open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1686/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Рябоконь В.І.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості в загальній сумі 12168,49 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості в загальній сумі 371323,69 грн., у т.ч.: основного боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 359155,20 грн., 3% річних - 2369,88 грн. та інфляційних втрат - 9798,61 грн., посилаючись на наступне.

Як вказує позивач, на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ "Одесаобленерго" від постачання електричної енергії було створено ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія", метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам.

При цьому постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р. надано ліцензію TOB "ООЕК" з постачання електричної енергії споживачам.

Наразі позивач зауважив, що у зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" , п. 2 та п. 4 Постанови № 312 від 14.03.2018 р. про затвердження "Правил роздрібного ринку електричної енергії", які передбачали, що (п. 2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови; (п.4.) у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Також позивач зазначає, що з 01.01.2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ "Одесаобленерго" на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. "Про видачу АТ "Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом". Як вказує позивач, TOB "ООЕК" приєднався до умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу, відповідно до умов якого АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника. При цьому позивач додає, що наявність зазначеного договору доводиться реєстром електропостачальників. які отримали доступ до електричних мереж оператора системи розподілу електричної енергії АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (договір та реєстр публічно розміщені на сайті АТ "ДТЕК Одеські електромережі").

Наразі позивач зауважує, що ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було діючим споживачем електричної енергії та отримувало послуги з постачання електричної енергії від АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (як постачальника за регульованим тарифом) за договором № 625000. На виконання п. 2 та п. 4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" приєдналось до публічного договору про розподіл електричної енергії з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" шляхом фактичного споживання електричної енергії. Отже, як вказує позивач, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" надає ТОВ "ООЕК" та споживачу послуги з розподілу електричної енергії, а також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р.). Це, за ствердженнями позивача, означає, що АТ "ДТЕК Одеські електромережі" адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем, та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці та на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Наразі позивач посилається на п. 3.1.7 ПРРЕЕ, за яким договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Так, позивач зазначає, що публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу, викладені ТОВ "ООЕК" публічно розміщено в газеті "Одеські вісті" № 99 від 29.12.2018 р. та на офіційному веб-сайті: www.ooek.od.ua.

За ствердженнями позивача, ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" приєдна лось до умов публічного договору про постачання електричної енергії шляхом фактичного споживання електричної енергії та наявності часткових оплат виставлених рахунків за спожиту електричну енергію. Отже, як вказує позивач, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із комерційною пропозицією № 2/1-УП. Наразі позивач зазначає, що за умовами вказаного договору ТOB "ООЕК" продає електричну енергію ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує ТОВ "ООЕК" вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу ХІІ "Кодексу комерційного обліку", що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, як зазначає позивач, на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - AT "Одесаобленерго".

Зокрема, позивач вказує, що за розрахунковий період лютий 2021 р. - травень 2021 р. ТОВ "ООЕК" від АТ "ДТЕК Одеські електромережі" як оператора комерційного обліку були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" за ці розрахункові періоди, з яких вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 у період лютий 2021 р. - травень 2021 р. ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було спожито 310400 кВт/год електричної енергії. Як зауважує позивач, постановами Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 р. № 1325, від 24.03.2021 р. № 238 та від 28.04.2021 р. № 439 продовжено дію ПСО до 30.06.2021 р. та встановлено з 01.01.2021 р. до 30.06.2021 р. фіксовану ціну на електричну енергію для всіх побутових споживачів на рівні 168 копійок за 1 кВт год. (з урахуванням податку на додану вартість). При цьому позивач додає, що на підставі вищезазначених даних, ТОВ "ООЕК" було виписано відповідачу та отримано представником останнього рахунки за спожиту електричну енергію у лютому - травні 2021 р. на загальну суму 521472,00 грн., у т.ч. ПДВ., а саме: № 04-625000/1 від 03.03.2021 р., № 04-625000/1 від 05.04.2021 р., № 04-625000/1 від 06.05.2021 р., № 04-625000/1 від 02.06.2021 р. Крім того, як зазначає позивач, кількість та вартість спожитої у лютому - травні 2021 р. електричної енергії також підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції за договором № 625000 від 28.02.2021 р., від 31.03.2021 р., від 30.04.2021 р. та від 31.05.2021 р., які підписані відповідачем, що підтверджує визнання боржником поставлених обсягів електричної енергії та її вартість. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату за спожиту електричну енергію на загальну суму 162316,80 грн., у зв`язку з чим залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі позову складає 359155,20 грн. (521472,00 грн. - 162316.80 грн.).

