Справа № 369/10260/21

Провадження №1-кс/369/2038/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12019110200003357 від 17 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

26 липня 2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12019110200003357 від 17 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 16 липня2019року до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , про те, що його колишня дружина ОСОБА_6 , умисно не виконує рішення суду, що набрало законної сили, та перешкоджає їх виконанню, з приводу побачень та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_7 .

В ході проведення досудового розслідування було встановлено що в жовтня 2017 року колишня дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 протиправно змінила місце проживання їхнього спільного малолітнього сина ОСОБА_8 , протиправно перемістивши його за 260 кілометрів від міста Хорол Полтавської області до с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

Прокурор вказує, що в такий спосіб ОСОБА_6 порушила вимоги абзацу 2 ч. 2 ст. 313 Цивільного кодексу України в якому зазначено «Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними», ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» якого передбачено, що вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, які не досягли 14-річного віку, ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, ч. 1 ст. 161 СКУ згідно якої «Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом».

Одночасно з протиправним переміщенням та зміною місця проживання дитини ОСОБА_6 перестала виконувати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2016 року у справі №548/205/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення порядку та способів участі батька у вихованні дитини. Даним рішенням суду було встановлено перешкод з боку ОСОБА_6 та захищено право дитини на піклування з боку батька шляхом встановлення обов`язкового для відповідачки порядку участі батька у вихованні дитини згідно якого позивач спілкується з дитиною щовівторка та щочетверга з 17-00 до 19-00 години та щосуботи з 10-00 до 17-00 без присутності матері за місцем проживання позивача.

Прокурор також у поданому клопотанні зазначає, що в подальшому ОСОБА_6 на будь-які дії ОСОБА_5 не реагувала, кожного разу, коли останній приїздив до тимчасового місце проживання свого сина, вона вигадувала різні ситуації, щодо того, що дитина захворіла, чи не хоче його бачити, що в нього поломаний телефон, чи що він не хоче спілкуватись з батьком по телефону.

Враховуючи невиконання ОСОБА_6 рішення суду по участі батька у вихованні дитини, відмова у спілкуванні батька з сином по телефону кожного дня, на думку прокурора є незаперечним фактом жорстокого поводження з дитиною, що полягало у психологічному насиллі над дитиною, що у свою чергу полягало у ізоляції дитини від батька та намовлянні проти батька.

29 вересня 2019 року у кримінальному провадженні прийнято рішення слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження, в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

25 серпня 2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області суддя ОСОБА_10 задовольнила скаргу ОСОБА_5 та скасувала постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

На підставі наведеного, слідчий просив, слідчого суддю Продовжити строк досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110200003357, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.382КК Українидо 12 місяців, тобто до 01 серпня 2022 року включно.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчими СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110200003357 від 17 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

16 липня2019року до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , про те, що його колишня дружина ОСОБА_6 , умисно не виконує рішення суду, що набрало законної сили, та перешкоджає їх виконанню, з приводу побачень та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_7 .

В ході проведення досудового розслідування було встановлено що в жовтня 2017 року колишня дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 протиправно змінила місце проживання їхнього спільного малолітнього сина ОСОБА_8 , протиправно перемістивши його за 260 кілометрів від міста Хорол Полтавської області до с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

29 вересня 2019 року у кримінальному провадженні прийнято рішення слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження, в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

25 серпня 2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області суддя ОСОБА_10 задовольнила скаргу ОСОБА_5 та скасувала постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1)шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2)дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно ч. 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цьогоКодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1ст. 294 КПК Україниякщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першоїстатті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другоїстатті 219 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються: 1)найменування (номер) кримінального провадження; 2)всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження; 3)обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше; 4)строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; 5) інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування.

Із матеріалів, долучених до клопотання, в рамках даного кримінального провадження, вбачається, що проведено комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, згідно вимог ст. 91 КПК України.

Разом з тим, на теперішній час, для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, перелік яких міститься в клопотанні сторони обвинувачення.

В поданому клопотанні слідчим доведено, що досудове розслідування кримінального правопорушення до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці 2 частини 1 статті 219 КПК України, враховуючи необхідність проведення ряду слідчих дій, для проведення яких необхідний значний проміжок часу, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку досудового розслідування на 12 (дванадцять) місяців, у зв`язку з чим клопотання слідчого є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 219,294,295-1 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволені клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12019110200003357 від 17 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя ОСОБА_1