі особистого обшуку затриманої особи (в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України) та обшуку приміщення від 16 березня 2017 року (т.2 а.с. 175-183);

-Протоколі за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.03.2017 року (т.3 а.с. 31);

-Протоколі за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи від 17.03.2017 року (т.3 а.с. 32-38);

-Протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 17.03.2017 року (т. 3 а.с. 39 -40);

-Протоколі огляду та ідентифікації грошових коштів від 16.03.2017 року (т.3 а.с. 41-43);

-Протоколі роз`яснення особі, залученої до проведення НСРД , її прав та обов`язків від 16.03.2017 року (т. 3 а.с. 44);

-Протоколі попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 16.03.2017 року (т. 3 а.с. 45-46);

-Протоколі огляду особи, залученої до проведення НСРД та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 16.03.2017 року (т.3 а.с. 47-48);

-Протоколі вилучення у особи, залученої до проведення НСРД спеціального технічного засобу від 16.03.2017 року (т. 3 а.с. 49).

-Оптичному DVD-R диску марки «Arena» № 13/1068т від 16.03.2017 року;

-Висновку експерта № 2.1-335/17 від 21.04.2017 року (т.3 а.с.76-78);

-Висновку № 1800/1801 криміналістичної експертиза відеозвукозапису у кримінальному провадженні №42017180000000043 (т.3 а.с.61-68);

а також грошові кошти в сумі 300 доларів США, серед яких три купюри по 100 доларів США кожна серій та номерів: НВ10654025G, КВ40632428D, FF36790585А, зі слідами помічення люмінесцентною речовиною, які виявлені та вилучені під час проведення обшуку 16.03.2017 року у службовому кабінеті ОСОБА_3 та поміщені в спецпакет Експертної служби МВС України № 3963758 (т.4 а.с.94-109).

В силу вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.

Згідно з ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні, крім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Згідно пред`явленого обвинувачення, місцем вчинення кримінального правопорушення є приміщення Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою: смт.Рокитне Рівненської області, вул.Незалежності,30 (т.1 а.с.5-12).

Разом з тим, з досліджених письмових доказів, а саме: постанови прокурора, клопотання слідчого, ухвали слідчого судді Апеляційного суду Волинської області, протоколи НСРД встановлено, що дозвіл на проведення НСРД надано за адресою: АДРЕСА_5 , за вказаною адресою й проведенні НСРД. Доказів у підтвердження того, що надавався дозвіл на проведення НСРД за адресою: АДРЕСА_6 , суду не надано і в суді таких доказів не здобуто.

За приписами ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до роз`яснень ч.2 п.19постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за № 1-31/2011 суд зазначив, що:

визнаватися допустимим і використовуватись як доказ у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі;

обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Відповідно до вимог ч.1ст.84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

В силу вимог ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінивши досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, суд прийшов до переконання, що стороною обвинувачення допустимими і достатніми доказами не доведено винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що є підставою для його виправдання.

Під час досудового слідства до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, одночасно застосовано запобіжний захід у вигляді застави (т.2 а.с.161-165). Ухвалою суду від 26.07.2017 заставу в розмірі 48000,00 гривень повернуто заставодавцю ОСОБА_86 (т.1 а.с.74).

Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у сумі 10721, 76 гривні слід віднести на рахунок держави.

Відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 17 березня 2017 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно (т.2 а.с.197-198). У зв`язку з ухваленням вироку у справі, накладений арешт підлягає скасуванню.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368,371, 373, 374,395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, визнати невинуватим та виправдати, у зв`язку з не доведенням вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Скасувати арешт майна , накладений ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2017 року (т.2 а.с.197-198).

До набрання вироком законної сили запобіжні заходи не застосовувати.

Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні в сумі 10721 гривні 76 копійок віднести на рахунок держави.

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 300 (триста) доларів США, серед яких три купюри номіналом по сто доларів США кожна серій та номерів: НВ 10654025G, KB 40632428D, FF36790585A, які виявлені та вилучені під час проведення обшуку 16.03.2017 у службовому кабінеті ОСОБА_3 , які передані на зберігання у Філію AT «Український експортно-імпортний банк» у місті Рівному (т.3 а.с.82-83, т.4 а.с.32), - конфіскувати в дохід держави;

- спецпакет Експертної служби МВС України №1841885, в який поміщено змиви з пальців та долонь обох рук ОСОБА_3 , вилучені під час обшуку 16.03.2017, а також контрольний зразок бинта, які зберігається при матеріалах кримінального провадження, - знищити;

-спецпакет Експертноїслужби МВСУкраїни №3963756,в якийпоміщено марлевий тампон зі зразком спеціального невидимого люмінесцентного барвника (спрея) «Промінь-1» (зберігається при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні),- знищити;

- Оптичний DVD-R-диск марки «Arena» №13/1068т від 16.03.2017 із відеозаписом результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- відео контроль особи ОСОБА_70 , - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-Карта пам`ятіформату microSDмарки «hi-Rah»із відеозаписами:1.Затримання ОСОБА_3 у порядкуст.208КПК Українивід 16.03.2017;2. Обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_3 та особистого обшуку ОСОБА_3 від 16.03.2017 року; 3. Відібрання експериментальних зразків голосу у підозрюваного ОСОБА_3 від 17.03.2017, 4. Відібрання експериментальних зразків голосу у свідка ОСОБА_7 від 17.03.2017, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- Оптичний DVD-R-диск марки «Maximus» з інформацією, вилученою у ПрАТ «МТС-Україна» про здійснення дзвінків та відправку SMS- повідомлень без розкриття їх змісту, із зазначенням місцезнаходження абонента радіоелектронного засобу - мобільного телефону № НОМЕР_2 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- Оптичний DVD-R-диск марки «Maximus» з інформацією, вилученою у ПрАТ «МТС-Україна» про здійснення дзвінків та відправку SMS- повідомлень без розкриття їх змісту, із зазначенням місцезнаходження абонента радіоелектронного засобу - мобільного телефону № НОМЕР_4 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- Мобільний телефон марки «SAMSUNG», Службове посвідчення, видане 13.03.2017 капітану поліції ОСОБА_3 , металічний жетон поліцейського №0051942, витяг із наказу начальника ГУ НП в Рівненській області№261 о/с від 25.10.2016 року про призначення ОСОБА_3 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, повернути ОСОБА_3 ..

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя (підпис) ОСОБА_1

Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського

районного суду ОСОБА_1