Також позивач вказує, що вже звертався до господарського суду Одеської області з аналогічних підстав, проте із заборгованістю за розрахунковий період листопада 2020 р. - січня 2021 р. (справа № 916/357/21). Так, за ствердженнями позивача, платежами від 28.05.2021 р. відповідач здійснив оплату у розмірі 40000 грн. При цьому позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що станом на 28.05.2021 р. залишок заборгованості за період листопада 2020 р. - січня 2021 р. залишився у розмірі 32683,20 грн., то платежем від 28.05.2021 р. відповідачем було закрито заборгованість попереднього періоду, а решта коштів - 7316,80 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості у спірний період.

Відповідно до п. 5.10 публічного договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем, у строки визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.

Як вказує позивач, у зв`язку з несвоєчасною оплатою заборгованості за спожиту активну електроенергію, ТОВ "ООЕК" на умовах ст. 625 ЦК України нараховано споживачу 3% річних в сумі 2369,88 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 9798,61 грн.

Таким чином, за ствердженнями позивача, неоплата ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 359155,20 грн., а також 3% річних в розмірі 2369,88 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 9798,61 грн. є підставою для захисту прав та інтересів ТОВ "ООЕК" в судовому порядку на підставі ст. 16 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2021 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (вх. № 1751/21) залишено без руху, оскільки позовна заява не містить доказів, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а також відсутній відповідний договір про надання правової допомоги.

29.06.2021 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 17204/21), до якої позивачем додано копію довідки від 22.06.2021 р. № 120/03-758, а також витяг з договору про надання правової допомоги № 02/24/12 від 24.12.2020 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2021 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1686/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання.

16.07.2021 р. від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за спожиту активну електричну енергію на суму в розмірі 276035,20 грн. Відтак, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 95288,49 грн., у т.ч.: основний борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 83120,00 грн., 3% річних - 2369,88 грн. та інфляційні втрати - 9798,61 грн.

Вказану заяву позивача судом прийнято до розгляду.

28.07.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 359155,20 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Так, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 16.07.2021 р., 19.07.2021 р. та 20.07.2021 р. відповідачем здійснено оплати у загальному розмірі 83120,00 грн., тому станом на 28.07.2021 р. відповідачем повністю сплачено заборгованість за спожиту активну електричну енергію у загальному розмірі 359155,20 грн. Відтак, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2369,88 грн. та інфляційні втрати в сумі 9798,61 грн.

Вказана заява позивача судом прийнята до розгляду.

03.08.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 83120,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Так, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 16.07.2021 р., 19.07.2021 р. та 20.07.2021 р. відповідачем здійснено оплати у загальному розмірі 83120,00 грн. із призначенням платежу: "оплата за активну електроенергію", тому станом на 29.07.2021 р. відповідачем повністю сплачено заборгованість за спожиту активну електричну енергію у загальному розмірі 83120,00 грн. Відтак, позивач остаточно просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2369,88 грн. та інфляційні втрати в сумі 9798,61 грн.

20.08.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказує, що 03.08.2021 р. TOB "ООЕК" було подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 83120,00 грн., при цьому оплата 3% річних та інфляційних нарахувань відповідачем не проводилась. Водночас, як вказує позивач, з урахуванням норм чинного законодавства, а саме пункту 4.5 ПРРЕЕ, оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника. При цьому, посилаючись на п. 2 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 6 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", позивач зауважує, що перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку затверджується та оприлюднюється регулятором.

Так, як вказує позивач, оплати за спожиту активну електричну енергію відповідачем здійснюються на відповідний розрахунковий рахунок, зазначений у п. 197.27 Переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку (затв. постановою НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1247) та передбачений для оплат за активну електричну енергію. При цьому позивач зауважує, що оскільки відповідач обслуговується у Північному міському підрозділі ТОВ "ООЕК", то оплати відповідачем здійснювалися на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання із наступними реквізитами: назва банку: ТВБВ №10015/0604 філії-Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО: 328845, ЄДРПОУ: 42114410, р/p: НОМЕР_2 (реквізити містяться на сайті ТОВ "ООЕК" (клієнтам/реквізити для сплати рахунку/реквізити для сплати рахунку побутовим споживачам та непобутових споживачів (ПУП) або за наступним посиланням: https://ooek.od.ua/reqsplatv/).

