ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2330/21

Провадження № 1-кп/210/504/21

"25" серпня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12021041710000131, щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, не одруженого, який на утриманні дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, а саме:

1). 03.08.1989 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.117 ч.3 КК України (в редакції 1960 року), до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений 30.04.1994 року по відбуттю строку покарання;

2). 14.12.1994 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.229-6 ч.1 КК України (в редакції 1960 року), до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Звільнений 30.04.1996 року по відбуттю строку покарання;

3). 23.01.1997 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року), до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, конфіскація майна. Звільнений 08.09.1998 року на підставі Закону України «Про Амністію» від 24.07.1998 року;

4). 21.02.2000 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.ст.140 ч.2, 229-6 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 року), до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, конфіскація майна, лікування від наркоманії. Звільнений 24.11.2001 року по відбуттю строку покарання;

5). 11.08.2003 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнений 22.03.2006 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 17 днів;

6). 11.02.2008 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.263 ч.1 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 1 рік;

7). 23.07.2009 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.263 ч.1 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 1 рік;

8). 24.03.2010 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.3, 185 ч.2, 309 ч.2, 263 ч.2, 70 ч.1 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.71 КК України, остаточно до відбуття визначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

9). 08.07.2010 Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.185 ч.2 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст.70 ч.4 КК України, остаточно до відбуття визначено 4 роки позбавлення волі;

10). 17.02.2014 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років, конфіскація майна. На підставі ст.71 КК України, остаточно до відбуття визначено 7 років 3 місяці позбавлення волі, конфіскація майна;

11). 07.05.2014 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.ст.395, 70 ч.4 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років, 3 місяці,

12) 21.04.2021 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, за ст.263 ч.1, ст.75 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, з випробувальним терміном на 2 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Так, Приблизно в березні 2002 року, ОСОБА_5 , не здійснивши жодних спроб щодо отримання законного дозволу на використання земельної ділянки, в порушення встановлених норм, вирішив самовільнозайняти вільнуземельну ділянкудля подальшогорозміщення наній капітальногогаражу.

Після цього, маючи умисел на самовільне будівництво будівель або споруд, на самовільно зайнятій земельній ділянці, земель в охоронних зонах, знайшов земельну ділянку, розташовану по за територією обслуговуючого кооперативу авто-гаражного кооперативу «Металург», на прилеглій до нього території, за адресою АДРЕСА_3 , паралельно паркану території, за адресою АДРЕСА_3 в охоронюваній зоні, яка віднесена до охоронюваної зони інженерних мереж.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи всупереч вимогам ст.ст. 112, 116-126 Земельного кодексу України, які визначають охоронювані зони та регламентують набуття і реалізацію права на землю, маючи єдиний умисел і переслідуючи корисливу мету, в порушення ст.34Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» та абз.3 п.2 «Порядку виконання будівельних робіт», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466, із залученням робітників, яких запевнив в законності вчинюваних дій, шляхом зведення на земельній ділянці капітального гаражу, на самовільно захопленій земельній ділянці, в охоронюваній зоні, зі специфічним правовим режимом, розміром приблизно 4х6м., без погодження з власником інженерних мереж, а саме газопроводу високого тиску, без належного дозволу на проведення будівельних робіт та затвердженого проекту, самовільно збудував споруду «гараж», будівництво якої закінчив приблизно в жовтні 2020 року, більш точної дати не встановлено, на теперішній час з номером 482, розташований в охоронюваній зоні інженерних мереж та протиправно використовував його у своїх потребах, здійснивши самовільне будівництво капітального гаражу на самовільно зайнятій земельній ділянці, земель в охоронних зонах.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Прокурор заявив суду клопотання, яке підтримав обвинувачений, про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як обвинувачений вину в скоєнні злочину визнав повністю, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, при цьому, судом обвинуваченому було роз`яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не досліджувались під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, суд провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуу скоєномузлочині визнавповністю,щиро розкаявся,повністю підтвердивобставини вчиненнязлочину,зазначені вобвинувальному актіта пояснивсуду,що дійсновберезні 2002 року без будь-яких дозвільних документів вирішив побудувати гараж. На території гаражного кооперативу по АДРЕСА_3 , знайшов ділянку паралельно огорожі, а потім самостійно і за допомогою своєї дружини побудував гараж, але не повністю, оскільки відбував покарання в місцях позбавлення волі. Після того, як звільнився з місць позбавлення волі, закінчив будівництво вказаного гаражу приблизно в жовтні 2020 року, який на теперішній час має номер 482. Збудував вказаний гараж з метою його подальшого продажу. Враховуючи те, що матеріальних збитків його діями нікому не завдано, просив суд його суворо не карати.

Вислухавши показання обвинуваченого ОСОБА_5 , доводи прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.4 ст.197-1 КК України, самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, земель в охоронних зонах.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, оцінивши показання обвинуваченого, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_5 за ч.4 ст.197-1 КК України, самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, земель в охоронних зонах.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що ним вчинено злочин проти власності, який відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме ОСОБА_5 раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебував і не перебуває. Перебував на обліку лікаря-нарколога з січня 2013 року по листопад 2014 року з приводу психічні повіденкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. За місцем мешкання характеризується посередньо. Малолітніх дітей на утриманні не має, не одружений, офіційно не працевлаштований. Вину у скоєному злочині визнав повністю та у вчиненому розкаюється.

Згідно доповіді Металургійного районного відділу пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Дніпропетровській області від 05.08.2021 року, на підставі зібраних характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_5 надано висновок про те, що беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю даного злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.197-1 ч.4 КК України.

Крім того, судом встановлено, що 22.05.2021 року набрав законної сили вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за необхідне визначити ОСОБА_5 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань за сукупністю злочинів, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки, кримінальне правопорушення, за яке призначається покарання ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, було вчинене ним в жовтні 2020 року, тобто до постановлення попереднього вироку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 повинно бути призначено із застосуванням ч.4 ст.70 КК України у виді позбавлення волі.

Однак, оскільки перевиховання і виправлення ОСОБА_5 цілком можливе без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про те, що його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін, та зобов`язати щомісячно з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Арешт намайно обвинуваченогопід часдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженніне накладався.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Речові докази та судові витрати, у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.70, 75,76 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставіст.70ч.4КК Українипризначити ОСОБА_5 покарання шляхомчасткового складанняпокарання,призначеного зацим вироком,та покарання,призначеного йомуза вирокомДзержинського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 21квітня 2021року,остаточно визначивши ОСОБА_5 остаточне покаранняу виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, 2, ч.1, п.2, 3 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання;не виїжджатиза межіУкраїни безпогодження зуповноваженим органомз питаньпробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - не обирати.

Матеріали кримінального провадження №12021041710000131 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за №210/2330/21, провадження №1-кп/210/504/21.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1