СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/679/21

пр. № 1-кп/759/656/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100080000491 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Леніно, Ленінського району, АР Крим, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який офіційно не працює, без визначеного місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 06.02.2019 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК Українизвільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, від 09.11.2020 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з направленням його для відбуття призначеного покарання в місця позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 28.01.2020 року, приблизно о 02 годині 12 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , повторно, незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-нентан-1-он) у великих розмірах загальною масою 8,318 г.

Так, на початку січня 2020 року ОСОБА_4 , знаходячись за адресою свого проживання у м. Одеса, познайомився із чоловіком на ім`я « ОСОБА_7 », який запропонував останньому розповсюджувати наркотичні та психотропні речовини на території м. Києва, шляхом закладок-схованок за що пообіцяв грошову винагороду у розмірі 1600 гривень на день на що ОСОБА_4 , дав свою згоду. 07.01.2020 року ОСОБА_4 , приїхав до м. Києва, де шляхом оренди винайняв собі кімнату за адресою: АДРЕСА_2 .

08.01.2020 року ОСОБА_4 , отримав установку від не установленої в ході досудового розслідування особи на ім`я « ОСОБА_7 », а саме номер оператора з яким потрібно було зв`язуватись з приводу розповсюдження психотропних речовин також даний чоловік на ім`я « ОСОБА_7 » повідомив ОСОБА_4 , про те, що необхідно забрати посилку у відділенні «Нової пошти» №287 на його ім`я. Цього ж дня ОСОБА_4 , отримавши вказану посилку в картонній коробці переніс її до адреси свого проживання відкривши вказану коробку, останній виявив що в ній знаходиться у розфасованому стані 300 поліетиленових пакетиків із кристалоподібною речовиною світлого кольору та 30 поліетиленових пакетиків із речовиною рослинного походження зеленого кольору, якими являлись психотропні речовини після цього ОСОБА_4 , отримував на свій телефон установки, де саме потрібно робити закладки-схованки із вказаною психотропною речовиною. Протягом десяти днів ОСОБА_4 , розклав майже всі вказані психотропні речовини на території м. Києва, та чекав наступну посилку. 20.01.2020 року ОСОБА_4 ,. отримав другу посилку від невстановленої в ході досудового розслідування особи із психотропною речовиною у фасованому стані у кількості 30 поліетиленових пакетиків.

28.01.2020, приблизно о 02 годині 12 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , був викритий працівниками поліції, та в ході санкціонованого обшуку за місцем мешкання останнього було виявлено та вилучено 7 поліетиленових пакетів з пазовим замком з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, що в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 5- Fluoro-MDMB-PICA та 4-fluoro-MDMB-BUTINACA, що є гомологом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 5- Fluoro-ADB (5- Fluoro-MDMB-PINACA) загальними масами 0,49 г та 0,49 г та 29 поліетиленових пакетів з пазовими замками з кристалічною речовиною світло-жовтого кольору, що в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP загальною масою 8,318 г.

Крім цього, стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 27.01.2020 року, приблизно о 13.00 годині, знаходячись біля будинку № 7-А, по вулиці Гната Юри в м. Києві, повторно вчинив дії спрямовані на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, шляхом закладки-схованки, а саме: залишив на землі під каменем вищевказаного будинку один поліетиленовий пакет у середині якого знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, для подальшого отримання вказаного пакетику особою, потенційним покупцем, тим самим незаконно збув наркотичний засіб.

29.01.2020,в періодчасу з01:55години по02:15годину,в ходіпроведення оглядумісця події,за участю ОСОБА_4 , на землі з-під каменя що за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик у середині якого, знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-нентан-1-он) загальною масою 0,325 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, визнав частково та показав, що він вживає психотропні речовини і приблизно у січні 2020 року, точної дати він не пам`ятає, для власного вживання замовив по телефону психотропні речовини. Після чого він отримав відправлення у відділені "Нової пошти" психотропні речовини, які вже були розфасовані по пакетам та сплатив за придбане 3000 грн. Після цього він пакунок почав зберігати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де він винаймав кімнату, а частину зберігав при собі. 27.01.2020 року його затримали працівники поліції та вилучили пакет з психотропною речовиною PVP, а 28.01.2020 року під час обшуку квартири, в якій він на той час проживав було проведено обшук та вилучено 29 поліетиленових пакетів з PVP та 7 пакетів з 5- Fluoro-ADB, які він зберігав для власного вживання без мети збуту.

На підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за епізодом від 27.01.2020, прокурором було надано ряд доказів, які були безпосередньо досліджені судом. Однак, аналізуючи деякі досліджені докази, суд прийшов до висновку, що вони, враховуючи показання обвинуваченого, не є достатніми та переконливими доказами, а певні з них допустимими, для визнання винуватості ОСОБА_4

- протокол огляду місця події від 29.01.2020, відповідно до якого об`єктом огляду являється ділянка місцевості, за адресою АДРЕСА_3 , на якій знаходився ОСОБА_4 , який повідомив, що 27.01.2020, близько 13 год. 00 хв., він залишив на землі під камнем, вищевказаного будинку, один поліетиленовий пакет у середині якого, знаходились наркотики. Під час огляду, ОСОБА_4 підняв камінь та дістав з під нього поліетиленовий пакет в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина, білого кольору, яку слідчий в подальшому вилучив та помістив до пакету з написом "Для пакетів №1" Святошинського УП (а.п. 74-76);

- висновок експерта №11-2/692 від 25.02.2020, відповідно до якого, надана на дослідження речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,325г (а.п. 90-93).

Суд, вважає зазначені докази недопустимим та відкидає, з наступних підстав.

Враховуючи, що вищезазначений огляд місця події, був проведений слідчим, в ході якого були вилучені певні предмети, з огляду на вимоги ст. 209 КПК України, ОСОБА_4 був особою, яку фактично затримала уповноважена службова особа.

Про те, що ОСОБА_4 був фактично затриманим уповноваженою службовою особою, свідчить протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.01.2020 року (а.п. 67-70).

Більше того, враховуючи зміст та суть проведення огляду, як процесуальної дії, визначеної ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів, у певних випадках, передбачених ст. 238 КПК України, огляд трупа, а не огляд особи, який повинен проводиться за правилами обшуку.

По суті, як вважає суд, в ході судового розгляду було встановлено, що працівниками поліції було проведено затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та фактично проведено його обшук, однак процесуальні документи з цього приводу, зокрема протокол, де повинні були бути відмічені результати обшуку, не складалися взагалі, а слідчий лише обмежився складанням протоколу огляду місця події. Суд вважає за необхідне відмітити, що ОСОБА_4 по суті, згідно вимог ст. 42 КПК України, отримав процесуальний статус підозрюваного, та мав процесуальні права, які не зміг реалізувати, через відсутність документів про його обшук. Зазначені обставини затримання ОСОБА_4 та його обшуку, без оформлення необхідних процесуальних документів, як вважає суд, є грубим порушенням права на захист обвинуваченого, що слід визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

Обґрунтовуючи обвинувачення, як доказ, в розпорядження суду прокурором також надано висновок експерта №11-2/692 від 25.02.2020, відповідно до якого, надана на дослідження речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,325г. В подальшому, відповідно до постанови, вищезазначені предмети визнані речовими доказами.

Оскільки протокол огляду місця події,від29.01.2020 року,в ході якого було вилучено поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною, який містить в середині психотропну речовину PVP, керуючись вимогами ст. 87 КПК України, суд визнає недопустимими доказом, то наслідком недопустимості указаного протоколу є відповідно і речі вилучені під час нього та висновок експерта №11-2/692, який досліджував цю речовину, оскільки допустимість та достовірність похідних доказів прямо залежить від допустимості та достовірності первинних процесуальних джерел доказування, про йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Яременко проти України», по принципу плоди отруйного дерева.

Крім наданих стороною обвинувачення доказів, які визнані недопустимими, інших доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які би доводили винність обвинуваченого (показання, речові докази, документи, висновки експертиз), стороною обвинувачення суду не надано.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України, щодо епізоду, який мав місце 27.01.2020 року.

Відповідно до подій, які мали місце 28.01.2020 року щодо вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України, то суд зазначає наступне.

Наведені вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне повторне, придбання та зберігання, з метою збуту, особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких обмежено у великих розмірах.