Отже, за ствердженнями позивача, відповідач може здійснювати оплату за спожиту активну електричну енергію лише на відповідний розрахунковий рахунок, що передбачений виключно для сплати за активну електричну енергію та із відповідним призначенням ("за електроенергію"/ "за спожиту електричну енергію" тощо). Крім того позивач додає, що на виконання вимог ухвали суду 02.08.2021 р. між позивачем та відповідачем було проведено акт звірки розрахунків станом на 01.08.2021 р., відповідно до якого у відповідача містилась переплата за активну електричну енергію у загальному розмірі 80000,00 грн.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивач вказує, що здійснені відповідачем оплати із призначенням платежу "за електроенергію" / "за спожиту електричну енергію", з урахуванням п. 4.24 ПРРЕЕ, зараховувались в рахунок погашення заборгованості у спірний період та в рахунок оплати за наступні розрахункові періоди.

Отже, як вказує позивач, перерахування коштів, сплачених відповідачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, сплачених за спожиту електричну енергію, на інший рахунок електропостачальника можливо виключно за заявою споживача, яку отримано не було. Крім того, позивач додає, що актом звірки взаєморозрахунків підтверджується правильність зарахування отриманих електропостачальником від відповідача коштів. В той же час, за ствердженнями позивача, оплата за нараховані 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір здійснюється споживачами та контрагентами позивача на окремий відповідний відкритий рахунок ТОВ "ООЕК", однак відповідачем не було здійснено жодної оплати на такий рахунок. Крім того, як зазначає позивач, оплат на будь-який інший розрахунковий рахунок позивача із призначенням платежу про сплату 3% річних та/або інфляційних нарахувань з боку відповідача також не надходило, будь-яких листів від відповідача щодо коригування призначення здійснених платежів в рахунок погашення нарахованої 3% річних та інфляційних нарахувань не надходило. Відтак, позивач зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань залишаються непогашеними.

Наразі в ході підготовчого провадження судом було з`ясовано, що відповідачем у період з 16.07.2021 р. по 20.07.2021 р. було сплачено на користь позивача залишок основного боргу у розмірі 83120,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок, де в графі призначення платежу зазначено: "Оплата за активну електроенергію 21р. зг.дог. № 04-625-000/1 від 03.07.2020 р., у т.ч. ПДВ".

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що предмет спору між сторонами у вказаній частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 83120,00 грн. за спожиту активну електроенергію послуги відсутній.

В іншій частині позовні вимоги ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 3% річних в сумі 2369,88 грн. та інфляційних втрат в розмірі 9798,61 грн. підлягають розгляду судом по суті.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2021 р. у справі № 916/1686/21 провадження у справі № 916/1686/21 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення основного боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 83120,00 грн. закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також вказаною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі № 916/1686/21 в за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 3% річних в сумі 2369,88 грн. та інфляційних втрат в розмірі 9798,61 грн. та справу у вказаній частині вимог призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07 вересня 2021 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29.06.2021 р. (а.с. 58), ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 19.07.2021 р. (а.с. 97), ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 29.07.2021 р. (а.с. 106), ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 26.08.2021 р. (а.с. 130).

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія", метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам, було створено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ "Одесаобленерго" від постачання електричної енергії.

Так, відповідно до п. 13 розділу XVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

При цьому постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р. надано ліцензію TOB "ООЕК" з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 1876 від 11.12.2018 р. ТОВ "ООЕК" встановлено тариф на послуги постачальника універсальних послуг, який був затверджений відповідно до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, яка затверджена постановою НКРЕКП № 1176 від 05.10.2018 р.

Відповідно до Постанова НКРЕКП № 1177 від 05.10.2018 р., якою затверджено Порядок формування ціни на універсальні послуги ТОВ "ООЕК" були розраховані ціни на універсальні послуги та опубліковані їх на офіційному сайті Товариства та в засобах масової інформації, зокрема, газеті "Одеські вісті" у номерах № 95 від 12.12.2018 р., № 97 від 19.12.2018 р., № 99 від 29.12.2018 р., та у газеті "Вечірня Одеса" в номері випуску № 28 (10728) від 12.03.2019 р.

Територією ліцензованої діяльності ТОВ "ООЕК" як постачальника універсальних послуг являється територія Одеської області, оскільки на цій території здійснював діяльність попередній постачальник за регульованим тарифом (АТ "Одесаобленерго", який в результаті заходів відокремлення створив ТОВ "ООЕК"). З огляду на викладене, Товариство почало виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Одеської області протягом двох років, починаючи з 01.01.2019 р.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

В п. 47 ст. 1 Закону визначено, що непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

Пунктом 3.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Згідно п. 1.2.5 та п. 3.1.4 ПРРЕЕ для можливості постачати електричну енергію своїм споживачам, постачальник повинен укласти з оператором системи розподілу публічний Договір постачальника про розподіл електричної енергії.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" , п. 2 та п. 4 Постанови № 312 від 14.03.2018 р. про затвердження "Правил роздрібного ринку електричної енергії", які передбачали, що (п. 2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови; (п.4.) у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

З 01.01.2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. "Про видачу АТ "Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Так, TOB "ООЕК" приєдналося до умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу, відповідно до умов якого АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника.

Як встановлено судом, Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було діючим споживачем електричної енергії та отримувало послуги з постачання електричної енергії віт АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (як постачальника за врегульованим тарифом) за договором № 625000. На виконання п. 2 та п.4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" приєдналося до публічного договору про розподіл електричної енергії з AT "Одесаобленерго" шляхом фактичного споживання електричної енергії.

Таким чином, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" надає ТОВ "ООЕК" та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Водночас, крім функцій оператора системи розподілу, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку, адміністратора комерційного обліку згідно абз. 3 п. 5, п.11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р., тобто, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. Відтак, як вказує позивач, на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Відповідно до п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Як з`ясовано судом, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу, викладені ТОВ "ООЕК" на офіційному веб-сайті та розміщені в газеті "Одеські вісті" № 99 від 29.12.2018 р.

Положеннями п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

За умовами п. 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

В п. 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Так, відповідач як споживач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією № 2/1-УП (для бюджетних установ). Крім того, приєднання відповідачем до умов публічного договору підтверджується фактом споживання електричної енергії.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" уклало публічний договір про постачання електричної енергії ТОВ "ООЕК" шляхом приєднання до публічного договору про розподіл електричної енергії з АТ "ДТЕК Одеські електромережі".

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу ХІІ "Кодексу комерційного обліку", що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

На підтвердження фактичного споживання відповідачем активної електричної енергії позивач подано до матеріалів справи підписані сторонами акти прийняття-передавання товарної продукції, а саме:

- від 28.02.2021 р. за лютий 2021 р., за яким постачальник поставив споживачу, а споживач прийняв 103000 кВт/год. електроенергії на загальну суму 173040,00 грн. (в т.ч. ПДВ);

- від 31.03.2021 р. за березень 2021 р., за яким постачальник поставив споживачу, а споживач прийняв 98400 кВт/год. електроенергії на загальну суму 165312,00 грн. (в т.ч. ПДВ);

- від 30.04.2021 р. за квітень 2021 р., за яким постачальник поставив споживачу, а споживач прийняв 72200 кВт/год. електроенергії на загальну суму 121296,00 грн. (в т.ч. ПДВ);

- від 31.05.2021 р. за травень 2021 р., за яким постачальник поставив споживачу, а споживач прийняв 36800 кВт/год. електроенергії на загальну суму 61824,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Згідно п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як з`ясовано судом, позивачем кожного місяця виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію, які були отримані з боку відповідача, а саме: рахунок № 04-625000/1 від 03.03.2021 р. за спожиту електричну енергію за лютий 2021 р. на суму 173040,00 грн. (в т.ч. ПДВ 28840,00 грн.), який отримано споживачем 03.03.2021 р. нарочно, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом; рахунок № 04-625000/1 від 05.04.2021 р. за спожиту електричну енергію за березень 2021 р. на суму 165312,00 грн. (в т.ч. ПДВ 27552,00 грн.), який отримано споживачем 05.04.2021 р. нарочно, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом; рахунок № 04-625000/1 від 06.05.2021 р. за спожиту електричну енергію за квітень 2021 р. на суму 121296,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20216,00 грн.), який отримано споживачем 07.05.2021 р. нарочно, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом; рахунок № 04-625000/1 від 02.06.2021 р. за спожиту електричну енергію за травень 2021 р. на суму 61824,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10304,00 грн.), який отримано споживачем 04.06.2021 р. нарочно, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно виставлених рахунків на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких поряд з довідкою про спожиті обсяги електричної енергії наявні в матеріалах справи.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;