Стороною обвинувачення, як докази вини ОСОБА_4 у вчинені злочину за вищевказаними обставинами, були надані:

- протокол огляду місця події від 28.01.2020, відповідно до якого об`єктом огляду являється приміщення квартири АДРЕСА_4 , в приміщенні якої ОСОБА_4 повідомив, що взяв в оренду одну з кімнат даної квартири. Під час вказаного огляду ОСОБА_4 добровільно видав 29 пакетиків з кристалоподібною речовиною, які у своєму складі містять психотропну речовину та 7 пакетиків з наркотичною речовиною "Мікс", які він придбав для власного вживання за 4000 грн. Дані речовини він отримав через відділення "Нової пошти" у м. Києві через невідомого адресата, даних якого в нього немає. (а.п. 58-63);

- висновок експерта №11-2/640 від 04.02.2020, відповідно до якого, в наданих на дослідження речовинах світло-жовтого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 8,318г. (а.п. 80-84);

- висновок експерта №11-2/641 від 02.03.2020, відповідно до якого, в наданих на дослідження речовинах рослинного походження, зеленого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 5- Fluoro-MDMB-PICA та 4-fluoro-MDMB-BUTINACA, що є гомологом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено. Загальна маса 5- Fluoro-MDMB-PICA - становить 0,049г, маса 4-fluoro-MDMB-BUTINACA - становить 0,049г (а.п. 85-89).

Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, стороною обвинувачення не надано.

Від допиту свідків обвинувачення прокурор відмовився у ході судового розгляду оскільки свідки, зазначені в реєстрі, є понятими та безпосередніми очевидцями подій не були.

Згідно ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.

У відповідності до ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Також відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення, за ч. 2 ст. 307 КК України, є припущенням і не підтверджуються наданими стороною обвинувачення доказами.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості, доступу до правосуддя та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків в розумні строки, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не здобуто доказів, які могли б довести, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті в судовому засіданні докази, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною повністю в тому, що він незаконно придбав та зберігав психотропні речовини у великих розмірах для власного вживання, без мети збуту протягом року після засудження за цією статтею.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані не вірно, а тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України.

Так, в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 показав, що він купив психотропні речовини приблизно у січні 2020 року, точної дати він не пам`ятає, замовив їх по телефону та отримав своє замовлення через "Нову пошту", близько 10 грам психотропної речовини, за 3000 грн. До міста Києва він приїхав відпочивати. Також ОСОБА_4 показав, що мети збувати психотропну речовину, він не мав. Придбав її для власного вживання без мети збуту. Психотропна речовина в знайденому пакунку вже була розфасована.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджуються наданим протоколом огляду місця події від 28.01.2020, відповідно до якого об`єктом огляду являється приміщення квартири АДРЕСА_4 , в приміщенні якої ОСОБА_4 повідомив, що взяв в оренду одну з кімнат даної квартири. Під час вказаного огляду ОСОБА_4 добровільно видав 29 пакетиків з кристалоподібною речовиною, які у своєму складі містять психотропну речовину та 7 пакетиків з наркотичною речовиною "Мікс", які він придбав для власного вживання за 4000 грн. Дані речовини він отримав через відділення "Нової пошти" у м. Києві через невідомого адресата, даних якого в нього немає. (а.п. 58-63).

Таким чином під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 після його затримання та доставлення до Святошинського УП ГУНП в м. Києві, з огляду на вимоги ст.209 КПК України, являвся особою, яка фактично була затримана уповноваженою службовою особою.

Поряд з цим, як зазначив сам обвинувачений від придбав психотропну речовину у великих розмірах для власного вживання, так як на той час вживав психотропні речовини. Будь-який інших доказів, що спростували б версію обвинуваченого, в судовому засіданні не здобуто.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 307 КК України не вірна, а тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах протягом року після засудження за цією статтею.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, а також його соціальні зв`язки ( не одружений, офіційно не працює, пільг та утриманців не має).

Згідно ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі , оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, відповідно до вимог ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати обвинуваченому ОСОБА_4 невідбуту ним частину покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 06.02.2019 року.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави вартість проведення експертизи № 11-2/692 від 25.02.2020 року, що становить 1256 гривень 08 копійок.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за епізодом від 27.01.2020, визнати невинуватим та виправдати, згідно п.1 ч.1 ст. 373 КПК України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_4 покарання по даному вироку частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 06.02.2019 року та остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 призначити у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 залишити без змін, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 10 січня 2021 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 строк його затримання - 28.01.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_4 вартість проведення експертизи № 11-2/692 від 25.02.2020 року, що становить 1256 гривень 08 копійок на користь держави.

Вартість експертиз №11-2/640 від 04.02.2020 та №11-2/641 від 02.03.2020 покласти на рахунок держави.

Речові докази по справі: 2 картонні коробки, психотропну речовину PVP, масою 8,318г, психотропну речовину 5- Fluoro-MDMB-PICA - масою 0,049г, 4-fluoro-MDMB-BUTINACA - масою 0,049г, психотропну речовину PVP масою 0,325г - знищити; мобільний телефон (квитанція №1609) - повернути ОСОБА_4 за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1