Відповідно до п.п. 1 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно п.п. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 4.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції № 2/1-УП (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії на протязі 5 робочих днів від дня отримання рахунку на підставі підписаного сторонами акту прийняття-передавання товарної продукції у розрахунковому періоді, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

В п. 4 Комерційної пропозиції № 2/1-УП (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) визначено термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: по закінченню розрахункового періоду постачальник надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту та розподілену електроенергію у такому розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Таким чином, з огляду на вказане, оплата вартості обсягу спожитої електроенергії мала бути здійснена відповідачем відповідно до умов, визначених в Комерційній пропозиції № 2/1-УП (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), а саме протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на підставі підписаного сторонами акту прийняття-передавання товарної продукції у розрахунковому періоді.

Наразі, як вбачається із наданої позивачем копії банківської виписки по рахунку позивача (а.с. 27-32) за період з 28.05.2021 р. по 14.06.2021 р. відповідачем було частково сплачено вартість обсягу спожитої електроенергії за спірний період в загальному розмірі 162316,80 грн.

Відтак, відповідачем була здійснена часткова оплата за спожиту електроенергію за період з лютого 2021 р. по травень 2021 р. включно на суму 162316,80 грн., що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 15.06.2021 р. складала 359155,20 грн., про стягнення якої позивачем було пред`явлено позов до суду.

Наразі в ході підготовчого провадження відповідачем було сплачено заборгованість за спожиту активну електричну енергію в загальній сумі 359155,20 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наданих позивачем до матеріалів справи.

При цьому у зв`язку з повною сплатою відповідачем суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію в загальній сумі 359155,20 грн. позивач відповідно до заяви від 03.08.2021 р. остаточно позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2369,88 грн. та інфляційні втрати в сумі 9798,61 грн.

Як встановлено судом, станом на 01.08.2021 р. у відповідача існує переплата за активну електричну енергію у загальному розмірі 80000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту звірки розрахунків від 02.08.2021 р. за договором № 04-625000 від 01.01.2019 р. При цьому господарський суд зауважує, що вказана переплата у розмірі 80000,00 грн. була здійснена відповідачем із призначенням платежу: "оплата за активну електроенергію…." та відповідно була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості за активну електроенергію у спірний період та в рахунок оплати за наступні розрахункові періоди. Між тим господарський суд вказує, що перерахування коштів, сплачених відповідачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, сплачених за спожиту електричну енергію, на інший рахунок електропостачальника можливо виключно за заявою споживача, доказів подання якої останнім матеріали справи не містять. Крім того господарський суд зауважує, що оплата 3% річних, інфляційних втрат та судового збору здійснюється споживачами та контрагентами позивача на окремий відповідний відкритий рахунок ТОВ "ООЕК", при цьому доказів здійснення відповідачем 3% річних та інфляційних втрат на такий рахунок матеріали справи не містять.

Разом з тим з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості спожитої електроенергії не виконав у встановлений в комерційній пропозиції строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Адже за ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (нездійснення оплата у повному обсязі за спожиту електроенергію) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості спожитої активної електроенергії за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 2369,88 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 2369,88 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії в розмірі 9798,61 грн., наразі встановлено, що розрахунки інфляційних втрат були здійснені позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 9798,61 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок відповідача з урахуванням остаточно заявленої до стягнення суми боргу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості в загальній сумі 12168,49 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Пирогова" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (65051, м. Одеса, Курорт "Куяльник"; код ЄДРПОУ 32416773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410) 3% річних в сумі 2369/дві тисячі триста шістдесят дев`ять/грн. 88 коп., інфляційні втрати в розмірі 9798/дев`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім/грн. 61 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2021 р.

Суддя В.С. Петров

Джерело: ЄДРСР 99543409
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку